Богатирьова пішла, а корупційні схеми лишились по-новому. Розслідування

За часів скандальної екс-очільниці Міністерства охорони здоров’я Раїси Богатирьової фармацевтичний ринок держзакупівель був розділений між кількома найбільшими виробниками й імпортерами ліків. На тендерах відомства постійно перемагали одні й ті ж компанії, що по черзі складали одне-одному конкуренцію. Деякі з фірм були напряму пов’язані з самою Богатирьовою та її найближчими родичами.

Сьогодні її оголошено в розшук, а міністерство очолив вже другий міністр з-поза системи, але ситуація не змінилась на краще.

Згідно з аналітичним звітом “Центру протидії корупції”, в 2014 році МОЗом було неефективно використано щонайменше 1,13 мільярда гривень. Всього ж на реалізацію 17-ти національних програм, що мали забезпечити вільний доступ до медичної допомоги, було виділено 2,26 млрд грн.

За словами експертів, навіть, якщо б усі ліки закуповували за реальними, а не завищеними цінами, то цих грошей не вистачило б на задоволення потреб навіть половини хворих.

Під моніторинг активістів потрапили шість найбільших програм, на які було виділено понад половину запланованого бюджету: туберкульоз, СНІД, конвенція ООН з прав дитини, гепатит, дитяча та доросла онкології.

Для їх реалізації міністерство провело 90 тендерів. За даними експертів, майже кожен з них пройшов з порушенням процедури і використанням корупційних механізмів, які й призвели до неефективного використання державних коштів.

“Старі корупційні схеми, які були започатковані Раїсою Богатирьовою і її командою нікуди не зникли. Крім того гравці, які заробляли на цих схемах лишились ті самі”, – розповідає голова “Центру протидії корупції” Віталій Шабунін.

Він нагадує, що основний принцип цих схем полягає у тому, що конкуренцію на тендерах складають одне-одному пов’язані між собою компанії, які попри різних юридичних власників мають одного реального бенефіціара (вигодоотримувача). Ще один варіант – коли бенефіціари різні, але вони домовляються заздалегідь перемагати “по черзі”.

Та найцікавіше те, що на додачу до старих корупційних механізмів у 2014 році з’явились ще й нові, які дозволяють заробляти кошти на коливанні курсу та інших економічних негараздах.

“Якщо раніше були хоча б жорсткі правила внутрішнього ринку, які сам МОЗ і виставляв, то в 2014 році їх прибрали і контролювати ситуацію почали гравці. З’явились абсолютно нові схеми такі, як блокування закупівель, скасування торгів та інше. Є купа прикладів, коли компанія, що займається виробництвом галантереї подавала заяви і блокували закупівлі”, – стверджує член правління “Центру протидії корупції” Олександра Устінова.

Мета такої оборудки полягає у тому, щоб якомога далі відтягнути тендер і вийти на нього з підвищеними через коливання курсу цінами на препарати. Як наслідок, на заплановану суму, якої і раніше не вистачало для забезпечення потреб усіх хворих, купується ще менше ліків.

Серед найбільших гравців фармацевтичного ринку, які постійно перемагають на тендерах МОЗу з використанням як старих, так і нових схем у ЦПК називають ряд компаній, що ходять до групи президента Асоціації виробників ліків Петра Багрія. Серед них: “Сумська аптечна компанія”, “Ганза”, “Фармацевтичні препарати регіонів”, “Люм’єр Фарма” та інші.

Про іншого відомого тендерника МОЗу нардепа від БПП і власника найбільшої фармкомпанії “Дарниця” Гліба Загорія, журналісти вже розповідали раніше.

Та ситуація, яка склалась на сьогодні є наслідком багаторічної бездіяльності, а інколи і “допомоги” міністерства. За словами аналітиків ЦПК централізована система закупівель повністю відсутня і для того, аби відновити її МОЗ має вдатись до цілої низки заходів.

“В першу чергу це законопроект, який дозволяє здійснення закупівель міжнародними організаціями – це реальний шанс зробити процедури прозорими, але МОЗ саботує його імплементацію. Якщо його все ж вдасться втілити в життя, то Україна отримає “вікно”, яке дозволить послідовно вибудувати власну систему закупівель”, – вважає керівник юридичного департаменту ЦПК Олена Щербан.

У 2015 році Міністерство охорони здоров’я встигло провести всього кілька тендерів, тому аналізувати роботу нового міністра Олександра Квіташвілі експерти поки не беруться. Та вони наголошують, що проведення закупівель знов затягується, тому минулорічна ситуація може повторитися.

“Одразу після призначення ми передали Квіташлвілі готову аналітику з найпроблемнішими питаннями, за які потрібно було братись негайно. Та поки що ситуація стоїть на місці. Він не зробив нічого поганого, але і хорошого теж не зробив”, – зазначає Шабунін.