Відбувся черговий пікет посольства лукашенківської Білорусі

13 березня 2006 року о 10-ій ранку відбувся анонсований учора ввечері пікет посольства лукашенківської Білорусі на знак протесту проти затримання українських громадян у Мінську.

Акція тривала 40 хвилин і пройшла дуже запально – народ хлопав, стрибав, бив у бубни й барабани, заряджав „Луку на муку!”, „Свободу не спинити!”, „Фрунзенское РОВД!”, „Білоруські менти – персони нон-грата!”, „Лукашенка, в Бабруйск!”, „Свободу українцям!”, „Вызывайте ОМОН!», „Ганна Гороженко!”.

Було також кілька плакатів – „Лука, пока!”, „Режим, умри!” і „Бацька выпей йаду!»

У акції взяли участь представники найрізноманітніших спільнот – „Міжнародна амністія”, „Знаю”, „Опора”, „ВАРТО!”, „Зараз.org» і звичайні громадяни. Також було кілька журналістів, які висловили своє обурення фактом затримання їхніх колег.

„Це стало межею для мене, — зазначив один із учасників акції Павло Стопудів. – Досі я був переконаний, що українцям немає чого їхати в Білорусь – хай ті самі розбираються. Але затримання Гороженко і її оператора змінило мої уявлення про сусідню країну. Лукашенко оголосив мені з колегами війну – що ж, він її отримає”.

Дехто з учасників також висловив протест проти затримання українських громадян, які взяли участь в мінських акціях опозиційного кандидата.

У всіх, хто виходив і заходив у посольство, питали, чи вони не є співробітником і чи не хочуть стати персонами нон-грата в Україні за жорстоке поводження з українськими журналістами. Ніхто не зізнався, але настрій працівникам посольства був зіпсований і вони спробували натиснути на учасників акції через силовиків – міліціонер, який відмовився представитися, вимагав від учасників акції перейти з тротуару перед посольством на інший бік вулиці, але був дружньо проігнорований, коли не спромігся юридично обгрунтувати законність свого прохання.

Після цього лукашенківці вдалися до інших методів, і через півгодини до посольства під’їхало два „бобіки” з озброєними автоматами людьми у формі Департаменту охорони дипломатичних предсавництв. Також міліціонерами провадилася оперативна зйомка акції – як вони самі пояснили, „щоб вас ніхто не ображав” 🙂 Але обійшлося без ексцесів.

Загалом українські правоохоронці адекватно сприймали акцію, оскільки всі знали про затримання Гані Гороженко, а дехто ще й чув, як вона налякано кричить у трубку. Розпрощалися активісти і міліціонери ввічливо, фразою „До зустрічі на наступній акції”.

Перехожі таж сприймали акцію прихильно. Тільки одна бабуся, що проходила мимо, зауважила „Уже к Белоруссии подбираетесь”, на що отримала відповідь „І до Росії доберемося, і до Америки”.

Як виявилося, в поспіху ніхто не підготував звернення до посольства, і було вирішено в якості звернення подарувати один із плакатів. 🙂 Але до акціонерів так ніхто й не вийшов. Ну, ми нікого й не чекали.

Було кілька фотокорів, в тому числі і з інформагенцій. Камер, на жаль, не було жодної.

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 13-03-2006 19:51 |  переглядів