Що дає... точніше, що забирає «конституція ПРіБЮТ»

Конституція за своєю суттю – це договір. Про те, як суспільство організовує своє життя – а влада виконує функції з обслуговування такої організації. Однак якщо договір пишеться під столом – суспільство має чекати сюрпризів.

Тож поглянемо на \"конституцію\" ПРіБЮТ, опубліковану в ЗМІ, через єдино легітимну призму – забезпечення прав і свобод людини. Принаймні тих, які наведені в чинній редакції Конституції.

Навіть перший, побіжний погляд відкриває багато цікавого і неприємного.

Отже, в тому, що має шанс стати новою Конституцією України, передбачено:

• Позбавлення громадян права обрання Президента – глави держави, її представника у зовнішніх і внутрішніх відносинах (п.7 ст.85).

Суперечить Конституції:

— ст.5 – змінювати конституційний лад може лише народ; форма державного правління – вагомий компонент конституційного ладу;

— ст.22 – не допускається звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод; позбавлення права обрання найвищої посадової особи – це звуження прав;

— ст.38 – громадяни мають право обирати і бути обраними до органів державної влади.

• Позбавлення громадян права обирати і бути обраними до Верховної Ради, місцевих рад (відмова від виборів на 5 років, позбавлення Верховної Ради права призначати позачергові вибори місцевих рад – п.V Перехідних положень)

Суперечить ст.ст. 5, 22, 38 Конституції. Крім того, означає узурпацію влади, позбавляючи громадян засобів законного впливу на неї.

Робить владу безвідповідальною.

• Викривлення позиції громадян на парламентських і місцевих виборах (обрання \"у два тури\", коли партія, яка набрала найбільше голосів, отримує більшість мандатів від складу ради, а решта мандатів розподіляються \"пропорційно\" – ст.77, 141).

Суперечить ст.71 Конституції, яка гарантує загальне, рівне і пряме виборче право.

Видає невиправдані переваги політичній силі, вручаючи їй кількість мандатів, неспівставну із справжньою довірою до неї виборців.

• Залежність депутатів не від виборців, а від керівництва і спонсорів партії (запровадження механізму виключення депутата з фракції, що тягне за собою втрату мандата – п.8 ст.81).

Суперечить принципу представництва: За свої рішення депутати мають нести відповідальність перед виборцями, а не перед власним керівництвом.

• Проведення виборів системою комісій, позбавлених суспільного контролю (Центральна виборча комісія обирається \"шляхом жеребкування на відкритому засіданні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії України\"; оскарження дій чи бездіяльності місцевих комісій відбувається лише в ЦВК, а не в судах – ст.77-1).

Створює передумови для впливу влади на перебіг і результати виборів.

Суперечить ст.71 Конституції, яка гарантує загальне, рівне і пряме виборче право.

• Запровадження нового органу, який чинить визначальний вплив на вибори і судочинство в країні, проте позбавлений суспільного контролю і залежить від нинішнього складу Державної судової адміністрації (створення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії України і системи місцевих кваліфікаційно-дисциплінарних комісій, яка шляхом жеребкування (!) формує склад ЦВК, місцевих виборчих комісій, Конституційного Суду, судів тощо – ст.126-1).

Віддає контроль за організацією і проведенням виборів, а також вплив на кар\'єру і відповідальність суддів, формування Конституційного Суду групам, які наближені до В.Медведчука.

Характерно, що особливості діяльності такої системи \"встановлюються законом\".

• Обмеження свободи слова, залежність інформації в ЗМІ від волі чиновника (відповідальність ЗМІ за \"дезінформацію суспільства\" без визначення, що це таке і хто її встановлює – ст.34-1).

Суперечить ст.34 Конституції, яка гарантує право на свободу думки і слова, а також на збирання і поширення інформації.

Запроваджує чиновничу цензуру, позбавляє громадян можливості знати правдиву інформацію про дії влади.

• \"Обрання\" місцевих суддів, залежних від місцевих \"авторитетів\" (проведення виборів суддів на місцях означатиме їх залежність від тих, хто організовував і фінансував їх кампанію; фактично – узаконення корупції і підкупності судів – ст.128).

Суперечить ст.126 Конституції, яка гарантує незалежність і недоторканність суддів.

• Загроза втрати керованості державою на місцях (через скасування районних держадміністрацій, зведення статусу обласних (Київської, Севастопольської міських) до \"представництва кабінету міністрів\", наділення їх контрольними повноваженнями – але без належного ресурсу до їх використання на території всієї області – ст.118).

Суперечить принципу єдності державної політики. Може поставити під сумнів захист прав і свобод громадян на вій території держави, ускладнить розвиток усіх регіонів, сприятиме консервуванню нинішніх відмінностей між областями, сепаратистських проявів.

• Залежність Національного банку України – а отже, грошово-кредитної, валютно-курсової політики – від кулуарних інтересів у Верховній Раді (можливість за поданням 150 депутатів призначати і звільняти Голову Нацбанку – п.18 ст.85).

Суперечить засадам незалежності національного банку. Загрожує гіперінфляцією і нестабільністю національної валюти.

• Обмеження права депутатів представляти інтереси своїх виборців (штучне формування \"парламентської опозиції\", яка приймає рішення і подає кадрові пропозиції більшістю своїх членів – ст.85, 89-1).

Зведення прав опозиції до прав найбільшої опозиційної фракції (фракцій). Ігнорування думки виборців, які голосували за інші парламентські партії.

• Нелогічність розподілу повноважень у виконавчій владі. У багатьох питаннях ці повноваження розподілені, відбивають не управлінську доцільність, а міжособистісні домовленості (наприклад, президент подає до ВР кандидатуру міністра закордонних справ; одноосібно призначає керівників СБУ, зовнішньої розвідки, Держкомкордону однак представляє країну на міжнародній арені і веде переговори прем\'єр, який є \"главою виконавчої влади\" ст.85, 116-1).

Зберігається розбалансованість влади, потенціал для конфліктів між президентом і прем\'єром.

Ця \"конституція\" не вирішує навіть внутрішньовладних питань.

Вона є наслідком змови для дерибану посад та уникнення відповідальності перед громадянами.

Наслідком її прийняття буде безвідповідальна влада, неефективна держава, поглиблення корупції і хаосу.

Ростислав Павленко

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 5-06-2009 10:00 |  переглядів