Олігарх Тимошенко — Коломойський монополізує нафтогазову галузь

У разі отримання контролю над \"Укртранснафтою\" панування Коломойського на нафтогазовому ринку стане повним: група \"Приват\" отримає 75% видобутку газу і нафти, монопольний контроль над транспортуванням нафти, понад 25% усіх АЗС, понад 55% потужностей з випуску нафтопродуктів та чотири з п\'яти основних морських нафтоналивних терміналів.

Група \"Приват\", яка, починаючи з січня 2009 року, заручилася в нафтогазовій сфері офіційною урядовою підтримкою, почала активно цю підтримку використовувати. Наразі вона намагається отримати контроль над ВАТ \"Укртранснафта\" — українським монополістом, який управляє вітчизняними нафтопроводами.

Керівник підприємства Ігор Кирюшин, співвласник канадської Shelton, що видобуває нафту в Полтавській області і на шельфі Чорного моря, та його заступник Олександр Лазорко, якого історія пов\'язує з групою \"Приват\", звільнили одне одного заднім числом.

Першого відсторонила від виконання обов\'язків наглядова рада компанії, тобто, представники \"Нафтогазу України\", за ненадання інформації про діяльність компанії. А виконувачем обов\'язків призначила Лазарка.

Але, як запевняє Кирюшин, він звільнив свого заступника ще 3 червня \"за прогули\". А щодо свого звільнення він пред\'явив рішення Прилуцького міськрайонного суду, який призупинив відсторонення.

Не допомогло Кирюшину навіть те, що в історії з розворотом нафтопроводу \"Одеса-Броди\" влітку 2008 року він послідовно допомагав групі \"Приват\", яка була зацікавлена у транспортуванні азербайджанської нафти до своїх західноукраїнських заводів.

Відомо, що інтереси цієї структури на паливному ринку нафтопроводом не обмежуються. Вона, зокрема, контролює велику частку продажу нафтопродуктів. За оцінками експертів — більше 25%.

Її дружба з нинішнім урядом стала можливою після того, як \"приватівські\" депутати 9 грудня 2008 року увійшли до складу проурядової коаліції, а підконтрольний Ігорю Коломойському телеканал \"1+1\" забезпечив прем\'єру медіа-підтримку.

Саме тоді Олександра Лазорка було призначено заступником Кирюшина, але це апетитів ФПГ не задовольнило.

Як заварювалася каша

Лазорко почав ранок о 6.30 штурмом центральної будівлі \"Укртранснафти\" на вулиці Артема. Спецпідрозділи \"Беркута\" захопили приміщення, однак у ньому, за словами Кирюшина, вже майже нічого не лишилося, адже компанія саме переїжджала в новий офіс на вулиці Кутузова. І якщо Лазорко не знав цього, то, можливо, він і справді давно не з\'являвся на робоче місце.

Між тим, будівлю на Кутузова \"беркутівці\" швидко зайняти не змогли: їх зупинила приватна охоронна фірма. Саме там знаходилася, зокрема, диспетчерська служба компанії, захоплення якої, як наголошував Кирюшин, могло призвести до збоїв у роботі українських нафтопроводів.

Співпраця \"Привата\" та \"Нафтогазу\" \"вилізла\" ще з самого ранку, коли рішення наглядової ради ВАТ \"Укртранснафта\" від 10 червня було розіслане ЗМІ... прес-службою компанії \"Укрнафта\", що перебуває під контролем Коломойського.

А вже на 12.40 була призначена прес-конференція Лазорка спільно з виконуючим обов\'язки голови \"Нафтогазу\" Ігорем Діденком.

Охорона на вході до старого офісу \"Укртранснафти\" журналістів не чекала. Сурово допитувалася, хто саме їх запросив. \"Вам особисто Діденко зателефонував?\" — питали вони.

На прес-конференції Діденко заявив, що \"досить довго керівництвом \"Укртранснафти\" не виконувалися умови статуту компанії, абсолютно ігнорувалися запити \"Нафтогазу\" з приводу тієї діяльності компанії, яка повинна проводитися з однозначним інформуванням свого власника\".

Ігор Діденко додав, що у \"Нафтогазі\", на базі ревізійної комісії \"Укртранснафти\", створена комісія, яка займеться розслідуванням діяльності Кирюшина.

