Юрий Мороко — дедушка Мобилыч. Досье и компромат на экс-регионала

Юрий Николаевич Мороко — народный депутат Украины VI созыва. Избран по многомандатному общегосударственному округу от Партии регионов, № 153 в списке.

В 2014 году стал нердепом от «Оппозицонного блока». Родился 6 мая 1953 года в Сумской области. Окончил Харьковский инженерно-экономический институт и Краматорский индустриальный институт. Помощник мастера, мастер, старший мастер, начальник производства ЗАО «Новокраматорский машиностроительный завод». Заведующий отделом экономического развития, заместитель председателя исполкома Краматорского городского Совета народных депутатов. Директор инженерного центра «Техпром». Заместитель директора по экономике ИРЦ «СКЭТ».

 Директор телерадиокомпании «СКЭТ». Генеральный директор телекоммуникационной компании "ММДС-Украина ". С 23.11.2007 — народный депутат Украины VI созыва. Избран по многомандатному общегосударственному округу от Партии регионов, № 153 в списке.
Женат, имеет двух сыновей.

Председатель подкомитета по вопросам телекоммуникаций и почтовой связи Комитета Верховной Рады Украины по вопросам транспорта и связи Заместитель Руководителя Постоянной делегации в Межпарламентской ассамблее Евразийского экономического сообщества (в качестве наблюдателей).

Зеонбуд продается! Почему на этого монополиста нет покупателей

Владельцы Зеонбуда не прочь видеть среди своих партнеров Виктора Пинчука и Игоря Коломойского. Последние — против
Провайдер цифрового телевидения Зеонбуд хочет продать свою миноритарную долю крупнейшим телегруппам Украины. Как стало известно, в сентябре представители Зеонбуда провели ряд встреч с топ-менеджментами телегрупп Игоря Коломойского (1+1 медиа) и Виктора Пинчука (StarLightMedia), на которых им было предложено стать совладельцами компании. Об этом ЛІГАБізнесІнформ рассказал Юрий Стець, глава наблюдательного совета 5 канала. Также эту информацию подтвердили менеджеры 1+1 медиа и StarLightMedia. Ни Коломойский, ни Пинчук не спешат становиться партнером загадочных владельцев Зеонбуда (кто собственник этой компании-монополиста — достоверно неизвестно).

Серый кардинал

Директор телеканала, входящего в StarLightMedia, рассказал, что Зеонбуд готов был пустить телегруппы Пинчука и Коломойского в свой капитал пропорционально количеству их телеканалов, транслируемых Зеонбудом. У StarLightMedia таких четыре, у 1+1 медиа — три. Учитывая, что всего Зеонбуд транслирует в своей сети 32 телеканала, несложно посчитать, что речь шла о доле около 10% для каждого.
Юрий Стець уточнил, что переговоры с телеканалами от имени Зеонбуда ведет будущий депутат от Оппозиционного блока Юрий Мороко. По словам Стеця, именно Мороко (официально безработный) является реальным руководителем провайдера. «В Зеонбуде понимают, что без прежнего админресурса им будет не так сладко. Поэтому Мороко ходил по телегруппам с предложением войти в долю, — говорит Стець. — Но все отказались».
То, что Мороко далеко не последний человек в Зеонбуде, подтвердил и глава госрегулятора Нацсовета по теле- и радиовещанию Юрий Артеменко. «Мороко встречался со мной как представитель Зеонбуда — собственно, так и познакомились», — рассказал ЛІГАБізнесІнформ Артеменко.
В Зеонбуде вопрос о роли Юрия Мороко оставили без ответа. Ранее в компании утверждали, что директор и реальный руководитель — это Виктор Галич.
В StarLightMedia и Зеонбуде отказались комментировать тему переговоров. Гендиректор 1+1 медиа Александр Ткаченко факт переговоров опроверг. «Наша группа не получала предложений от акционеров Зеонбуда о приобретении компании. Такие заявления не более чем слухи, — отмечает Ткаченко. — Мы бы сами хотели узнать структуру собственности Зеонбуда».
«У Ткаченко четкая позиция: Карфаген под названием Зеонбуд должен быть разрушен, — сообщил ЛІГАБізнесІнформ один из топ-менеджеров 1+1 медиа. — У группы нет никакого желания входить в долю к Зеонбуду».

ПОЛЕЗНЫЕ ДАННЫЕ

Народный депутат Николай Томенко в марте публично назвал собственниками Зеонбуда Рината Ахметова, Дмитрия Фирташа и Семью. Юрий Артеменко позже заявил, что информацию из заявления Томенко проверяет Генпрокуратура. В прошлом компания Мако Александра Януковича и представители СКМ Рината Ахметова неоднократно заявляли, что не являются акционерами Зеонбуда.
Юрий Мороко был депутатом Партии регионов с 2008-го по 2012-й. До этого с 2002-го по 2008 год он возглавлял компанию ММДС-Украина, входящую в СКМ Рината Ахметова.

