СБУ встановила імена 14 191 жертви Биківні

Загальної кількості ще не знає ніхто…

17 травня – День пам’яті жертв політичних репресій

Науковці Служби безпеки розсекречують документи про “Биківнянський архіпелаг” (сумний аналог Архіпелагу ГУЛАГ) – 18 місць по всій Україні, де системно і цілеспрямовано знищували учасників визвольного руху та неугодних комуністичній владі. Ці місця ретельно маскували, імена жертв засекречували, виконавців, аби приховати масштаби репресій, часто знищували “в наступній партії”.

14 травня 2009 року в Прес-центрі Служби безпеки України відбулись громадські слухання “Трагедія Биківні: як це було”, на яких виступили співробітник ГДА СБУ д.і.н, професор Василь Даниленко, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Олег Бажан, Голова Київського обласного товариства “Меморіал” Роман Круцик.

Василь Даниленко повідомив, що СБУ на даний момент встановила прізвища 14 191 особи, яким було винесено вироки в Києві та які захоронені в Биківні. “Ми стверджуємо, що вибір місця під масові захоронення в Биківні – не випадковість, а передбачена та спланована дія” – наголосив Василь Даниленко.

У 1936 році тут було створено спецоб’єкт, який суворо охоронявся НКВД, а вже 20 березня 1937 р. Президією Київської міської ради було прийнято таємну постанову про відведення та відмежування землі для спеціальних потреб. Ця земля стала місцем поховань для розстріляних у Києві за рішенням судів та позасудових органів. Вироки виконувалися в підвалах приміщення Київського обласного управління НКВД (нині там знаходиться Український інститут національної пам’яті, вул. Липська, 16), звідки тіла вночі відвозили до Биківні. Перед радянсько-німецькою війною заарештованих знищували безпосередньо біля виритих у лісі ям. Биківня стала останнім притулком для тисяч жертв, серед яких фундатор Академії мистецтв, професор Київського художнього інституту М. Бойчук, письменник Я. Савченко, поети М. Семенко й М. Скуба, художник, член Президії Академії наук УРСР, директор інституту економіки О. Асаткін.

Сьогодні виявлено 18 “аналогів” Биківні — місць захоронень жертв масових політичних репресій 1937–1941рр. зокрема: місце, де згодом збудовано Центральний універмаг в Хмельницькому, парк культури і відпочинку у Вінниці, 9-й кілометр Запорізького шосе, центральне міське кладовище в Сумах. Биківнянський архіпелаг розкинувся по всій Україні. “Ці місця ретельно приховували: там зводили режимні об’єкти КГБ, розгортали будівельні майданчики, на глибині 2,5м поховання заливали бетоном або ж місцевість розрівнювали бульдозерами і висаджували дерева. В Харкові таке місце охоронялося і значилося як поховання німецьких дезертирів та хворих на інфекційні хвороби(тиф), щоб люди боялися навіть наближатися туди”, – розповів Василь Даниленко.

“Для встановлення справжніх масштабів репресій необхідно, крім документів ГДА СБУ, розсекретити й оприлюднити також матеріали роботи кількох урядових комісій та слідчої групи прокуратури УРСР, які займалися розслідування Биківнянської трагедії в 70-80-ті роки минулого століття”, – вважає старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, к.і.н. Олег Бажан.

Биківня стала символом тоталітарного режиму для тисяч українців. Розкриття усієї правди про цю трагедію стане ще однією важливою віхою з тих, які дозволять в повній мірі усвідомити глибину жахливої суті тоталітаризму.

Прес-центр ЦДВР
за повідомлення прес-центру СБ України

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 14-05-2009 14:24 |  переглядів