\"Протягом дуже великого часу нам нічого не відомо щодо діяльності дочірніх компаній \"Укртранснафти\". І якщо ми направляємо десятки запитів, а нам жодної відповіді, то ми однозначно оцінюємо це як відмову. Я вважаю, що вже цього достатньо, аби серйозно вивчити це питання\", — обурювався він.

Потім слово отримав Олександр Лазорко. Він запевнив, що до сьогоднішнього ранку про своє звільнення ні від кого не чув.

\"Якби мене було 3 червня звільнено, керівник повинен був поставити мене до відома і під підпис дати мені ознайомитися з наказом. Цього не було. Я з Кирюшиним спілкувався і в четвер, і у п\'ятницю у нього у кабінеті особисто на виробничі теми. Він слова про наказ не сказав\", — повідомив Лазорко.

Коментуючи заяву щодо скасування рішення про звільнення Кирюшина судом, Ігор Діденко заявив, що офіційного повідомлення про це \"в нас немає\".

\"Пан Кирюшин показав мені якийсь документ. Я кажу йому: \"Я віддаю вам офіційно рішення наглядової ради, дайте мені під підпис той документ, про який ви говорите\". \"Ні, я вам нічого не дам, ви все отримаєте поштою. Тому наскільки реальний цей документ, я не знаю\", — розповів керівник \"Нафтогазу\".

Обидві сторони конфлікту запевняли, що самі не допустять будь-яких збоїв у поставках нафти.

\"О 8.30 я передзвонив керівнику диспетчерського пункту, повідомив йому, що я тимчасово виконую обов\'язки голови правління, поставив його до відома, щоб ніяких дій, які хоч якимсь чином перешкоджали б виконанню нами умов перед нашим партнером \"Транснефтью\", не робилося\", — повідомив Лазорко.

Обидва керівники на прес-конференціях звинувачували одне одного у тому, що в обох офісах вимкнено інтернет та телефони.

\"Їх заблокувала якась приватна охоронна фірма, якою керує один із заступників Кирюшина — Авакумов. Це та ж людина, що і мені перешкоджала потрапити до офісу. Я видав наказ, що за перешкоджання мені виконувати обов\'язки я його відсторонюю від виконання функцій заступника голови правління\", — сказав Лазорко.

Розцінювати дії Кирюшина як рейдерство Лазорко не захотів. Натомість \"старий\" керівник компанії охарактеризував це саме так.

\"Це не що інше, як рейдерське захоплення. Я не проти звільнити це крісло, я вважаю, що потрібні ротації співробітників. Проте їх треба робити згідно з законом. Тому я зараз відстоюю не свою посаду, а лише законність\", — переконував Кирюшин журналістів.

Організатори прес-конференції Лазорка до представників ЗМІ поставилися досить стримано. Було видно, що вони прагнуть лише виголосити потрібні для них тези, а не відповідати на \"підступні\" запитання.

\"Я би дуже просив вас не нагнітати пристрасті там, де їх не треба нагнітати. Все відбуватиметься згідно з чинним законодавством. Мова йде про серйозну міжнародну організацію\", — сказав Діденко.

Напевно, він не захотів згадувати, що \"Нафтогаз\" — теж \"серйозна міжнародна організація\", але від нещодавнього візиту СБУ це її не врятувало.

Між тим, близько 16.30, якраз після прес-конференції Кирюшина в офісі на Кутузова, будівлю зайняли \"беркутівці\".

Через що галасують

Більшість експертів ринку просто розгублені: що саме змусило посваритися представників двох нафтових груп, які мають досвід плідної співпраці? Не зрозуміло, чому \"Приват\" не міг продовжити цю співпрацю, адже його бізнес-інтереси з інтересами Кирюшина, за свідченням експерта, майже не перетинаються.

\"У нас в державі і так достатньо прикладів політичної нестабільності, які негативно впливають на роботу підприємства. 2008 року \"Укртранснафта\" втратила майже чверть обсягів транспортування, є питання і щодо трубопроводу \"Одеса-Броди\", і щодо створення державних стратегічних запасів\", — сказав у коментарі \"Економічній правді\" колишній керівник \"Укртранснафти\" Олександр Тодійчук, водночас запевнивши, що подробиці конфлікту йому невідомі.