Тяжелая ноша
«Зеонбуд был создан, чтобы получить монопольное положение и на всех этапах приносить сверхприбыль: зарабатывать на телеканалах за распространение, на населении при продаже оборудования, — объясняет Александр Глущенко, член общественного совета при Нацсовете по теле- и радиовещанию. — Хотя первоочередной задачей компании должно было стать обеспечение граждан цифровым ТВ». Если бы все 32 телеканала платили Зеонбуду по прайсовой цене, то его годовая выручка составила бы 1,1 млрд грн.
Глава госрегулятора Юрий Артеменко поддерживает идею распределения прав собственности на Зеонбуд между крупнейшими телемагнатами. «Телегруппы больше всего заинтересованы в функционировании Зеонбуда. Если все четыре холдинга — Пинчука, Коломойского, Фирташа и Ахметова — станут полноправными собственниками и пропишут между собой правила игры — не будет монополизации рынка, — считает Артеменко. — Преградой могут стать натянутые взаимоотношения между собственниками».
Главный юрист Независимой ассоциации вещателей Ольга Большакова категорически против такого пути. «Купить у них (реальных собственников. — Ред.) сейчас компанию или ее часть фактически означает помочь им вывезти из страны инвестиции и приобрести предприятие с очень сомнительным финансовым состоянием и испорченным имиджем», — уверяет Большакова.
Стець еще более категоричен. «Оставлять такого монстра в сегодняшнем виде — это угроза информационной безопасности страны, — заявляет он. — Следует провести конкурс на нового оператора цифрового ТВ или национализировать этого монополиста».
Ранее предполагалось, что новым провайдером станет государственный Концерн РРТ. Сейчас Юрий Стець не исключает, что это могла бы быть и «структура с прозрачными владельцами, в которой контрольный пакет принадлежал бы государству».

