Замом голови Шевченківської РДА стане дерибанник Біличанського лісу Юрій Миколаєнко?

У Шевченківському районі Києва посаду заступника посів депутат Коцюбинської селищної ради – Юрій Миколаєнко.

У селищній раді його знають як одного з найзатятіших прогульників засідань. Про це пише “Громада Приірпіння“.

Депутат йшов як член Народної партії, яку очолює Володимир Литвин, але у складі команди екс-заступника міністра оборони – Вячеслава Кредісова.

Миколаєнко кандидатом на виліт у селищній раді став у 2013 році. До цього часу йому вдавалось балансувати на межі майже 50 % пропусків. З листопада 2012 року по жовтень 2013 року він був відстутній на 3 з 5 сесій і таки поповнив лави кандидатів на виліт.

Його виборці постійно скаржаться, що не можуть знайти свого депутата, аби той написав бодай депутатський акт. Про вирішення проблем округу вже навіть, за їхніми словами, не йдеться.

Це типова проблема, коли вибори виграє не місцевий кандидат, а мешканець іншого населеного пункту.

“Я добре пам’ятаю перше засідання ради. Перед відкриттям сесії Миколаєнко зазначив, що дружина сказала йому: ти маєш бути гідним депутатом, працювати, щоб тебе ще раз переобрали. Тоді Миколаєнко посміявся з слів своєї дружини щодо переобрання в Коцюбинській раді й сказав, що він хоче бути в раді вищого рівня. Як я тоді почула, – навіть не Ірпеня і не Київради,” – розповідає журналістка і депутатка Коцюбинської селищної ради Ірина Федорів, яка ретельно слідкує за перебігом сесій своєї ради.

Редакція “Громади Приірпіння” вирішила дізнатись – нащо ж депутат Миколаєнко так тримається за мандат у селищі й які у нього тепер плани на свою політичну кар’єру.

Прогульник № 2 не виявився оригінальним і каже, що пропускає через роботу, яка насправді має його звільнити від виконання обов’язків на роботі й дати можливість бути присутнім на сесії.

“Пропускав виключно тоді, коли, скажем так, на роботі. Не міг. Був у відрядженні… а так, всі, які були – не пропускав. Я попереджав. Був у відрядженні чи по роботі не получалось… А так просто, що не хочу йти – Боже збав!”

Юрій Миколаєнко, який був перед тим депутатом Ірпінської ради, каже, що за останні три роки у депутатстві розчарувався. Каже, що не буде йти ані до Верховної, ані до будь-якої іншої ради.

Миколаєнко пояснює, з мандатом депутата селищної ради він мав втілити в життя великий замисел:

“Ви знаєте… Був замисел великий, але десь воно сподівання було більше за реалії життя“.

Залишається головне питання: хто заважає втілити той великий замисел?

“Я не сказав би, що в раді… Скажем так, ситуація в державі, навєрно, яка є, що навіть ті депутати в раді, вони тоже хотіли зробити більше але ситуація не дозволяє. Розумієте. Тому я не кажу, що вони мені щось мішають. Ну, скажем так, єсть ситуація, коли там хто за кого і як це таке… Взагалі ситуація не позволяє. Тому що це ніщінське существованіє взагалі як зараз воно є... ну щоб вони хоч сказали, що вона в касі селища, щоб можна було десь куда розподілити, направити кошти як їх нема. Я на когось такого, що не хотять чи селищний голова не хоче – такого нема,” – пояснює Миколаєнко.

Якщо ж на сесії ходити справно цьому депутату не випадає, замисел втілити не вдається, то постає слушне питання: чому не скласти мандат?

“Не поняв... хе-хе... Почекайте, а чого ви так ставите запитання? З цього питання я не буду відповідати, потому шо я дивлюся, зараз ви вієте не в тому напрямку, куда треба,” – непокоїться депутат-прогульник.

Слова виборців про те, що до нього не можна дотелефонуватись й вирішити нагальні питання депутат спростовує. І каже – він підзвітний і своїм виборцям таки звітує. Щоправда, він не хоче публікувати свій звіт в Інтернеті.

“Громада селища йому взагалі не цікава. На цих виборах до Київради спробував свої сили від рейтингового УДАРу і по суті вирішив скласти конкуренцію “свободівцю” Юрію Левченку, який на виборах до ВРУ вибивав свою перемогу в Віктора Пилипишина на скандальному 223 окрузі. Отже, він шукає собі ліпшої долі. Він голосував разом з групою екс-“регіонала” Садовського і тоді, коли треба було утвердити дерибан Біличанського лісу. Це є в протоколі поіменного голосування,” – пише у своїй авторській колонці коцюбинчанка Ольга Матюшина.