Становлення руху Любителів Брехні в Україні

Становлення руху Любителів Брехні в Україні

... Історичне коріння

Український народ з давніх давен любить брехню. Підтвердженням цього є традиційний інститут українського казкарства. Згадаймо всім відому замальовку доісторичного політолога про намагання купи сумнівних діячів твердою рукою керувати народом. Вони знайшли схожу на тверду руку рукавичку і стали запихатися в неї, аж поки та не лопнула від надміру їх амбіцій та політичної огрядності. Подібні спогади, чи то пак побрехеньки з різних періодів складної вітчизняної історії, відомі також під назвою “українських народних казок”.

На початку 20 століття група казкарів-народників за допомогою байок про “камунізм” завоювала владу в Україні. З цього часу брехня в нашій країні проявляється як реальна політична сила. А силу в народі люблять.

Після здобуття Україною незалежності було ліквідовано встановлену комуністами задля збереження власного панування державну монополію на брехню. Зараз демократичне право на брехню належить кожному громадянинові України. Свобода об’єднань дозволяє також багатьом нашим співгромадянам об’єднуватись у політичні партії та силою спільної брехні досягати влади і багатства. І ми вирішили не стояти осторонь.

... Лідери вітчизняної брехні

Якось серед розмови про політику Юрко щось брехав Сашку, аж раптом той розповів, що одна його знайома запропонувала геніяльну ідею пікетувати на 1 квітня телеканал “Інтер”, вимагаючи повернення брехні на телеекрани. Бо вже набридло дивитися чесні новини, одноманітні та вбивчо серйозні.

Ю. спитав: “Хто ми такі, щоб пікетувати Інтер?”
С. відповів: “Ми – Громадянський Комітет “За брехню!”
Ю. додав: “Серед нас є активісти Антинародного Альянсу “Брехня-2006”!”
С. уточнив: “А також громадянської кампанії “Брешу!”
Ю.: “Не кажучи вже про всеукраїнську неприбуткову організацію “Брехло”
С.: “Ти забув про заангажовану дезінформаційну агенцію “Брехуніан”!”
Ю.: “При такій широкій підтримці суспільства хіба у нас не вистачить політичної волі створити Партію Любителів Брехні?”

Тут підійшов Павло і сказав, що політичної волі у нас вистачить на все, що завгодно, і ми оголосили про скликання установчого з’їзду Партії Любителів Брехні біля офісу телеканалу Інтер. Приємні спогади про “інтерівську” брехню під час президентських виборів все ще гріли ніжні серця любителів брехні, цей телеканал бачився нам останньою надією на повернення брехні в телеефір. Після кричущого акту моральної підтримки розчарованих брехунів “Інтера”, що раптом вирішили бути чесними, ми планували розгорнути широкий рух Любителів Брехні по всій Україні. Ми розцінювали свою першоквітневу акцію лише як перший крок до творення своєї Партії, як Установчий з’їзд Партії Любителів Брехні, на якому достатньо зібрати 10 000 підписів, і наша ніша українського політикуму буде легально приватизована.

Емблемою нової партії стали схрещені пальці. Саме такий жест роблять за спиною для очистки совісті, коли дають співрозмовнику брехливу обіцянку. Любителі Брехні з чистим серцем схрещують пальці по десять разів на день!

Перші дебати та три кольори брехні

Насправді, назва “Партія Любителів Брехні” народилася не одразу. Спочатку пропонувався варіант “Партія Брехунів”. Це здавалося Юрку лаконічнішим.

“Але це брехня”, сказав Павло з сумнівом. Він був впевнений в тому, що ми не брехуни. “Особисто я не люблю брехати, я люблю, коли брешуть інші” – уточнював він. А Юрко казав, що він особисто брехун та однією любов’ю до чужої брехні партії не побудуєш. Тут треба брехати самим.

