Меразм. Черновецький: “Я вам допоможу, тільки йдіть звідси”

Почувши про цю суботню зустріч мера з народом, навколо Київської держадміністрації, здавалось, зібралися всі його виборці. Такий ґвалт і штовхотня буди на сходах мерії. Чекали його як месію й майже молилися на нього. Решта присутніх – журналісти (а їх було ненабагато менше) очікували чергового шоу і, здається, отримали його. Вийшов Черновецький і справді як месія, тільки годував віруючих у нього не хлібом, а переважно настановами та обіцянками.

Власне, сама зустріч мера з киянами розпочалася з розгону першим останніх. Може, мер не очікував такого напору з боку “прихожан”, але, скоріше за все, була погана організація зустрічі. “Страждущі” вірили і напирали. І просили, і передавали записки. Але реакція Черновецького була різкою: “або зробите коло в десять метрів, або я зараз піду звідси... Леонід Данилович – це Кучма, а я — Леонід Михайлович... Я вам допоможу, тільки йдіть звідси.”

Врешті “святий” Леонід зробив почесне коло навколо мерії, тікаючи від прихильників. Ті не відставали. Одна бабця тицьнула йому в обличчя табличку з написом “БАНЯ”. “Запам’ятайєте!”, кричала вона меру. А потім вже до журналістів: “Омельченко обіцяв лазню зробити, хоч одну на цілий Київ!”. Мер, здається, запам’ятав. Принаймні на слово “БАНЯ” відреагував. Згадав, певно, як давно не парився.

«Я хотел возбудить народ»

Поки журналісти й виборці бігали за мером, кореспонденту УНІАН вдалося з ним перекинутися кількома словами. На запитання про мету цієї зустрічі, мер дослівно відповів наступне:

— Чтобы возбудить людей – на решение проблем в Киеве. Чтобы они знали, что власть принадлежит им. Но только чтобы это было упорядочено. Если кто-то думает решить нахрапом какие-то вопросы, ничего у него не выйдет. Все будет решаться по закону… Акция должна была проходить спокойно, десять метров от меня люди, они будут выступать возле микрофонов, отдавать свои заявления, и мы быстро будем решать вопросы. Другого варианта нет. Если будет истерия… Я же не Папа Римский, целовать мне ноги для этого не надо.

Неподалік від службового входу мерії на Черновецького вже чекав його молодий радісний заступник – Олесь Довгий. Мер обійняв щасливого хлопчика мов рідного сина й прямував далі. На самому вході на “громадський супровід” мера вже чекала варта охоронців. Пропустили “кого треба”, решту відправили до головного входу КМДА. Далі вже здавалося, люди трохи заспокоїлися, частина розсіялася. І нарешті почався діалог з мером через мікрофони. Всі жалілися, кожен на своє. Хто просив матеріальну допомогу, хто – сприяння в реєстрації, у виділенні землі, у втручанні в лікуванні сина. Мер нагодував усіх. Тільки не хлібом, як месія (“Мені до Мойсея далеко”, як трохи раніше виголосив мер), а обіцянками. Й одразу було видно, що людям ставало легше. Вже протягом години помічники мера назбирали близько 2900 заяв, які було обіцяно розглянути протягом 10 днів.

Також було обіцяно (знову!), що такі зустрічі будуть щосуботи. Щоправда, у виконання усіх тих багаточисельних обіцянок слабо віриться. Чи то упередженість стосовно влади спрацьовує, чи “харизма” мера. Але головне, що людям вже легше. Поки що...

Дмитро Стаховський

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 13-05-2006 19:33 |  переглядів