КРАДІЇ Українських ТЕЛЕВЕЖ

Мирний Київ. Тут все спокійно. Тут перемогла революція і люди, які пройшли Майдан чинять мирний спротив корупціонерам. Все спокійно. Новини про стрілянину далеко. Проте чи так спокійно на практиці? А може саме тут відбувається найголовніший бій за на нашу свободу?Російська федерація вже давно веде війну з українською свободою мислити і жити самостійно. Банда Путіна сіє паніку та розбрат, розповсюджує брехню та дезінформацію.Наша зброя проти злочинної пропаганди – вільний доступ до різної інформації, різних думок і різних телеканалів, який забезпечують Українські телевежі, бо саме ця система є головною зброєю в інформаційній війні.Але в українського народу вкотре хочуть відібрати, а по суті вкрасти цю зброю. Недарма перше, що захоплюють російські терористи – це телевежі та теле-радіо-передавальні центри. І саме телевежі відбивають українські силовики в першу чергу.
В Україні Телевізійним господарством керує державний Концерн радіомовлення радіозв’язку та телебачення – потужна стратегічна структура ще з радянських часів. Це передусім об’єкт критичної інфраструктури країни.
Ні для кого не секрет, що в країні йде війна і багато в чому ця війна була спровокована діями спецслужб Російської Федерації, які сприяли розкладанню обороноздатності країни і з новою силою продовжують цю роботу.
Керівництво країни зобов’язане піклуватися про такі об’єкти як Концерн, який забезпечує передачу теле-радіо-сигналу по всій території України. Фактично від однієї державної структури  залежить інформаційна безпека громадян. Така структура стає «цікавою» для спецслужб будь-якої держави тим більше для держави, яка веде війну на території нашої країни.
Не зважаючи на це сьогодні ніщо не заважає можновладцям робити спроби побудови корупційних схем та навіть планувати спроби відчуження самих телевеж.
За часів Януковича, спробу захопити якщо не весь концерн, то хоча б  левову частину його прибутків, зробили за типовою для Партії Регіонів корупційною схемою.
Для цього було створено фірму «Зеонбуд», яка у 2010 році, не маючи ані власної інфраструктури, ані фахівців і найголовніше – телевеж, дивним чином швидко виграла всі конкурси і стала безальтернативним оператором цифрового телебачення.
Цифровий сигнал – це висока якість зображення на телеекранах.  Цифрове телебачення дозволяє більш ощадливо розподіляти частоти та простіша в керуванні. Відповідно до міжнародних угод, Україна у 2015 році має відмовитися від аналогового мовлення і повністю перейти на цифрове.
Тому то нізвідки і з’явився ТОВ «Зеонбуд», який сам нічого не виробляє, не має ні необхідних технічних потужностей, ні кваліфікованого персоналу і є по суті прокладкою між мовниками і державним оператором, яка всмоктує фінанси і до сьогодні розподіляє їх між приватними особами.
Як раз в той час (2009—2010 рр) Концерном РРТ  керував Володимир Іщук, який згодом був звільнений за фінансові махінації, проти нього відкрита кримінальна справа, а за отримання (точніше НЕотримання) ліцензій на цифрове мовлення в концерні відповідав тоді заступник генерального директора Олександр Півнюк ЗАПАМ’ЯТАЄМО ці прізвища!
Власник «Зеонбуду» схований в офшорах, але розслідування інтернет-видання «Українська правда» виявило зв’язки «Зеонбуду» зі структурами олігарха Рината Ахметова. Микола Княжицький розповів «Українській правді», що «Зеонбуд» – це бізнес «на трьох». А саме — Ріната Ахметова, групи Валерія Хорошковського — Дмитра Фірташа та Сім’ї «самоусуненого» президента Віктора Януковича.
Менеджер, який є ідеологом цього проекту, — Юрій Мороко – працював в ТРК «Україна» і був близьким до Ахметова. Але сам Мороко та СКМ заперечують свою причетність до «Зеонбуду», і скільки Ахметов виділив коштів на  проект «Зеонбуд» пан Мороко звісно теж не говорить, хоча за даними інших джерел, приблизна сума складає 1 мільярд грн.
Відповідальні працівники Концену РРТ говорять, що підняття питання про отримання ліцензій державним концерном при диктатурі Януковича було подібно до самогубства, адже було визначено в чиї кишені направлено цей фінансовий потік.
Отримавши таким чином монопольне положення на ринку, фірма ТОВ «Зеонбуд» закрилася від зовнішнього світу поштовою скринькою та встановила грабіжницькі тарифи для телекомпаній — в рази дорожчі за собівартість. Але це не найстрашніше. В руках Януковича опинявся вимикач усіх телеканалів (як разом, так і окремо). Причому знищення непідконтрольних каналів показувалося б не як політична акція, а як банальна господарська справа «Зеонбуду» і телеканалу. Задум – дуже  зручно було б тримати руку на горлі свободи слова під час виборів 2015 року та і ще отримувати за це гроші у власні кишені.
Режим Януковича рухнув, оборудка виплила, розгорівся скандал навколо ТОВ «Зеонбуд». Судячи з наявної інформації, проект «Зеонбуд» було вирішено закрити. Багато шуму піднялося навколо інформаційної безпеки, а також при умові відключення аналогового телебачення в 2015 році «Зеонбуд» за оцінками експертів не здатен якісно й повністю забезпечити цифрове мовлення в Україні, адже по своїй суті є паразитуючою компанією на тілі державного Концерну РРТ.
Відкритим залишається питання, Чому «Зеонбуд» не побудував якісне цифрове телебачення в Україні, та не виконав ліцензійні умови? Куди поділись кошти інвесторів? Та ще цікавішим вдається ХТО, КОМУ саме і в якій формі буде задавати ці питання?
Якщо ані Мороко як менеджер, ані Ахметов як інвестор не мають  до цього жодного стосунку, як вони публічно говорять, то пан Мороко може спати спокійно.
Але то вже внутрішні проблеми ТОВ «Зеонбуд» та інвесторів і нас з вами вони вже не стосуються.
