29.03.2024 03:21 | Попередня версія sprotiv.org | Наша кнопка | Read sprotiv.org in English | Зробіть Ваш внесок | Розміщення реклами | Зробити стартовою

Когнітивний дисонанс міністра Табачника

«Найкращі слуги життя — засліплені й підсліпуваті» (В.Підмогильний «Місто»)

Не вперше тут звертаюся до ідей Ніли Зборовської щодо особливостей національного психодискурсу. Сьогодні пропоную зупинитися на феномені психотичного блазнювання. І одразу цитата: «Психологію національного блазня має видавати передусім імітація любові, що становить у національному світі важливу духовну цінність». Імітація любові — річ антиприродна й деструктивна, а результат її — Ніщо, порожнеча.

У цьому контексті, певно, варто нагадати бодай частину «звершень» пана міністра освіти України Д.Табачника, що викликають запитання та непорозуміння серед більш-менш уважних спостерігачів усього цього дійства. Міністр, що палить біля будинку дитячої творчості як студент-першокурсник та не може пригадати формулювання теореми Піфагора (певно, з огляду на специфіку міністерської логіки, то теорема «непотрібна»). Міністр, битий букетом по обличчю як зірка світської хроніки, та той, що може спокійно назвати розвідки науковців «брєдятиной» (де хоч натяк на культуру наукової дискусії?). Міністр, що дозволяє собі сексистські та ґендерно не збалансовані висловлювання (щодо жінок-науковців) і, нарешті, запроваджує новий сміливий термін про «непотрібні мови».

Певно, цей невеличкий список з-поміж усіх «звитяг» пана міністра доводить одіозність постаті. Але що за тим стоїть з огляду на психоаналітичні теорії? Іще одна цитата з книги Н.Зборовської: «Імперський суб'єкт творчу потугу національного суб'єкта мав спрямувати до переваги анально-садистських уявлень, таким чином інфантилізувати його й уподібнювати до себе».

І які зі згаданих концептів оприявнюють дії та висловлювання пана міністра? Схоже, усе зрозуміло. Лишається тільки зрозуміти, як із тим бути. І тут нагодиться поняття Трікстера з теорії Карла Густава Юнга. Власне, ця постать недвозначно вказує на задавнені хвороби, страхи й первинні бажання соціуму. І її ідентифікація може стати початком шляху до одужання.

На цьому й вичерпується роль Трікстера як одного з симптомів психоґенезу суспільства.

 

Валерія Дмитрук

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 16-06-2012 10:52 | Кількість переглядів  переглядів

Подiлитись посиланням:




Все про: , , ,

Читайте по темі

Закрити
Вам подобається Спротив? Приєднуйтеся до нас!

Facebook

Twitter

bigmir)net TOP 100 статистика Rambler's Top100