Люстрація або смерті

Без вигнання більшості нинішніх крадіїв держави ми не маємо жодного шансу її створити.

На прохання членів Венеціанської комісії мали з ними шестигодинну дискусію для чого Україні люстрація і як саме вона має пройти.

Ця зустріч є останньою у шестимісячних консультаціях з ключовими правознавцями Ради Європи перед їхнім остаточним вердиктом – чи правильно Україна намагається очистити свою владу.

Півроку тому Венеціанська комісія була близька до думки нас засудити. Льовочкін, Ківалов і Ко за мовчазною згодою нинішнього керівництва МЗС переконували європейців, що мета нашої люстрації – політична розправа над порядними посадовцями, яким просто не пощастило працювати в роки президентства Януковича. Що ми люструємо стареньких керівників КПРС і офіцерів КДБ ледь не в їхніх могилах. А виписана в законі «Про очищення влади» вимога до кожного судді, правоохоронця та чиновникаетш НД а пояснити майно його родини або бути люстрованим взагалі є зайвою. Тому що в нас і так прекрасне антикорупційне законодавство. І ним просто треба користуватися.

Зустріч за зустріччю ми пояснювали членам Венеціанської комісії, що «порядні посадовці часів Януковича», які за нашим законом мають бути люстровані автоматично – це він сам, його голова Адміністрації із заступниками, його прем'єр, міністри, губернатори, голови райдержадміністрацій та очильники СБУ, ГПУ, МВС, податкової та митниці до рівня заступника начальника обласного управління. Що саме люди на цих посадах були і в багатьох випадках залишаються щупальцями клептократичного спруту, що душив і душить Україну. Що «старенькі комуністи і кедебешники» – це Симоненко, Єфремов, Сивкович і величезна армія колишніх колег Путіна по КДБ. Які колишніми не бувають. Але яких впритул не бачить нинішній голова СБУ Валентин Наливайченко. Що сам після ухвалення закону «Про очищення влади» показав документи, що не закінчував елітний інститут КДБ, а був відрахований на останньому курсі.

Головне, що ми старались донести європейським правникам: так, наше антикорупційне законодавство все краще і краще. Але воно зовсім не працює. І не буде працювати, доки прокуратурою, судами, міліцією керують «бізнес»-партнери колишніх і нинішніх керівників держави. Які мало того, що ними прикриті, так ще й мають між собою таку кругову поруку, що один нікого не запідозрить, другий нічого не порушить, а третій ніколи не посадить, навіть якщо вони на очах всієї Венеції втрьох Палац дожів пограбують.

Ні, сказали ми шанованим членам Венеціанської комісії, наша люстрація не антикомуністична. І вона точно не є помстою партії регіонів. Її лідер утік, а соратники перебрендувалися. Чи перефарбувалися і тепер очолюють Генштаб, та в інші способи вірно служать новому Президенту.

Наша люстрація має значно важливішу мету. Вона спрямована проти всього клептократичного спруту, незалежно від того, яке його щупальце обернуте в мантію судді, яке – начепило погони, а яке ховається під партійним прапором. Мета нашої люстрації – очистити місця для приходу справжніх суддів, правоохоронців та державних діячів. І саме тому зараз ми пропонуємо поширити дію закону на кандидатів в місцеві ради, народні депутати та на посаду Президента.

Так, ми не створили спеціальну люстраційну комісію, як радить Рада Європи. По-перше, уряд вже саботував створення такого органу одразу після Євромайдану. По-друге, скільки десятиріч має працювати така комісія, якщо їй треба перевірити 8 тисяч суддів, 20 тисяч прокурорів, 30 тисяч есбеушників, 300 тисяч міліціонерів, не кажучи про сотні тисяч чиновників? Закон «Про очищення влади» виписаний так, щоб включити суспільство як головного рушія люстрації. Саме тому про початок кожної перевірки має повідомлятися на сайтах державних органів. Саме тому одночасно там де ж має оприлюднюватися декларація про майно всієї родини посадовця. І брехня в цій декларації є підставою для негайної люстрації.

Саме суспільство, його журналісти, справжні ГО і переймаються зараз найбільше справою очищення української влади. Разом ми домагаємося відставок тих, кого клептократичний спрут намагається приховати від люстрації. Юлдашев, Франтовський, Сакал, Чеботар, Єршов – це останні приклади успішних зусиль громадян з цивілізованого очищення своєї влади.

Альтернативою якому є суди Лінча. Про що я вже рік закликаю не забувати тих, хто вчепився у крісла.

Венеціанська комісія оголосить свою думку про українську люстрацію на засіданні 19-21 червня 2015 року.

Єгор Соболєв, голова комітету Верховної Ради із запобігання та протидії корупції, sprotiv.org

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 30-05-2015 9:07 |  переглядів