На цьому дуже хотілося б поставити крапку, АЛЕ як тільки тодішній керівник Концерну РРТ Костянтин Захаренко заговорив про наміри Концерну отримати ліцензії на цифрове мовлення, його швидко було усунено від виконання обов’язків генерального директора, а замість нього призначено Олександра Півнюка.
І в Концерні РРТ схоже запрацювала нова схема відчуження державного майна.  З джерел, близьких до Кабміну нам стало відомо, що і тут знов фігурує депутат Партії Регіонів Юрій Мороко, який вже давно замишляє витягнути з державного концерну всі ліквідні об’єкти.
Тобто знов, коли державний концерн може змінити ситуацію й надійно стояти на сторожі інформаційної безпеки держави, під загрозою грабіжницького відчуження опинилася унікальна державна телекомунікаційна інфраструктура. Це понад 560 антенно-щоглових споруд, найвищою з яких є Київська телевежа.
Звичайно нова схема не могла працювати без підтримки «з гори» та без  залучення злагодженої і роками перевіреної команди.
І така команда звичайно була. Пригадаємо 1997 рік, створення каналу СТБ. Тоді канал створював і фактично контролював Володимир Сівкович, який з 1983 року працює в КДБ СРСР, а сьогодні він фігурант справи за розгін Майдану. Поточним менеджментом займався Микола Княжицький, який незважаючи на показну опозиційність потрапив до списків «ворогів преси» 2012-13 років та Олександр Півнюк, який давно спрацювався і з Сівковичем і з Княжицьким як в форматі СТБ, так і на ТВі. Замкнув команду Володимир Звєрєв, який також працював на СТБ та за даними видання ОРД є однокурсником та кумом КДБіста Сівковича.
Треба зазначити, що як приятель Януковича, Сівкович три роки працював на керівній посаді у Раді національної безпеки і оборони України. Всі ці роки він міг безкарно руйнувати обороноздатність держави за дорученням російських спецслужб.
Турчинов звільнив Сівковича з РНБО, але Кабмін призначив Володимира Звєрєва головою Держспецзв’язку, який в свою чергу подав на призначення генеральним директором Концерну РРТ свого спільного з Сівковичем і Княжицьким приятеля Півнюка.
О. Півнюк протягом тижня призначає першим заступником Володимира Іщука. А тепер ПРИГАДУЄМО, що саме ці прізвища пов’язані з неотриманням Концерном РРТ ліцензій на цифрове мовлення у 2010 році.
Тобто відбулася швидка зміна керівництва Концерну РРТ на людей, які вже керували в минулому й нанесли йому, фактично державі, економічні збитки, та забезпечили втрату можливостей для розвитку.
Думку трудового колективу концерну РРТ, а це майже 4 тисячі працівників запитувати не стали. Тому працівники концерну утворили координаційну раду мирного протесту Концерну РРТ.
Після кількох акцій протесту трудового колективу на зустрічі координаційної ради трудового колективу зі Зверєвим та Півнюком було підписано меморандум.
Відповідно до цього документу, адміністрація Держспецзв’язку та Генеральний Директор Концерну РРТ взяли на себе зобов’язання забезпечити в частині виконання державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення прийняття уповноваженим органом державної влади України рішення про надання Концерну РРТ ліцензії на цифрове мовлення.
Однак замість того, щоб отримувати ліцензію на концерн, Звєрєв та Півнюк заявив, що терміново, ще до виборів Президента, треба створити нове підприємство, і вже йому забезпечувати отримання ліцензії на цифрове мовлення силами державного концерну. Цьому підприємству Концерн повинен передати найголовніші активи – ТЕЛЕВЕЖІ, які будуть оцінені як 49% акцій, а 51% забезпечить «ІНВЕСТОР». Після цього Концерн РРТ втрачає свої телевежі та стає банкрутом. І ВСЕ держава вже не контролюватиме власний інформаційний простір.
На заваді цьому став трудовий колектив Концерну РРТ.
Треба пояснити: юридично створюється нове підприємство. Це окреме підприємство, яке входить в Концерн РРТ на правах юрособи. Концерн не бере участі в розподілі прибутків цього підприємства. Це підприємство легко отримає ліцензію у складі Концерну. А нове керівництво держави просто упустить цей момент. Хоча Концерн і включений до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації, то новостворене підприємство НІ. І в цьому переліку  його не буде.
Сам новий Гендиректор РРТ звичайно заперечує інформацю Координаційної Ради і стверджує, що завжди був опонентом «Зеонбуду»
Та незважаючи на миролюбні заяви нового керівництва, на підприємстві почали з’являтись незрозумілі люди на посадах «радників», які за усним дорученням Олександра Півнюка почали без пояснень копіювати всю документацію. Причому такими «радниками» згідно «вольового рішення» Півнюка можуть бути навіть іноземці чи особи без громадянсва.
Директорам структурних підрозділів РРТ почали надходити усні команди «передавати» цим радникам всю документацію. Навіть ту, в якій містятья «закриті дані» стратегічного підприємства.
Але активісти трудового колективу Концерну РРТ зафільмували на відео деякі з цих процесів (відео на Yuotube у вільному доступі).
На цьому відео видно, що на столі в «безробітного і позаштатного Саші (так він представився)» величезні папки внутрішніх документів Концерну, працюючий копіювальний апарат, що  робить на території він пояснити не зміг. Після цього епізоду «безробітного Сашу» ще не один раз бачили в Концерні
Начальник відділу внутрішнього аудиту, відповідальний за боротьбу з корупцією Юрій Босий говорить: «Я його бачив в концерні не один раз. І що він робив далі в концерні я не знаю, але про цю ситуацію ми повідомляли гендиректора. Я не одноразово писав йому службові, що на підприємстві працюють люди яких я не знаю і для того, щоб вставить законність їх роботи мені потрібні якість підтверджуючі документи. Ні договір, ні що вони роблять, для чого вони тут він мені відповіді не дає.»
