З Росією неможливо досягти ринкової ціни на газ

Коли я чую виступи Віктора Ющенка, Миколи Азарова та інших «прокураторів» щодо не ринкової ціни на газ для України, у мене виникають сумніви не лише щодо їхніх наукових ступенів і звань, але й щодо розуміння ними елементарних і базових економічних категорій. Вони мали б пройти другий-четвертий курси студентського навчання економічного університету, де вивчають різницю між ринковою і монопольною ціною, принципами згаданого ціноутворення і методами регулювання ціни ринковими методами і способами обмеження цін на продукцію монополістів.

Вони мають це знати, як табличку множення, перш ніж претендувати на наукові ступені і наукові звання, перш ніж займати державні посади, пов'язані з управлінням економічними процесами в державі.

Отож, стверджую: ринкової ціни на продукцію монополіста немає в економічній теорії і не може бути. Ринкова ціна є результатом конкуренції постачальників за ринки збуту і складається з результатів попиту-пропозиції. Монопольна ж ціна диктується постачальником чи виробником. Вона може обмежуватись лише інструментами антимонопольного регулювання, в тому числі й судами.

Для того, щоб можна було вести мову про ринкову ціну на газ, потрібно, щоб в Україну заходило кілька газових труб, від різних, не пов'язаних між собою джерел походження газу, з різних держав, кількох терміналів з отримання зрідженого газу. При цьому між постачальниками не повинно бути змови щодо ціни з кожної із згаданих труб і терміналів. До того ж сумарна пропозиція обсягів газу їх постачальниками має в кілька разів перевищувати річну потребу України. Ось за таких умов можлива конкурентна, тобто ринкова ціна.

Стверджувати, що з однієї труби, від єдиного постачальника можлива ринкова ціна на газ – результат «твердих двійок» у рівні економічної освіти.

Уявіть собі, що міськгаз як монополіст встановлює різні ціни мешканцям різних квартир у межах його газопостачання. І при цьому каже: не будете платити – відріжемо газ. Встановлення монополістом різних цін різним споживачам – це диктат і зловживання монопольним становищем. Але, яке це має відношення до ринкових механізмів ціноутворення, до економіки?

Встановлення монополістом різних цін споживачам – це дискримінація споживачів. Але, знову ж таки, яке це має відношення до ринкових механізмів ціноутворення, до економіки?

Отож, використовувати дефініції «не ринкова» і «завищена» ціна на газ при укладанні контракту з монополістом є невірним з теоретичної точки зору.

Володимир Пилипчук, академік Академії економічних наук, професор, Газета.ua