Український періодичний самвидав і неформальна преса 1964—1991
Виставка проходитиме 25 вересня – 25 листопада
У приміщенні Музею української звитяги НаУКМА (адреса: вул. Сковороди, 2)
Презентація виставки відбудеться 25 вересня о 18 год.
В основі виставки – колекція журналіста Вахтанга Кіпіані та зібрання бібліотеки НаУКМА, а також окремі видання, передані на виставку Т. Возняком, Й. Зісельсом, С. Одаричем, О. Пограничним та ін. На виставці буде представлено періодичний самвидав 1960–70-х. рр та неформальну пресу 1980-х–початку 90-х рр., а також часописи, які випускалися українцями за кордоном.
Перші спроби зібрати зразки самвидаву та неформальної преси робили ще під час перебудови – як представниками державних бібліотек, освітніх установ, так і зусиллями приватних осіб. Також відомо про постійний інтерес до отримання зразків неформальних видань закордонними установами – серед інших, дослідницьким відділом Радіо «Свобода» в Мюнхені, Бібліотекою Конгресу США у Вашингтоні, Українською Пресовою Агенцією в Лондоні, архівом Бременського університету, Каліфорнійським університетом у Берклі, Міжнародним інститутом соціальної історії в Амстердамі тощо. В Україні не було створено центрів, які б спеціально займалися збиранням і дослідженням цього різновиду преси. Тому український періодичний самвидав розсіяний по світу в десятках окремих колекцій. Найбільші у ЦНБ ім. Вернадського, Архіві-музеї українського самвидаву «Смолоскип» та в колекції Вахтанга Кіпіані.
Історія періодичного самвидаву в Україні починається у першій половині 1960-х рр. Рукописні та машинописні часописи й вісники були доволі поширеним явищем у студентських аудиторіях та колах інтелігенції під час «відлиги». Тоді ж виникає політичний самвидав, що став доказом формування ідеології нового покоління борців за самостійну Україну. 1964 р. підпільна націоналістична організація «Український Національний Фронт» видала перше число машинописного журналу «Воля і Батьківщина» (до 1966 р. вийшло друком 16 номерів). Згодом під егідою «Української загальнонародної організації» вийшов журнал «Український вісник». Відтак, у січні 1970 р. львівський журналіст В’ячеслав Чорновіл розпочав випуск іншого «Українського вісника», який став найвідомішим органом незалежного слова в радянській Україні. Незважаючи на арешти, періодичний самвидав продовжував виходити в 70-х рр... На виставці буде представлено близько 15 видань цього періоду.
У другій половині 80-х рр... політична ситуація в СРСР змінилася. Перебудова створила умови, в яких запити широкої публіки до нової інформації значно перевищували те, що могла запропонувати офіційна преса. Водночас, суворі покарання за «інакомисліє» дещо втратили свою невідворотність. Як результат, у 1980 – поч. 90-х рр... почали виходити численні видання неофіційної преси. Найбільшими центрами її виготовлення були Київ (близько 250 назв), Львів (понад 100 назв), Житомир, Луцьк, Дніпропетровськ, Одеса, Харків. Прикметно, що самвидав виходив і в маленьких містечках і навіть селах – Снігурівці на Миколаївщині, Куровичах на Львівщині, Тернах на Сумщині, Острові та Великих Бірках на Тернопільщині, Дубовому на Закарпатті, Родниковому та Новокльоновому в Криму… Друк здійснювався в умовах напівпідпілля – здебільшого, у столиці Литви – Вільнюсі, а також інших містах Балтії.
Якісь видання мали виражений антирадянський характер, інші ж були новою для радянського простору формою свободи, що іноді межувала із самодіяльністю. На виставці буде представлено видання різних ступенів опозиційності — від видань РУХУ та УГС до екологічних, гумористичних, еротичних газет. Також буде виставлено партійні та політичні видання, видання громадських організацій – Товариства Лева, «Меморіалу», ТУМ; газети національних спільнот: євреїв, вірмен, кримських татар, культурологічні, музичні, літературно-мистецькі, фензіни; релігійні видання – УАПЦ, УГКЦ, протестантів, РПЦ, «Білого Братства»; дитячі, молодіжні та студентські листки, гумористичні, розважальні, комерційні газети, видання діаспори, могилянський самвидав.
Найбільш знакові видання: «Український вісник» В’ячеслава Чорновола, «Поступ» Олександра Кривенка, «Голос відродження» Сергія Набоки, «Наша віра» Євгена Сверстюка, «Євшан-Зілля» Ірини та Ігора Калинців.
Під час роботи виставки плануються також наступні акції:
• Презентація каталогу самвидавної та неформальної преси
• Кривенківські читання. Семінар для студентів-журналістів
• Вечір пам’яті Г. Політковської
• Презентація книги З. Антонюка
• Презентація журналу «Ї»
• Вечір Харківської правозахисної групи
• Вечір «Коло Набоки»
Про точну дату та час проведення цих заходів буде повідомлено пізніше
Організатори виставки:
Головне управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації, Київський Медіа Холдинг, та Національний університет «Києво-Могилянська академія» (Наукова Бібліотека, Музей української звитяги, Центр юдаїки, Центр європейських досліджень, Видавництво «Дух і літера»).
Коментарі
переглядівЧитайте по темі
-
російський диктатор Зеленский разом з своїми російськими друзями знищує українських опозиційних журналістів та антикорупціонерів –
-
«Наш російський президент», — у 2013 році Зеленский публічно з московської сцени зізнався про наявність у нього російського громадянства –
-
Чьотки з Афона від московських монахів на руці Єрмака видали штірліца. 2 фото –
-
Ця зелена потвора купаєтся у крові Українців що воно меле а??? Перенюхав чи зброю хоче продавати яку ми отримали від партнерів??? –
-
Український генерал Залужний us російський розвідник Зеленский. Порівняльний аналіз #какаяразніца –
-
На телемарафоні нейромережами домальовано Зеленскому аудиторію під час його виступу в ООН! –
-
Геноцид! Кадри знищення спільниками путіним та зеленским міста з людьми в Україні #russianterroriststate. Відео –
-
Гладчук: Зеленский у 2019 році взяв гроші від російських терористів фсб рф та мгб днр на свою виборчу кампанію. Вже відомо та задокументовано ДВА (!) таких випадки –
-
Розовий фламінго 🦩, дітя отката... Хроніки зеленського пиZдежа™ в інтересах росії. Розслідування –
-
Хто ж він такий, цей ватник Євгеній Брагар? Як він взагалі проліз до Верховної Ради? Розслідування –
-
Українська журналістка Вікторія Рощина була закатована у росії –
-
Про зв'язки з кремлем російського мафіозі та друга Зеленского Міндіча –
-
Сирський за підтримки Зеленського зруйнував плани контрнаступу на півдні, забравши частину сил на схід — NYT –
-
російський мохнорилий ІПСОшник Пєтров обгавкав Залужного –
-
рашист Стефанчук імплементує тоталітарний російський закон 14057, який заткне рота всім українським журналістам –