Півнюк же в інтерв’ю називає це відео «постановочним», а слова відповідального за боротьбу з корупцією на підприємстві – нісенітницею
«…По-перше можна сцени на знімати і показати. Я сказав, що згідно всіх заяв про підприємство, про лівих юристів, нісенітниця, що можна сказати…»
Щоправда після цього «позаштатних безробітних» в концерні поменшало, натомість з’явились штатні помічники і радники, які займаються тим самим: копіюють документи і виносять їх за межі Концерну. Більше того, до системи обліку підприємства отримали доступ абсолютно невідомі люди.
За словами головного бухгалтера Концерну РРТ Галини Гневко сьогодні на підприємстві для бухгалтерського обліку використовується програма 1С, але зараз вимкнено доступ для компанії, яка згідно договору адмініструє систему, відповідає за цілісність бази даних та щоб не відбувалося витоку інформації. Замість неї з’явилося 3 робочих місця з широкими повноваженнями та незрозумілою кількістю людей, які використовують цю документацію. За її словами, з системою без контролю можна робити що завгодно, але чим це закінчиться та чи не втратимо ми в найважливіший момент теле-радіо сигнал незрозуміло.
Після того як відповідальний за боротьбу з корупцією на підприємстві Юрій Босий почав цікавитися, хто ці люди, які отримали доступ до ВСІЄЇ внутрішньої документації Концерну (в тому числі і до багатьох документів, що містять технічні подробиці об’єктів), керівництво його повідомило про те, що він з наступного місяця вже не опікується боротьбою з корупцією. «…Після того, як я почав цікавитись особистими справами нових співробітників, мене повідомили про те, що ці обов’язки я виконувати не буду. Видали спеціальний наказ. На запитання чи будуть прийняти когось нового, заявили, що вони подумають.»
Також на зборах координаційної ради прозвучало, що рейдерське захоплення українських телевишок обслуговує юридична компанія «Юрімекс». І що це саме її співробітники за незаконним «вольовим» наказом Півнюка отримали статус радників генерального директора і доступ до всієї документації підприємства.
Але представники трудового колективу ведуть не лише внутрішню боротьбу, але й продуману кампанію по залученню правоохоронних органів. В результаті на концерні відбувається як мінімум одна перевірка СБУ, а також до процесів намагаються залучити МВС та Генпрокуратуру.
Говорить Михайло Славянін — юрист Концерну РРТ: «Это имело определенный эффект, руководство стало акуратнее. Если в начале, они зашли и просто в открытую поставили руководство каждого отдела, что он должен будет передать непонятным людям всю документацию для изучения, то после того, как мы начали поднимать эту ситуацию, она резко поменялась эти люди пропали. Но мы столкнулись с другим Гендиректор, начал плодить своих помощников в просто неимоверных количествах и, исполюзуя свои полномочия, помощников все равно пытаются копировать всю документацию, для того, чтоб выносить эту документацию Причем это документация связанная как непосредственно хозяйственной деятельности, так и учетом и … информация, которая полностью отображает все предприятие.»
Одночасно з цим розпочався тиск на активістів  трудового колективу, які намагаються стати на заваді злочинним намірам. Робітникам погрожують звільненням, постійно тримають в стані стресу. Навіть є наказ про недопущення на робоче місце.
Коли ці люди прийшли на робоче місце і охорона їх не пустила, ці працівники поцікавились чому, охорона сказала, що є наказ не пускати. Вони зателефонували голові профспілкової організації, після чого він спустився на прохідну. Він дізнався, що є таке незаконне розпорядження. В результаті ситуації складено акт і направлено повідомлення в компетентні органи.
Також з’явився наказ, який забороняє працівникам без дозволу генерального директора спілкуватись з будь-ким на тему справ концерну.
Говорить Юрій Босий: «Видали наказ, який забороняє повідомляти інформацію про концерн РРТ будь-кому. Не дивлячись на те, чи це ЗМІ чи це правоохоронні органи. Будь-кому. Без дозволу гендиректора…»
Володимир Зверев відкидає звинувачення, і вважає, що весь цей процес розгорнули підлеглі Захаренка заради вирішення тендерних питань. І ніби він з Півнюком це не дозволив: «…Вони хотіли тишком-нишком подеребанити ці кошти. Цим займається зараз комісія яка і працює, яку  вони дуже не хотіли…. Наслідки можуть бути дуже серьозні для тих, хто цю ситуацію сбросив в пресу. Це ярлики, які не мають нічого спільного з тим, що немає на справді.»
Якої саме комісії не хоче трудовий колектив зрозуміти не вдалося.
Під час підготовки матеріалу ми стикнулись з низькою проблем: робітники відмовляються говорити «під запис», мотивуючи це драконівськими заборонами і погрозами з боку керівництва. Щоправда не на камеру розповіли багато подробиць, які не увійшли до цього матеріалу, зокрема про оборудки з землею концерну, житловою нерухомістю та багато іншого.
Люди налаштовані на боротьбу. Лунають думки про те, що Майдан змінив багато. І якщо при Януковичі утримати законність не було жодної можливості, то сьогодні в людей є шанс на якщо не на справедливість, то бодай на законність. І вони не збираються відступатись від цього шансу.
Держава має прогнати рейдерів з концерну РРТ, припинити нищення підприємства і дозволити трудовому колективу, фахівцям та патріотам України забезпечити отримання необхідних ліцензій на цифрове мовлення для державного концерну таким чином, щоб їх ніяк не можна було відчужити чи отримувати з них корупційний прибуток.

