Перша “політична свиня” в новому році
У політиці продовжується сезон “трансферів”. Саме такими спортивними термінами найкраще описувати ситуацію, що склалася в країні. Спочатку перехід Олександра Мороза до “антикризової”коаліції, а тепер і її відкрита підтримка з боку Юлії Тимошенко знову й знову викликають шквал емоцій як у політиків, так і у пересічних українців.
В українській політиці дуже розповсюдженим є явище, коли заяви свідчать про одне, а дії – про протилежно інше. Тому “входження” блоку Юлії Тимошенко до “антикризової” коаліції створено саме діяльністю цієї політичної сили, що створила ситуацію, коли інтереси опозиції (активним членом котрої до певного часу і був БЮТ) взагалі не враховуються.
Юлія Тимошенко, як виявилося, вела переговорити “на два фронти” — домовлялася з Президентом та “Нашою Україною” і одночасно торгувалася з “антикризовиками” і Партію Регіонів зокрема. Та вибрала вона саме другий варіант, як це свого часу зробив і Олександр Мороз, позбавивши її тим самим надії на прем’єрське крісло. Що ж змусило вже колишню опозиціонерку і “захисницю” ідеалів Майдану зробити такий крок?
Можливо, цьому причиною стало те, що тижневик “Кореспондент” назвав О.Мороза людиною року, що минув. Як відомо, Ю.Тимошенко дуже любить увагу громадськості і болісно переносить такі “утиски” в рейтингах. А якщо серйозно, то скоріше за все Юлії Володимирівні набрид її образ опозиціонерки, як і відома коса. Воно й не дивно, адже місце в опозиції завжди не зручне й здебільшого “стояче”, на відміну від зручного шкіряного владного крісла.
По-перше, Юлія Володимирівна, як усім відомо, політик, що має дуже сильну потребу у владі – їй імпонує “бути головною”, не важно де, у владі чи опозиції, керувати, бути “не слуху”. Не зважаючи на широкі можливості такого самовираження, які дає статус опозиціонерки, в останній час можна було спостерігати, що пані Тимошенко вже вичерпала запас “прийомчиків” та буквально нудилася від бездієвості. На прикладі ж пана Мороза, вона чітко побачила, що зробивши “реверанс” в бік Партії регіонів, можна хоч і для особистого задоволення, проте все-таки отримати таке жадане відчуття власною значимості. Окрім того, маленька слабкість Юлії Володимирівни – любов до сенсацій. Згадаймо хоч би вчорашню її появу “в новому іміджі”...
По-друге, “пані Ю” все-таки не вдалося приховати конфлікт зі “спонсорами” власної політичної сили, котрий розвивається дуже стрімкими темпами. Зрозуміло, що перебування в опозиції аж ніяк не входило в їх плани і тим більше не приносило того, заради чого власне і робилися фінансові вливання – політичних дивідендів, адже “керувати парадом” їх силі не дозволили. На деякий момент здалося, що БЮТ знайшли свою “сферу впливу” відійшовши в опозицію до уряду, проте це так і не змогло задовольнити їх запити та потреби. Виникла потреба поміняти опозицію на більш вигідну позицію...тобто пропозицію, від регіоналів.
Нарешті, на третьому місці проявив себе “особистий” чинник. Пані Тимошенко, здається, ніяк не може пережити свого фіаско дворічної давності, коли її було звільнено з найвливовішої за все її життя посади. Образа залишилася настільки глибокою, що це не дозволяє їй знаходити компроміс з Президентом і з політичною силою, яка його підтримує. Ця образа з часом переросла на комплекс неповноцінності і загрожує перетворитися в манію.
І наостанок, якщо прибрати всі емоції, залишається гострим питання про професіоналізм в українському політикумі. Чи може “принципова” опозиція переходити у “чисельну” владу? Як може людина, котра ледь не проклинала О.Мороза за його вчинок, через півроку сама його дзеркально відтворими своїми діями? Що штовхає ідеологічних противників на “полюбовні” рішення і що змушує політичних лідерів фактично зраджувати сподівання своїх виборців? Відповідь на ці питання може бути одна: більшість українських політиків у своїй діяльності керуються виключно принципом власної вигоди, як у формі “знаків” політичних, так і знаків грошових. І, на жаль, попри всі сподівання на чесного і принципового політичного діяча, Юлія Володимирівна Тимошенко не стала виключенням з цього прикрого правила ...
Коментарі
переглядівЧитайте по темі
-
ЧЕРВОНА АРМІЯ СИРСЬКОГО –
-
Залужний проти НАТО! Це той випадок, коли розчарування приходить раніше ніж зачарування –
-
російське НКВД під українським прапором влаштувало полювання на українських журналістів. Розслідування –
-
Ліквідація російських льотчиків — це чисте від КАБів та ракет небо України на 5-8 років, — Вадим Гладчук –
-
Екскомбат «Маґури» Олександр Ширшин заявив, що 225-й полк у 2025 році відкрив вогонь по українським бійцям на Бєлгородщині –
-
Щоб втримати захоплену владу Зеленский допомогає путіну вбити мільйони українців –
-
московський шахрай з фсб рф штілерман допомогає путіну знищувати українців –
-
Капітанівка. Камишин — радник Зеленского, який допоміг своїм російським друзям з атакою на Капитонівку –
-
Цифровий концтабір для українців від Зеленского: від заблокованих банківських рахунків і позбавлення права керувати транспортом до відмови в наданні будь-яких адміністративних послуг –
-
Віктор Ягун: Кожен оборонний захід відтепер має плануватися не як конференція, а як спеціальна операція –
-
Капітанівка: операція з ознаками агентурно забезпеченої диверсії. Розслідування –
-
Чернігів та Капітанівка. Тупість? Безпечність? Зрада? Богдан Хмельницький наказав би з нього здерти шкіру, безумовно живцем –
-
Юлія Микитенко: «Ми таки не росія» –
-
Гладчук: Схоже це саме та Маруся, яка зробить інтернет через Дію, як того хоче путін та зеленский –
-
Гладчук: Ідея провести «потужну» miltech виставку і допомогти російському агресору роз'їбать село під Києвом (навести ракети балістичні) належить фсбешному кроту Зеленскому. Розслідування –
