Перетворення біомаси на громадян або ефект Бродського-Азарова

На одеському ринку «7-й кілометр» підприємці через адміністрацію ринку гучномовцями закликають усіх торгівців і покупців (переважно дрібних торгівців) взяти участь в мітингу-протесті.

Посеред четвертого кварталу 2010 року українська влада запровадила для приватних підприємців-єдиноподатківців доплату до пенсійного фонду — понад 600 гривень у квартал, починаючи... з третього кварталу.

На 7-му кілометрі працює кілька десятків тисяч одеситів, а оптові закупівлі там роблять майже 3 мільйони дрібних торгівців по країні. Навіть заклику до всеукраїнського протесту вже не потрібно.

Підприємці, як кажуть в карпатських селах, готові з «вилами у дупі» винести цю владу з кабінетів і відправити її туди, звідки вона вилізла після п'ятирічного перебування.

Як на мене, найгучніше готові протестувати, насамперед одеські, східняцькі та кримські дрібні бізнесмени. Демагогію Бродського про тих, хто платить наднизькі внески до Пенсійного Фонду, але згодом вимагатиме пенсії, можна зупинити кількома реченнями.

Наша, але насамперед ваша, влада — подвійна кучмівська, одинарна ющенківська, чинна double-премєрська і вже 9-місячна януковичівська — давно щось шепоче про персоніфіковану пенсію «завтра». Проте завтра не настає 19 років, а сьогодні ми бачимо, що винятково чиновники отримують пенсію — 90% від окладу.

Тому, Михайле Юрієвичу, «зранку» справедливу систему для всіх, а ввечері будуть відрахування по повній програмі. Є норма бюджетного кодексу, що забороняє міняти податки посеред року, є принцип права — закон не має зворотної сили.

Що це було?

Нібито чинна українська влада повертає втрачену попередниками стабільність. В цьому реченні — «каждое слово — бред»

Ймовірно, Кучма не вельми розумів свого народу, але добре відчував небезпеки оточення і стравлював бандитів поміж собою, залишаючись головним арбітром всіх сутичок. Тому за нього бандитів не виносили на вилах, Кучма сам вміло їх придушував або натравлював на власних ворогів.

Якщо постійні інтриги та дивний спосіб економічного зростання і є стабільність, то це за Кучми було. Постійного зґвалтування не допустять навіть спокійні і миролюбні піддані Лукашенка.

Нині ж сформувалася реваншистська спілка найнахабніших переможених після буремних подій 2004 і з найбільш ображеними представниками «помаранчевого братства».

Віктор Янукович і компанія хочуть кількома поверховими кроками нагодувати зубожіле населення і почати будівництво путинського проекту: щасливі і підконтрольні «козли», що не заважатимуть жити справжнім «людям».

Заради цього влада не гребує залякуванням інтелектуалів і знищенням зачатків середнього класу — всіх дрібних підприємців; тай не своїх великих теж «роздягатиме».

Скарбниці потрібні гроші, щоб вгамувати і скупити жебраків? Чому ж «стабілізатори» з Банкової забувають «щирого класика»: Україна — не Росія? І не треба копирсатися в релігійних, етнічних або інших дурнуватих теоріях про різницю між народами. Просто громадяни України живуть в 10 разів щільніше один від одного ніж громадяни Росії.

Майже 30% українців бачили світ на власні очі, більше 10 % працюють в Європі і північній Америці, близько 5 % — в розвинутих країнах Азії та південної Америки.

Розповсюдження достовірної інформації в Україні відбувається набагато швидше і якісніше ніж в цілому по Росії. Остання це зможе собі колись дозволити, якщо проникнення Інтернету буде як в Сінгапурі.

Для людини інформація від перших джерел: друзів, батьків, родичів та власного досвіду, а не зі спотвореного телебачення, формує вміння відрізняти гарне від поганого.

Щільність проживання людей різних за інтелектом, культурою та релігійними практиками, справді, призводить час від часу до конфліктів. Утім в здоровому суспільстві після них люди вчаться краще розуміти один одного, а у нездоровому розвивається нацизм.

Ви, Федоровичу, Яновичу та пан Литвин співучасники економічного нацизму. Ваш Нюрнберг має відбутися швидко справедливо і без зовнішнього втручання.

В Україні сакралізована влада найближчим часом неможлива, бо хоча біомаси ще багато, але самоорганізація і громадянське середовище розвиваються з геометричною прогресією.

Навіть якщо нафантазувати, що Хорошковському не вистачатиме власної агентури і доведеться звертатися про допомогу до «35-ї кімнати» КНДР (спецслужби Північної Кореї), то, переконаний, ідіотська «пхеньянська мережа» вже не завадить оздоровленню українського суспільства та мирного але впевненого протистояння дурні.

Той хто цього разу буде сподіватися на ймовірні силові акції а ля «генерал Попков» нехай порадиться спочатку з Аскаром Акаєвим, потім Курманбеком Бакієвим і наостанок візьме експрес-тренінг у Рози Отумбаєвої.

Тому порада будь якій владі: бережіть та розширюйте свободу совісті, свободу думки, свободу слова, свободу пересування і свободу заробляти гроші; збирайте справедливі податки і розподіляйте їх поміж тими, хто не може вільно заробляти; обмежуйте дії лише тих, хто посягає на згадані свободи.

І тоді буде вам щастя і подяка на сторінках підручників -)))

Осман Пашаєв, Українська правда