Телевізійна монополія

В Україні телебачення залишається основним засобом отримання інформації населенням. Розмов про ангажованість і приналежність телеканалів певним фінансово-промисловим групам більш ніж достатньо.
Більше того, телебачення залишається основним засобом маніпуляції громадською думкою, який більш-менш успішно використовує чинна влада. Потужних опозиційних телеканалів в Україні немає. А до тих, що є, приходять податківці.
Однак в цій статті мова піде не про це, а про українські особливості впровадження світових технічних стандартів телебачення. І про те, хто на благій меті непогано заробляє.
Так у 2006 році в Женеві було укладено міжнародну угоду, яка передбачає перехід на цифрове мовлення замість звичного аналогового. Згідно з цим документом, після 2015 року перестають діяти міжнародні угоди, які захищають аналогові частоти.
Отже саме через цей документ у 2015 році Україна має відмовитися від аналогового мовлення, і перейти на цифрове.
Власне «цифра» має низку беззаперечних переваг. Наприклад, цифрова система дозволяє більш ощадливо розподіляти частоти та простіша в керуванні. Для простого споживача найбільшим плюсом є значне покращення якості сигналу.
Однак в Україні перехід на цифрове телебачення пов’язаний з грандіозним скандалом, що вирує у вузькоспеціалізованих колах. Стосується цей скандал створення приватної структури-монополіста, яка від 2015 року стане єдиним провайдером цифрового телебачення.
Хоча, насправді, це питання стосується всіх звичайних телеглядачів. Навіть бабусь у найзабитіших селах країни, які мають звичку дивитися вечірні новини.
«Українська правда» спробувала розібратися, як же насправді відбувається впровадження передових технологій.
Щасливчик
На сьогоднішній день оператором аналогового телебачення, сигнал якого можна «зловити», вставивши в телевізор звичайний цвях, є державний концерн РРТ. Фактично – це державний монополіст, який має близько 1,5 тисячі передавачів по всій країні.
Зокрема, концерн РРТ забезпечує 98-відсоткове покриття державного Першого національного телеканалу.
Звісно, аналоговий сигнал – не єдиний спосіб мовлення. Існують й кабельне телебачення, й супутникове. Однак з 2015 року Україна має повністю замінити аналоговий сигнал цифровим.
Після того, як це відбудеться, потрібен провайдер, який надаватиме технічні послуги з поширення сигналу та пакетуватиме телеканали. І це буде вже не державний концерн.
У грудні 2010 року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення провела конкурс, за результатами якого таким провайдером стало ТОВ «Зеонбуд».
Тобто з 2015 року ця приватна компанія буде «царем та богом» кнопок телевізора. Адже ті глядачі, які не мають ні супутникового, ні кабельного телебачення, будуть змушені використовувати послуги «Зеонбуду».
Згідно з ліцензійними зобов’язаннями, «Зеонбуд» має безкоштовно транслювати 32 телеканали – 28 загальнонаціональних та 4 регіональних.
В чому «ґешефт»? У грошах, які платитимуть телекомпанії за поширення сигналу. І отут починається найцікавіше. Учасники ринку стверджують, що тарифи «Зеонбуду» завищенні, у порівнянні з собівартістю, у 5 разів.
До липня цього року для телекомпаній діяла знижка у 50% — 1 мільйон 438 тисяч гривень на місяць кожна. До серпня наступного року діятиме знижка вже у 25% — тобто тариф буде 2 мільйони 157 тисяч на місяць.
Після цього діятиме стандартний місячний тариф – 2 мільйони 876 тисяч на місяць з кожної телекомпанії. Не важко порахувати, що загальна вартість розповсюдження сигналу 32 телекомпаній за місяць складе 92 мільйони 32 тисячі гривень. Або 1,1 мільярда на рік.
Журналіст видання «Телекритика» Мар’яна Закусило стверджує, що при цьому «Зеонбуд» використовуватиме технічну базу державного концерну РРТ.
«В деяких містах вони використовують вежі „Укртелекому“, місцевих операторів зв’язку, але, в основному, потужності РРТ», — каже журналіст.
Кому ж належить ця більш ніж успішна компанія? Думки учасників ринку різні, однак в усіх розкладах, які малюють експерти, завжди присутнє ім’я найбагатшої людини країни Ріната Ахметова.
Власники
Як заявляв голова Нацради Володимир Манжосов, єдиним власником «Зеонбуду» є кіпрська компанія «Планбрідж лімітед».
Далі Кіпру простежити власника неможливо. Адже розкрити ім’я справжнього засновника кіпрської компанії може лише острівна влада і лише у відповідь на вмотивований запит іншої країни.
Однак, за інформацією ЗМІ, раніше власником «Зеонбуду» було ТОВ «КПН», яке в свою чергу належало Omni International Ventures Ltd.
Цю компанію-нерезидента Державна податкова служба у своєму реєстрі віднесла до групи СКМ Ріната Ахметова.
Варто зазначити, що у СКМ спростовували причетність до «Зеонбуду» і запевняли, що не беруть участь у розбудові цифрового телебачення.
Також учасники ринку розповідають, що «духовним лідером» проекту цифрового телебачення є депутат Партії регіонів Юрій Мороко, якого називають близьким до Ахметова. Як і СКМ, Мороко також спростовував причетність до «Зеонбуду».
Однак тут все дещо складніше. Адже у офіційній біографії Мороко, яка розміщена на сайті Верховної Ради, є інформація про те, що він був гендиректором ТОВ «ММДС-Україна».
Як писали журналісти, засновниками «ММДС-Україна» числилися безпосередньо СКМ та ЗАТ «АРС», 62,5% якого наразі має інший близький до Ахметова регіонал Сергій Кий.
І тут варто згадати, що нинішній генеральний директор «Зеонбуду» Віктор Галич раніше був керівником ТОВ «Кейбл-ТВ Фінанси», одним зі співзасновників якого було саме «ММДС-Україна».
Звісно, міграція вузькопрофільного і, очевидно, хорошого менеджера ще нічого не доводить. Втім зв’язки «Зеонбуду» зі структурами Ахметова виглядають досить ґрунтовними.