“Ну і бреши, я люблю, коли брешуть інші”, сказав Павло Юрку. У відповідь той поцікавився, чи любить Павло чорну брехню. “Червоне – то любов, а чорне – то брехня…”, відгукнувся активний Любитель Брехні. І тоді в Партії Любителів Брехні було засновано фракцію “Чорна Брехня”, члени якої впевнені у своїй чесності, та фракцію “Жовта Брехня”, члени якої вважають себе брехунами. Є ще одна фракція, “Червона Брехня”, але вона відкололася від Партії Любителів Брехні задовго до установчого з’їзду останньої і оголосила себе “Коммуністичною Партією”.

... Установчий з’їзд

До Установчого з’їзду Партії Любителів Брехні було підготовлено газету “Брехня” та підписні листи на підтримку державної реєстрації. Учасники з’їзду з плакатами, листівками та мегафонами почали підтягуватися до офісу телеканалу “Інтер” близько 16 години 1.04.2005. Працював адмінресурс: народ до місця з’їзду підвозили трамваями, і ми приймали до своїх лав усіх підряд. З офісу “Інтера” повисипали симпатики нашого політичного курсу. Побоюючись, що нам буде неможливо брехати ясного сонячного дня, вони напускали туману інтенсивним палінням цигарок. Серед них бігали менеджери-правдолюбці, коллабораціоністи помаранчової чуми, і нашіптували щось про апельсиновий фреш в офісі. Але народ не розходився, демонструючи Партії Любителів Брехні свою щиру журналістську підтримку.

Від імені руху “Молодь – надія України” з’їзд Любителів Брехні привітав відомий фантазер Вадим Гладчук. Він також радісно повідомив нам, що саме у цей день, 1 квітня, завагітніла пані Тимошенко. Непохитний опозиціонер до будь-якої влади, він розповідав цю новину з таким запалом, що не було сумніву в тому, хто щасливий батько... новини...

Від несміливого натовпу співчуваючих інтерівців до нас підбіг ведучий якогось шоу з прихованою камерою під прекрасним псевдонімом Єгор Бенкендорф. Ми – Любителі Брехні – любимо все таємне, як-то секретні Укази Президента України, приховані камери, псевдоніми, бо від таємниці до брехні менш ніж півкроку! Бенкендорф подарував учасникам з’їзду відеокасети, повні першосортної брехні.

Трохи менш ніж сім мільйонів триста двадцять дев’ять тисяч шістьсот сімдесят сім учасників Установчого з’їзду сфальсифікували 10 000 підписів для Міністерства Юстиції та успішно пустили чутки про те, що до організаторів з’їзду зателефонував Роман Зварич та пообіцяв негайно зареєструвати нову партію. Офіційне спростування цієї дезинформації остаточно легалізувало Партію Любителів Брехні – рушійну силу українського суспільства і володарку майбутньої найбільшої фракції у Верховній Раді (після парламентських виборів 2006 року), враховуючи фантастично високий рейтинг ПЛБУ (256%). До речі, в процесі проведення з’їзду виявилося, що підписних листів було надруковано в десятки раз більше, ніж підписів, які адмінресурс нам дозволяв підробити. Тому кінець кінцем ми просто роздавали перехожим чисті підписні листи та пропонували, зібравши підписи у друзів та родичів, відправити їх на адресу Міністерства Юстиції.

Хочемо підкреслити цілковите ігнорування більшістю ЗМІ появи нової політичної сили в українському суспільстві, яка, ідучи на парламентські вибори 2006 року в єдиному блоці з іншими опозиційними силами (Партія Регіонів, ПСПУ, Братство, СДПУ(о) і т.п.), скоро завоює всю повноту влади і за допомогою конституційної більшості в парламенті вершитиме долю Конституції України. Тільки “Радіо Нарт” запросило трьох лідерів Партії Любителів Брехні на відверту політичну розмову в ефірі, інші зробили вигляд, що наша партія їх не цікавить. Але ми знаємо, що в день Установчого з’їзду Партії Любителів Брехні на нас були направлені сотні прихованих камер. Наша справа ліва, і хай брехня переможе!

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 28-04-2005 20:20 |  переглядів