Володимир Мартинюк: «Ну не за безцінь, а за півдарма, — це не привід для танців»

Я переконаний що продажа великої власності , тим більше такої яка має загально-національний рівень повинна відбуватися на фондовій біржі через продаж акцій підприємства чи компанії.

24 жовтня 2005 року ціна акції ВАТ «Кріворіжсталь» піднялася з 1 гривні до 6 гривень 68 копійок.

А чи може заперечити хтось, що якби ці акції виставили б на українській фондовій біржі скажімо за 8-9 гривень, то їх би не розкупали, при рекламі та закликах державних мужів і дам хоча б наполовину таких, які були потрачені на продажу «Криворіжсталі» «пакетним» способом ?

Більше того всі ті 93% відсотка акцій були би розпродані українським та неукраїнським покупцям за рік -півтора. Чим зарубіжні середні та дрібні інвестори гірші від пана Міттала, за яким тягнуться ну дуже вже знайомі нам корупційні історії та плітки?

Українські гроші не збивали би ціну на квартири, будинки, золото та предмети розкоші а інвестувалися туди де вони інвестуються у всьому світі.

Однак така систему зараз намертво заблоковано в Україні, оскільки вона раз і назавжди виводить за межі великої політики величезні хабарі та відкати, і що саме головне дозволяє підніматися до вершин української бізнесової еліти не тим хто і так є на її верху в силу номенклатурного походження чи родинних звязків, а тим хто міг би продемонструвати справжні бізнесові та фінансові таланти. А не здатність пролазити в родинні кола того чи іншого Президента України.

Верхівка боїться своїх співвітчизників і тому готова віддати все навіть чужому , але аби не якомусь «неконтрольованому» співітчизнику.

Для чого роками обдурювати свій народ про відсутність в середині Україні інвестиційниїх ресурсів, викачувати ці ресурси за межі України і потім привозити їх назад у вигляді «іноземниїх інвестицій»?

Для чого саботувати діяльність національної фондової біржі, законодавчо забороняючи продажу на цій біржі навіть невеликих пакетів інвестиційно привабливих державних обєктів?

Адже інвестиційний ринок України вже серйозно «перегрітий» надлишком коштів, і це прекрасно видно на ринку нерухомості де ціни вже первищують будь які еконмічні та суспільно-безпечні норми. Бо наприклад для багатьох молодих сімей вже набагато реальніше купити квартиру Стокгольмі чи Будапешті, аніж у Києві. То для чого залишатися в Україні — черговим «продажними» успіхами чергових українських урядів та президентів безпечніше буде милуватися за межами держави через супутникове телебачення ...

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 24-10-2005 14:55 |  переглядів