Однак, наприклад, гендиректор телеканалу ТВі Микола Княжицький розповів «Українській правді» іншу версію учасників ринку. Нібито, «Зеонбуд» – це бізнес «на трьох».
А саме — Ріната Ахметова, групи Валерія Хорошковського — Дмитра Фірташа та сім’ї президента Віктора Януковича.
«Ми бачимо, як сильно їх лобіювали в Нацраді люди Хорошковського. У той же час менеджер, який є ідеологом цього проекту, — Юрій Мороко – працював в ТРК „Україна“ і був близьким до Ахметова», — каже Княжицький.
Непрямо це підтверджується і іншими даними. Наприклад, при розподіленні ліцензій на цифрове мовлення медійна група Хорошковського UA Inter Mediа Group Ltd. отримала найбільше – цілих 8 каналiв з 32-х.
Також ліцензію та місце у «цифрі» отримав телеканал «Тоніс», який пов’язують зі старшим сином президента Олександром Януковичем.
Додатковий заробіток
Як розказала «Українській правді» Мар’яна Закусило, «Зеонбуд» став фактичним монополістом на ринку цифрового телебачення.
«Але він не визнаний монополіст. Його тарифи не регулюються Антимонопольним комітетом, але цього добиваються мовники. АМКУ ніякого рішення поки не ухвалив, проводиться розслідування», — розповідає журналіст.
У свою чергу Микола Княжицький зазначив, що тарифи «Зеонбуду» завищенні, і не в 5 разів, як кажуть на ринку, а у 8 разів.
«На одному бувшому аналоговому телеканалі виходить 8 цифрових. Що зробив „Зеонбуд“? Вони сказали, що у них ціна за один канал буде така ж, як у держконцерну РРТ. Але фактично вони цю ціну ділять на 8. Таким чином вони беруть не за 1/8 каналу, а за 100% з кожного», — зазначає гендиректор ТВі.
За його словами, однією з умов конкурсу на визначення провайдера цифрового телебачення було те, що їхні тарифи мають бути не дорожчими за тарифи РРТ. Це й дало змогу непогано підзаробити.
«У них тверда логіка – заборонити відкриті супутникові телеканали. Тому що вигідніше купити за ті ж гроші приставку на супутник, і дивитися у багато разів більше каналів, чим купити приставку на 32 канали, половини з яких не існує», — зазначив Княжицький.
Але це ще не все. «Зеонбуд», при впровадженні цифрового мовлення, вирішив використовувати стандарт DVB-T2. Для того, щоб звичайний телевізор зміг прийняти цей сигнал, необхідна приставка-ресивер.
При чому, держава планує безкоштовно надати ці ресивери малозабезпеченим громадянам. Але перед тим їх треба десь купити.
У квітні 2012 Держкомтелерадіо провело тендер з відбору постачальника ресиверів для малозабезпечених на суму 350 мільйонів державних гривень. Перемогла компанія Strong Ukraine, яка запропонувала ціну у 486 гривень 80 копійок за ресивер.
Конкурент цієї компанії – ТОВ «Ромсат» – запропонував ціну у 487 гривень за ресивер, що дорожче на 20 копійок, що навіть трошки смішно.
Крім того, раніше йшлося про те, що частина цифрових телеканалів взагалі буде в HD якості. Варто зазначити, що для цього телеканалу потрібна ширша полоса сигналу.
Але тепер все змінюється. Як стверджують наші джерела, «Зеонбуд» пропонуватиме не HD-телебачення, а зробить пакет з додаткових 20 цифрових каналів, доступ до якого вже буде платним.
Втім учасники ринку мають свою думку — якщо цей оператор починає заробляти від населення, то буде логічно, якщо він знизить тарифи для телекомпаній. Але поки це лише розмови.
«Українська правда» звернулася до СКМ з проханням повідомити, чи має ця група відношення до «Зеонбуду». У прес-службі групи нам категорично заявили, що СКМ не має стосунку ні до «Зеонбуду», ні до кіпрського власника цієї компанії Planbridge Limited.
Також ми звернулися до гендиректора «Зеонбуду» Віктора Галича з проханням прокоментувати всі питання, які піднімалися у даній публікації.
Відповідь на центральне питання "Хто є власником «Зеонбуду» порадувала своєю безпосередністю:
