Шалайський радить СБУ шукати британський слід у його «замовній статті»

У відповідь на прохання міністра Бойка до СБУ перевірити, хто замовив розслідування в «Дзеркалі тижня»

Міністр енергетики і вугільної промисловості України Юрій Бойко вважає замовним матеріал «Вишка для Бойка» Олексія Шалайського та Юрія Ніколова про закупівлю «Чорноморнафтогазом» самопідйомної плавучої бурової установки за завищеною на $150 млн ціною, опублікований у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 27 травня, і просить СБУ з`ясувати, хто може бути замовником. Про це він заявив УНІАН.

«Це чиєсь замовлення. Ми зараз попросили СБУ, щоб з`ясували, хто замовник... Це заказуха — сто відсотків», — заявив міністр.

Він припустив, що замовлення могло бути викликане бажанням зірвати терміни початку видобутку Україною нафти і газу на Чорноморському шельфі: «Прихід платформи у Чорне море, яка може бурити на глибині понад 100 метрів, — це реальна зміна всієї геополітичної ситуації. Це насправді реально початок великого видобутку (нафти і газу — ред.) на Чорному морі. Насправді це дискредитація, щоб вона не доїхала, наприклад».

«Насправді там вартість установки може бути 250 мільйонів, але там же не врахована вартість ні вертольотів рятувальних, ні кораблів, а це додаткові гроші... З боку виглядає ефектно. З одного боку, 400 мільйонів, з іншого — 250. А всі запчастини і додаткове обладнання вони забули приписати. Я роблю з цього висновок, що це заказуха. Ніхто не розбирався детально, а просто, щоб розгорнути скандал і зупинити процес», — додав міністр.

Співавтор статті Олексій Шалайський, коментуючи «Телекритиці» заяву пана Бойка, порадив СБУ відслідкувати, для прикладу, британський слід. Оскільки про те, як у Британії розкривається структура власників, Шалайському і Ніколову розповів експерт Бі-бі-сі з моніторингу відкритих джерел Dick Murray. «Доповідаю органам, що сталося це півтора місяця тому у Баку. На невеликому з'їзді розслідувальних журналістів чотирьох країн. Тепер мені теж починає здаватись, що він повідомив цю інформацію з метою підірвати енергонезалежність нашої держави», — жартома каже пан Шалайський.

«Якщо ж серйозно, то особисто мені здається, що Юрія Бойка погубить занадто творчий підхід до справи, — додає він. — Річ у тому, що основна лінія захисту «Чорноморнафтогазу» до цього часу була традиційною для таких випадків і майже залізобетонною: "Ми провели тендер. Зголосилось лише два учасники. Ми вибрали нижчу ціну. Згідно з чинним законодавством". Тепер з подачі міністра з'явились ефемерні "кораблі-вертольоти"».

Олексій Шалайський не виключає, що «Чорноморнафтогаз» може спробувати підмінити тендерну документацію, «доліпивши» до бурової установки все, що завгодно: канцтовари, харчування екіпажу тощо. «Правда, додавати доведеться багато: мільйонів на 150, до того ж в опублікований вже документ. Але таким чином «Чорноморнафтогаз», виправдовуючи свого міністра, підставиться сам. Оскільки закуповувати одним тендером мухи разом з котлетами — річ підсудна. Мусить бути окремий тендер для мух, а окремий — для котлет. А середня ланка держпідприємств за останній рік добре зрозуміла, що правоохоронні органи у нас садять не тих, хто віддає накази, а тих, хто їх виконує. У кожному випадку розвиток подій передбачається бурхливим», — резюмує він.

27 травня 2011 року в розслідуванні під назвою «Вишка для Бойка» в газеті «Дзеркало тижня. Україна» йшлося про те, що компанія «Чорноморнафтогаз» придбала сінгапурську бурову установку за завищеною на $150 млн ціною через британську фірму, яка перемогла у тендері. За ціни установки у першого продавця в $248,5 млн «Чорноморнафтогазу» вона обійшлася у $400 млн. На прикладі свого розслідування автори — Олексій Шалайський та Юрій Ніколов — хотіли проілюструвати, якого різновиду фінансові операції після підписання президентом нового закону про держзакупівлі стануть недоступними для контролю громадськості.

«Телекритика»