Дмитро Булатов. Мародер молоді та спорту

Доки на Сході України патріоти гинуть у боях з бандформуваннями, у Києві успішно орудують зграї мародерів з числа так званих «героїв Майдану». Найскандальнішою є компанія аферистів, очолювана «жертвою російського спецназу» Дмитром Булатовим, що наразі окопалась у міністерстві молоді та спорту. Журналісти досі сперечаються, інтереси якого саме кримінального угруповання представляє Булатов. Але беззастережними є наслідки його чотиримісячного царювання на посаді міністра: розкрадання коштів державного бюджету, невиконання судових рішень, грошові побори зі спортсменів, знищення цілих спортивних дисциплін, припинення будь-якої роботи з військово-патріотичного виховання молоді.

З хама – в пани

Яким чином Булатов опинився в кріслі міністра достеменно не відомо. Взагалі-то цього пана до початку акцій протесту на Майдані знали хіба лише у вузьких колах борців з організованою злочинністю. Передусім – як адміністратора бандитського нічого клубу «Аль Капоне», що колись розміщувався у київському кінотеатрі «Жовтень» на Подолі. А також – як дрібного «комерса», який крутився біля залишків колишнього угруповання «Прища» (тобто Валерія Прищика, вбитого в грудні 2003 року; вбивці досі не знайдені, але правоохоронці на правах анонімності запевняють, що вбивство організував найближчий поплічник «Прища» на прізвисько «Ліча», а виконавцем був бригадний «Прища» на прізвисько «Аліса»).

Соратники. По центру – «Ліча», колишній заступник «Прища» в банді, по ліву руку від «Лічі» — «Аліса», ймовірний вбивця «Прища». Булатов – третій зліва. Квітень 2013 року, Київ.

Що саме привело бандитську «шістку» на Майдан – невідомо. Знову ж таки, чутки ходять різні. Але, судячи з поведінки Булатова, його завдання полягало лише в тому, щоби на своїй сторінці у Facebook паплюжити тих активістів, які звали на барикади й закликали до повалення режиму Януковича.

Про Булатова заговорили невдовзі після початку активного протистояння на Майдані, після його раптового зникнення 22 січня 2014 року. За тиждень по тому Булатов знайшовся й розповів журналістам, що його викрали «російські спецназівці»: пробили цвяхами руки, вухо відрізали, усіляко катували. Лікував відрізане вухо Булатов спочатку в Латвії, згодом (з його слів) – у Німеччині, а після повернення в Україну на вимогу Віталія Кличка був призначений міністром молоді та спорту в новому уряді.

Власне, це була навіть не вимога, а категоричний ультиматум. Щойно народ скинув режим Януковича, колишні парламентські опозиціонери, скориставшись нагодою, ділили посади, і соратники по опозиції запропонували Кличку поставити на чолі Мінмолодьспорт свого друга Артура Палатного. Але боксер раптом зажадав Булатова й лише Булатова. Враховуючи, що це міністерство аж ніяк не вважалось ключовим, а посади ділились за квотним принципом, інші екс-опозиціонери не стали впиратись і погодились на призначення міністром людини, про яку ще два місяці тому ніхто нічого не знав.

Скандал вибухнув пізніше – коли інші активісти Майдану обвинуватили пана міністра в крадіжці тих грошей, що в грудні 2013 року – січні 2014 року кияни жертвували на підтримку акцій протесту і які надходили на картковий рахунок Булатова. Але найбільше активістів Майдану обурив той факт, що, як виявилось, після «катування російським спецназом» майбутній міністр насправді не в Німеччині лікувався, а відтягувався на курорті в Домініканській Республіці (цей факт Булатову врешті-решт довелось визнати).

Цілком природно, що поява «жертви російського спецназу» в міністерському кріслі породила чимало пліток. Зокрема, співробітники одного поважного правоохоронного органу розповідали мені, що майбутнього міністра «викрали» начебто його компаньйони з оточення Кличка – через те, що Булатов запустив руку в спільну касу, внаслідок чого «общак» зменшився на 5 млн. грн. Урешті-решт, переконавшись, що гроші Булатов повернути не здатен, Кличко – так, принаймні, запевняли співрозмовники – поставив крадія на Мінмолодьспорт «відпрацьовувати» борг. Тобто, вкрасти з бюджету 5 млн. грн. і повернути в «общак».

Звісно, ми в цю історію не віримо, глибоко переконані, що правоохоронці просто заздрять моральним чеснотам лицаря революції й тому вигадують про нього всілякі нісенітниці. Але, про всяк випадок, поцікавились в МВС України, як же ж просувається розслідування кримінального провадження, відкритого за публічною заявою Булатова про його викрадення та катування. Відповідь була наступна: «Офіційних коментарів з цього приводу не даємо». А неофіційно було сказано, що слідчих дій після повернення Булатова в Україну не проводиться взагалі, оскільки ніякого викрадення не було, а всі його розповіді про російських спецназ – то суцільна брехня.

Напевно, співробітники Головного слідчого управління МВС України також оббріхують Булатова. Незрозуміло лише, чому сам пан міністр не проявляє ініціативи в пошуках своїх кривдників, не скаржиться в прокуратуру на бездіяльність слідства й, взагалі, не цікавиться цією справою? Невже не хоче помститись за вухо, яке було відрізано російським спецназом, але потім якимсь чудом відросло по-новій на пляжах Карибського моря?

Урешті-решт, на посаду міністра Булатов був призначений виключно завдяки скандалу навколо свого викрадення й прогресивна громадськість давно хоче побачити на лаві підсудних тих негідників, які посміли здійняти руку на майбутнього члена уряду. Тим більше, що в аналогічному кримінальному провадженні – відкритому у зв’язку з викраденням у січні 2014 року активістів Майдану Ігорю Луценка та Юрія Вербицького – ведуться активні слідчі дії, трьом підозрюваним обрано запобіжний захід, ще вісьмох оголошено в розшук і справа скоро попрямує до суду (у частині тих підозрюваних, яких вже вдалось затримати).

Але облишмо булатовські вуха. Значно цікавішими є підрахунки, скільки ж команда нового міністра встигла вкрасти за ті три з половиною місяці, впродовж яких «жертва російського спецназу» ґвалтує спорт та вивертає кишені в спортсменів. Мені вдалось поспостерігати з діяльністю цієї банди трохи зсередини – я був запрошений Булатовим на посаду радника міністра. Але, подивившись, чим займається цей «герой Майдану» та його підлеглі, не став навіть забирати посвідчення у відділі кадрів міністерства – я просто підвівся на одній нараді та пішов геть. Бо склалось враження, що Булатов після призначення вперше побачив гроші.

Отже, увазі читачів пропонується розповідь очевидця про те, що зараз коїться в Міністерстві молоді та спорту України, як підручні Булатова розкрадають бюджет, як вимагають гроші зі спортсменів, як підробляють документи, як працюють з фіктивними фірмами.

(далі буде)

Володимир Бойко, Національне бюро розслідувань України