19.04.2024 17:48 | Попередня версія sprotiv.org | Наша кнопка | Read sprotiv.org in English | Зробіть Ваш внесок | Розміщення реклами | Зробити стартовою

Загрози, викликані законодавчими ініціативами щодо скасування застави. Звернення правозахистників

Ухвалений у 2012 році новий Кримінальний процесуальний кодекс був оцінений міжнародними інституціями як зразковий. За діючим КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. У випадку, коли не йдеться про тяжкий злочин, вчинений насильницьким способом, передбачається застосування до підозрюваної особи альтернативних запобіжних заходів. Одним із них є внесення застави.

Зараз в цілях боротьби з корупцією і сепаратизмом існують як урядові, так і парламентські ініціативи щодо внесення змін до законодавства і заборони суддям відпускати під заставу підозрюваних у злочинах за низкою статей КК. У Верховній Раді було зареєстровано сім законопроектів на цю тему – №№ 183818712086228423302654 і 2668 – щоправда, частину з них уже відкликано.

Скасування застави для осіб, що не вчиняли тяжких насильницьких злочинів прямо суперечить § 3 статті 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практиці Європейського суду з прав людини, який, зокрема, у справі Ілійков проти Болгарії (Ilijkov v. Bulgaria), рішення від 24 липня 2001, §84, встановлює, що система обов’язкового тримання під вартою несумісна із § 3 статті 5 Конвенції за визначенням. Якщо закон встановлює презумпцію щодо обставин, які стосуються підстав тримання під вартою, має бути, крім того, переконливо доведена наявність конкретних обставин, які переважають правило поваги до особистої свободи.

Обов’язкове тримання під вартою також суперечить статті 29 Конституції України, яка визначає, що такий запобіжний захід може бути застосований тільки «у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити».

У той же час, судова статистика за 2014 рік свідчить, що у нас немає проблем із виконанням підозрюваними умов такого запобіжного заходу, як застава. Усього на рахунки держави підозрюваними за рік було внесено близько 30 мільйонів гривень. З них – лише 78 тисяч стягнули на користь держави внаслідок порушення умов застосування цього запобіжного заходу. Порушення умов такого зобов’язання відбулося лише в 0,26% випадках. Це означає, що проблема, заради якої з’явилися зазначені законодавчі ініціативи, відсутня.

До того ж, завдяки застосуванню застави з’являється реальна можливість виплати компенсації жертвам злочинів. Оскільки кошти, що їх внесено на рахунки держбюджету як застава – а йдеться про 30-40 мільйонів гривень щороку, – після засудження осіб виплачуються як відшкодування шкоди потерпілим та державі.

Такі законодавчі ініціативи є несумісними з європейським вибором України. Вони неодмінно зашкодять міжнародному іміджу, а також призведуть до багатьох позовів до Європейського суду з прав людини, які Україна програє. Платникам податків знову прийдеться розплачуватися за безвідповідальні дії влади.

Ми закликаємо відмовитись від ініціатив скасувати заставу, адже проблема практично відсутня, а запропоновані шляхи її розв’язання порушують Конституцію України та міжнародні угоди.

Ми ще раз наголошуємо, що шлях інтеграції з ЄС передбачає повагу до прав людини і дотримання принципу верховенства права.

Шановний пане Президенте! Ви неодноразово згадували давньоримський постулат: «Pacta sunt servanda» («Угоди мають дотримуватися»). Ми закликаємо Вас, Уряд та народних депутатів дотримуватись міжнародних угод України і відмовитись від законодавчих ініціатив, що їх порушують.

Звернення підписали:

Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінкської спілки з прав людини

Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи

Олександр Банчук, Головний експерт групи з реформи органів правопорядку ініціативи Реанімацйний Пакет Реформ

Борис Захаров, керівник Адвокаційного центру Української Гельсінкської спілки з прав людини

Василь Ковальчук, адвокат, координатор Центру правової інформації та консультацій Волинської обласної громадської організації «Центр правової допомоги»

Олександр Заруцький, адвокат

Вадим Гладчук, редактор часопису sprotiv.org, голова МО «Молодь — надія України»

Богдан Бондаренко, юрист-правозахисник з Луганського обласного відділення КВУ.

Підписати звернення можна на сторінці Української Гельсінської спілки з прав людини.

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 21-04-2015 9:17 | Кількість переглядів  переглядів

Подiлитись посиланням:




Все про: , , , , , , , , , , , , , ,

Читайте по темі

Закрити
Вам подобається Спротив? Приєднуйтеся до нас!

Facebook

Twitter

bigmir)net TOP 100 статистика Rambler's Top100