«Я топ-менеджер, який діє на підставі статуту компанії, а там вказано тільки одного власника – компанію Planbridge Limited. Інше мені невідомо, та й, чесно кажучи, не дуже цікавить, оскільки не має жодного відношення до операційної діяльності компанії, за що я відповідаю».
Коментуючи твердження про зв’язок «Зеонбуду» зі структурами Ріната Ахметова, Валерія Хорошковського та «сім’ї», Галич заявив: «Можу переконливо сказати тільки те, що я жодного разу в житті не мав контакту з цими відомими людьми. Не мав контактів і з вказаними вами структурами, виходячи з рівня моїх знань про їх склад».
Також, за словами гендиректора компанії, не відповідає дійсності інформація про завищення тарифів для телекомпаній у 5-8 разів:
«Давайте порахуємо. Кінцевою послугою нашої компанії є зона покриття передавальної станції. Саме від її розміру залежить кількість телеглядачів, з урахуванням якої телекомпанія отримає свою частку від рекламного „пирога“.
Фахівці знають, що цифрові передавачі (які використовує „Зеонбуд“) значно ефективніші за аналогові, які працюють в діючих телемережах. Так, аналоговий передавач потужністю 1 кВт і цифровий 0,2 кВт мають однакову зону покриття.
Дивимось тарифи. У державного концерну РРТ для передавача 1 кВт передбачено тариф 45,21 грн., у „Зеонбуда“ для 0,2 кВт – 17,58 грн. Тобто, за однаковий об’єм послуги (однакові зони покриття) „Зеонбуд“ бере платню в 2,6 разів меншу, ніж концерн РРТ.
А з урахуванням того, що для першого року роботи ми надали телекомпаніям знижку 50 % до тарифів, то ця різниця складає вже 5,2 разів не на користь „Зеонбуду“.
І це ще не все. В аналогових мережах телекомпанії несуть додаткові витрати в мільйони доларів за супутники, через які їх програми подаються до передавачів. А у цифровій мережі ця послуга вже входить до тарифу.
Я можу привести ще з десяток аргументів на користь тарифів „Зеонбуду“, але вважаю, що і вищевказаних достатньо для розуміння ситуації».
Щодо планів «Зеонбуду» додати до безкоштовного пакету телеканалів платний пакет, Галич зазначив: «Такі рішення є виключною прерогативою Національної ради з питань телебачення. Наскільки мені відомо, таке рішення не приймалося».
Також, за словами Галича, рішення «Зеонбуду» використовувати стандарт DVB-T2 жодним чином не пов’язане з наміром контролювати виробників ресиверів.
"Це надсучасний стандарт цифрового мовлення, який ефективніше більш ніж в 1,5 разів від вже застарілого «Т». Той хто каже, що провідні країни світу вибрали стандарт «Т», дуже лукавить. Бо мовчить про те, що ці країни переходили на цифру ще 5-8 років тому, коли ще не було сучасного «Т2», — наголосив він.
«Це той унікальний випадок, коли наше відставання в строках переходу до цифри дало перевагу в виборі кращого стандарту. Про зв’язок між обранням „Т2“ і контролем над ресиверами, можу сказати лише те, що це технічно абсолютно не пов’язані речі, вам це може підтвердити кожний фахівець з телебачення», — розповів гендиректор «Зеонбуду».
Також Галич повідомив, що станом на 21 липня національна цифрова телемережа мала 1 мільйон 56 тисяч глядачів. «Ми прогнозуємо що на кінець поточного року вже понад 7 мільйонів телеглядачів будуть мати доступ до сучасного цифрового телебачення», — додав він.
«До розбудови національної цифрової мережі, понад 50 % жителів країни мали можливість приймати з ефіру тільки 3-6 телепрограм, в порівняні з розвинутими країнами світу це телевізійне середньовіччя», — підкреслив гендиректор «Зеонбуду».
***
16 липня стало відомо, що «Зеонбуд» вже повним ходом заробляє державні мільйони. Так Національна телекомпанія та низка регіональних державних телекомпаній уклали угоди з провайдером на трансляцію телепрограм цифровими технічними засобами.
Загальна сума угод – більше 23 мільйонів гривень. Минулого року НТКУ також укладала з «Зеонбудом» угоду майже на 3 мільйони гривень.

Національне бюро розслідувань України