Російські націоналісти захоплюють окружні виборчі комісії України

«Русь Єдина», «Народно-трудовий союз» (НТС), «Братство» на чолі з антиющенківським «телевізійним кілером» Дмитром Корчинським, «Союз анархістів», «Єдина Родина» на чолі з Олександром Ржавським, «Руська Єдність» і «Руський блок» мають дещо спільне – панславістську й російську націоналістичну ідеологію. Крім того, хоч ці політичні сили є маргінальними, всі вони отримали по 212-225 представників в окружних виборчих комісіях, які працюватимуть на виборах у жовтні цього року.

До них слід додати ще чотири партії-сателіти Партії регіонів: Ліберальну партію (першу партію влади в Донбасі), Християнсько-демократичну партію (яка входила до складу блоку Черновецького), «Єдиний Центр» Віктора Балоги (який ще в 2007 р., будучи головою секретаріату Президента Віктора Ющенка, підтримував русинський рух у Закарпатті) та «Україна – Вперед!» Наталії Королевської.

НТС заснували російські націоналісти, пов'язані з колабораціоністським власовським рухом (РОА – Российская освободительная армия), по завершенні Другої світової війни. НТС виник із політичного крила РОА – Комитета освобождения народов России (КОНР), який був створений нацистами в 1944 р. і користувався підтримкою генерала Андрія Власова. Незважаючи на свої назви, ні КОНР, ні НТС не змогли заручитися підтримкою неросійських емігрантських груп, у тому числі українців, унаслідок своєї російської націоналістично-імперської ідеології.

«Братство» є одним з уламків «УНА-УНСО» і, так само як і Прогресивна соціалістична партія на чолі з Наталією Вітренко, входить до складу Вищої ради московського Міжнародного євразійського руху та Вищої ради Євразійського союзу молоді. Євразійський союз молоді, згідно з оприлюдненою депешею посольства США в Києві, є «екстремістською» та «антиамериканською» організацією, що пропагує «ідеологію підтримки російського імперіалізму». «Євразійці» «контролюються Кремлем» та в межах України ведуть найбільш активну діяльність у Криму, Сумах, Донецьку, Києві та Харкові (http://wikileaks.org/cable/2008/11/08KYIV2323.html).

«УНА-УНСО» завжди підтримувала панславістську ідеологію, свідченням чого є хоча б її участь у військовому конфлікті з Молдовою на боці придністровських сепаратистів у ході громадянської війни 1992 року. Українські націоналісти-емігранти завжди ставилися до панславізму «УНА-УНСО» з підозрою і в 1992 році утворили власну партію – Конгрес українських націоналістів (КУН).

Інша депеша з посольства США повідомляє, що Прогресивна соціалістична партія співпрацювала з «Братством» та «розпалювала расову ворожнечу до кримських татар з боку слов'янських жителів Криму, попереджала про загрози НАТО, зокрема на весняних протестах у Феодосії проти навчань Сі Бриз, засуджувала НАТО, „бандерівців“ УПА і фашистів в одному реченні й „американських лакеїв“ Віктора Ющенка та Віктора Януковича в наступному, а також висловила подяку російському Президентові Путіну та Державній Думі за підтримку справжніх інтересів слов'ян» (http://wikileaks.org/cable/2006/10/06KYIV4021.html).

«Руська Єдність» і «Руський блок» відомі в Криму з початку 1990-х років як російські націоналістично-сепаратистські політичні сили. Президенти Кучма і Ющенко боролися з російськими сепаратистами в Криму – в тому числі з цими двома партіями – в той час як Партія регіонів була їх політичним союзником. На місцевих виборах в Криму 2006 року російські націоналістичні сили разом із Партією регіонів утворили блок «За Януковича!».

У результаті процесу делегування представників партій до окружних виборчих комісій, які працюватимуть на парламентських виборах 2012 року, російські націоналісти та сепаратисти разом із сателітами Партії регіонів отримали непомірний вплив. Використання російських націоналістів, чия ідеологія передбачає включення України до складу Росії та відокремлення Криму, є відображенням неорадянської та українофобської парадигми, яка панує над представниками команди Януковича. Крім того, міністр оборони, голова Служби безпеки та керівник президентської охорони є громадянами Росії.

Тарас Кузьо, доктор, професор, старший науковий співробітник кафедри українoзнавства в Університеті Торонто