Експерти переконують, що політична складова у конфлікті все-таки існує. Вони виходять з того, що Кирюшин, на їхню думку, людина екс-міністра енергетики, депутата від Партії регіонів Юрія Бойка.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін також схиляється до думки, що справа не в якихось конкретних конфліктних ситуаціях, а в інтересі до контролю над прибутками компанії.

\"Компанія працює недостатньо прозоро. Там створено якісь резерви нафтопродуктів, і невідомо, коли і кому їх продають. Компанія працює досить стабільно, прибутки стабільні, тому є за що боротися. Можливо, це все пов\'язано з намаганням осідлати фінансові потоки напередодні виборів\", — пояснив експерт.

За його даними, у Кирюшина більше десяти заступників, і кожен представляє власні бізнес-інтереси. \"Там досить складно було б працювати будь-якому керівнику компанії\", — запевнив Саприкін.

А за словами головного редактора російського журналу \"Ойлмаркет\" Дмитра Мосієнка, у короткостроковій перспективі \"Приват\" цікавить технологічна нафта, що знаходиться у нафтопроводі \"Одеса-Броди\".

Вона була закачана ще 2004 року за ціною 270 доларів за тонну. \"Сьогодні нафта коштує більше 500 доларів за тонну. Таким чином, \"Приват\" отримає можливість \"злити\" з нафтопроводу російську нафту і продати її власним підприємствам за собівартістю\", — додав експерт.

Тому незрозуміло, наскільки був щирим Кирюшин, коли казав, що не мав досі жодних суперечок із Лазорком. Щось-таки вони не поділили.

Приват монополізує галузь

Сьогодні група \"Приват\" контролює три з шести українських НПЗ — кременчуцьку \"Укртатнафту\" (43% належить державі), \"Галичину\" (Дрогобич, 25% належить державі) та \"Нафтохімік Прикарпаття\" (Надвірна, Івано-Франківська область, 26% належить державі). Їх сукупна потужність складає 50% від загальноукраїнської. Група також контролює менеджмент \"Укрнафти\", контрольний пакет якої належить державі.

\"Привату\" також належить понад 1 500 АЗС — 25% від загальної кількості в Україні, а також три з п\'яти основних портів та терміналів з перевалки нафтопродуктів: Іллічівський, Одеська нафтогавань (\"Ексімнафтопродукт\", належить державі, в оренді до 2013 року), Одеський порт (\"Одесанафтопродукт\").

У разі отримання контролю над \"Укртранснафтою\" панування групи \"Приват\" на нафтогазовому ринку стане повним: вона отримає 75% видобутку газу і нафти, монопольний контроль над транспортуванням нафти, понад 25% усіх АЗС, понад 55% потужностей з випуску нафтопродуктів та чотири з п\'яти основних морських нафтоналивних терміналів.

На думку експертів, від такої неприродної монополії може постраждати першу чергу конкуренція в галузі та транзит нафти.

\"Приват контролюватиме всі нафтопереробні заводи. Як оператор нафтотранспортної системи він опанує проходження на заводи нафти, а через контроль над портами зможе влаштовувати заводам вимушені зупинки, наприклад, через затоварення мазутом. Це, безумовно, суперечить і російській, і європейській практиці, де природні монополії управляються державою, а не бізнес-групами\", — відзначив Дмитро Мосієнко.

Експерт також не виключає, що перехід \"Укртранснафти\" під контроль групи \"Приват\" може ускладнити взаємодію цієї компанії з російським трубопровідним оператором АК \"Транснефть\" і призвести до порушення транзиту російської нафти через територію України.

\"Не секрет, що у \"Привату\" є тертя з російською стороною. Вони виникли після порушення прав російських акціонерів на Кременчуцькому нафтопереробному заводі восени 2007 року. З того часу і ось уже два роки \"Транснефть\" не постачає російську сировину на це підприємство. Не уявляю, як \"Транснефть\" домовлятиметься з тими ж людьми, з якими конфліктує у Кременчуці, про обсяги і графіки поставок нафти в Європу\", — підсумував експерт.

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 23-06-2009 19:12 |  переглядів