Як Турчинов розстріляв #Революція

Верховна Рада творить нову владу старими методами і старими кадрами...

Так важко поваливши януковицький царат – ми так легко переходимо до парламентського олігархату. Центром прийняття найдоленосніших рішень в історії України став парламент – найбільш корумпований, найбільш зрадницький, найбільш кон’юнктурний, найбільш кулуарний, найбільш безпринципний орган у країні. Революція має на меті докорінне перезаснування усіх систем.

Усі двома руками за – крім парламенту, який залишається останнім оплотом олігархів. Їм по барабану вибори президента, позаяк усі кандидати від опозиції законтачені з ними. Але їм ні в якому разі не можна втрачати свій парламент – особливо в умовах Конституції-2004, коли всі ключові посади діляться саме там. І тому: якщо Верховна Рада навідріз відмовиться перезавантажити саму себе і призначити дострокові парламентські вибори разом із президентськими – це буде цинічною зрадою Революції.

Я бачу всі ознаки цієї зради. Більше того – в країні триває парламентський переворот із метою збереження усіх інтересів усіх олігархів, власників парламенту. Заява Яценюка про те, що новостворена парламентська більшість працюватиме до 2017 року, — це апофеоз цинізму! Це – нахабна узурпація влади внаслідок змови з основними стовпами режиму. Після стількох смертей і стількох сліз – «переможці» пропонують законсервувати той самий парламент, який ще місяць тому голосував диктаторські закони, порушував усі писані й неписані норми, був осередком аферистів і належить 5-6 людям. Чи, може, за одну ніч парламент раптово помінявся? Регіонали, комуністи та інша шушваль далі будуть недоторкані, отримувати депутатську зарплату, користуватися безкоштовними авіаперельотами та пільгами, оточувати себе сонмом штатних помічників та охоронців – і радіти, що Революція минулася для них безслідно.

Ті прислужники режиму, хто фізично не встиг утекти, як щурі, — зараз переховуються в парламенті. Коли «революціонер» Яценюк відбиває у розгніваних людей Нестора Шуфрича; коли бютівець Швець допомагає регіоналу Васильєву втекти в аеропорт; коли свободівці аплодують комуністу Мартинюку за його нищівний виступ проти Богатирьової – ось вам відповідь, що таке Верховна Рада після Революції.

А яку новостворену більшість ми маємо в парламенті? Вона поспіхом зліплена з числа кмітливих перебіжчиків, які ще вчора виконували телефонні вказівки з Банкової, а нині смиренно заглядають в очка трьом понтовим лідерам. Стержнем так званої більшості є так звані опозиційні фракції, які обиралися за закритими списками на платній основі (або за персональною відданістю лідеру) і ганебно проявили себе упродовж Революції. Такий парламент із такою «більшістю» – це плювок Майдану. Бо все, що ми спостерігаємо під час «вибухово ефективної роботи» за останні три дні, — це кулуарні тьорки і дільожка посад БЕЗ обговорення з Майданом та основними творцями Революції. Верховна Рада творить нову владу старими методами і старими кадрами. Це – віроломна зрада.

Розходьтеся додому, ми якось без вас будемо ділити посади – за цей заклик Турчинов повинен понести таку ж відповідальність, як і злочинці режиму. Він проговорився: парламент рішуче перейшов в опозицію до Майдану. Наших депутатів, віртуозно навчених домовлятися в тихих кулуарах, панічно нервує наявність Майдану. Вони будуть робити усе, аби фактор Майдану зник – і щоби в них, богообраних, розв’язалися руки для розподілу посад за старим, як Янукович, квотним принципом. Невже за це боролися люди – аби негідники зі значками на піджаках таємно ділили між собою всі злачні місця, на пушечний вистріл не підпускаючи нікого з-поза «своїх»?

Негайно призначити дострокові вибори парламенту! Тепер це має стати основною вимогою Майдану. У новому парламенті не має бути місця регіоналам і комуністам, які зараз тихенько потирають руки. Він має обиратися за відкритим списками. Має бути понижений прохідний бар’єр. І змінено принцип формування виборчих комісій. Я чудово розумію, чому Яценюку-Тягнибоку-Кличку зараз Майдан – як у горлі кістка. Бо вони про все домовилися.

Квотний, тіньовий принцип уже в дії – і ось так несподівано в.о. президента стає офіційний консільєрі клану Тимошенко. Міліцією буде керувати мільйонер Аваков зі статками у $385 млн, який ніколи в своєму житті навіть не був у райвідділку міліції. Армію віддали посадовцю, який при Януковичу цілий рік очолював Генштаб. За Генпрокуратурою наглядатиме провінційний свободівець, прізвище якого не можуть навіть правильно написати журналісти і який у Львівській міській раді голосував за забудову парку Знесіння, потім очолював найкорумпованішу земельну комісію, а останній час курував усі судові процеси «Свободи» проти неугодних політологів, публіцистів та журналістів. У стіни СБУ вертається старий керівник Наливайченко, який свого часу був утягнутий у з’ясування політичних стосунків між Ющенком і Тимошенко.

І це – лише початок. Попереду нас чекають ще багато-багато напівпритомних чому? Наприклад, чому губернатором Львівщина має стати Ірина Сех (без коментарів). Або чому на митницю поклав око одіозний персонаж на призвісько Пупс? І чому жодна посада не дістанеться (я вже не кажу) фігурам Майдану – а хоча би безпартійним професіоналам, які здатні ламати систему, а не очолювати її.

Дорогі друзі! У нас – проблема. Може, навіть більша, ніж Янукович. Бо той був відкритим бандитом – а наші парламентські «переможці» навіть уночі не знімають вишиванку. Вони хочуть «перезавантажувати» всіх – крім себе. Саме вони, парламентарі, взяли під контроль прогнилий орган зрадників, перебіжчиків і олігархів – ставши тепер їхньою «кришею».

Цього не можна проковтнути.

Остап Дроздов

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 24-02-2014 0:50 |  переглядів