Про «успіх» гібридної дипломатії Кучми й Медведчука

«Украина поддерживает инициативу представителя России Бориса Грызлова об объявлении режима тишины, который должен начаться немедленно» (Дарка Оліфер, прес-секретар Леоніда Кучми).

Україна підтримує? Ініціатива Гризлова?

Пропрезидентські політологи й блогери так пишалися тим, що це Гризлов прилетів щось випрошувати в України. А не навпаки — українці літали у Москву. Мовляв, ледь не на колінах Гризлов приповз до Києва.

Так пишались цим, так пишались. А в результаті — у Мінську українська делегація підтримала ініціативу Гризлова про проголошення режиму тиші на Донбасі, який і так передбачений мінськими угодами 2014 і 2015 років.

«Гібридна» дипломатія у дії. ЄС вносить Бориса Гризлова у санкційний список. МЗС відкриває небо для літака із цим «миротворцем». А Кучма від імені держави Україна підтримує ініціативу Гризлова про оголошення режиму тиші.

Серед іншого, це означає — що ера Кучми триває.

Перший термін президентства Петра Порошенка насправді — третій термін для президентства Кучми. Леонід Данилович у Мінську вирішує майбутнє Донбасу. Вже другий рік поспіль. Правда, результат поки що був нульовий.

Біля нього у білоруській столиці — його прем’єр-міністр і секретар РНБО Євген Марчук, колишній представник Кучми у Верховній Раді Роман Безсмертний. За лаштунками голова президентської адміністрації Кучми і кум Путіна — Віктор Медведчук.

Кучма вже 12 років як полишив президентське крісло. Вже виросло нове покоління і політиків, і дипломатів. Але всі вони були й залишаються Кучминими дітьми.

Сергій Руденко, журналіст і блогер, Національне бюро розслідувань України