Закон про мирні зібрання може покласти край свободі зібрань

Наполегливість, із якою в Раді проштовхують ідею прийняття закону про мирні зібрання, змушує знову замислюватися над запитанням — а навіщо, власне, цей закон потрібний нинішній більшості?

І чи насправді він полегшить життя громадським активістам, а громадянам — захист їхніх громадянських прав?

Поява будь-якого спеціального закону в цій сфері загрожує звуженням гарантованих Конституцією прав громадян.

Нижче коментарі громадських активістів, що у 2012 році були організаторами масових студентських акцій протесту.

Катерина Чепура, активістка Громадянського руху «Відсіч», співорганізатор масових студентських протестів і акцій, учасниця податкового Майдану:

«Навіть якщо ми напишемо ідеальний закон, який буде влаштовувати всіх, то це аж ніяк не гарантуватиме його ухвалення саме в такому вигляді. Існує небезпека, що в другому читанні влада зробить з ним усе, що забажає і як забажає. І тоді для багатьох активістів, які організовують протести, такий нібито громадський закон може стати перешкодою, бо звузить права громадян у цій сфері порівняно з положеннями Конституції, якими нині мирні зібрання регулюються напряму».

Іван Шматко, активіст Незалежної студентської профспілки «Пряма Дія», співорганізатор масових студентських протестів:

«Насправді, все вирішується не законами, а реальним співвідношенням сил. Ми — студентська профспілка „Пряма дія“ — маємо великий досвід протестів. І знаємо — чим більше нас на акції, тим менша ймовірність того, що міліція буде перешкоджати її проведенню. В кожнім разі, ми аж ніяк не довіряємо владі, і переконані, що від прийняття закону про мирні зібрання навряд стане краще. Гірше? Цілком ймовірно».

Тарас Шамайда, співкоординатор руху «Простір свободи»:

«Закон про мирні зібрання може покласти край свободі зібрань, яку ми маємо багато років завдяки 39 статті Конституції. Якщо сьогодні знову, як колись за Кучми, учасникам акцій перешкоджають судді чи міліція, то не через погане законодавство, а через зневагу до будь-якого закону. Якщо додатково регламентувати процедуру проведення зібрань, перешкоди не зникнуть, а посиляться. Громадянському суспільству потрібний не закон, а гарантії притягнення до відповідальності тих, хто порушує Конституцію. Адже в Кримінальному кодексі є стаття 340, яка передбачає до 5 років ув'язнення для службових осіб, або осіб, котрі застосували фізичну силу для перешкод мирним зібранням! Треба вимагати реального застосування цієї статті, а не створювати додаткові переваги для влади».

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 25-02-2013 16:01 |  переглядів