Київський міський голова Олександр Омельченко розкрив змову проти себе — «це уже діагноз»...

Виявляється, що постійний наметовий пікет Форуму захисту Києва, КУПру та кандидата у депутати до міської ради П.Головатенка біля мерії є елементом широкомасштабного комплексного плану по усуненню Омельченка з посади мера. Про це повідомив на майже таємній зустрічі зі своїми соратниками бойовий зброєносець Сан Санича Володимир Яловий.

Очолює цей “замах” київський помаранчевий польовий командир, керівник регіонального штабу коаліції “Сила народу!” у столиці, герой Майдану, Народний депутат В.Бондаренко — людина знана, поважна, безкомпромісна, принципова і спроможна добиватись свого. Це не там якийсь Косаківський, якого в народі прозвали “пташкою-говоруном”. Це серйозно, дуже серйозно.

Таким чином, Вітчизна, тобто вотчина київських будівельних олігархів на чолі з Сан Саничем в небезпеці!
Володимир Борисович звернувся до учасників наради з закликом до єдності в боротьбі з “підступним Бондаренком” . Так як серед учасників зустрічі були і бізнесмени, їх закликали до матеріальних пожертвувань на “святу справу” в розмірах не однієї, а по декілька десятків тисяч американських доларів. Подібна ініціатива була зустріта без особливого ентузіазму, присутні знають, що їхні пожертвування, як траплялося раніше, не завжди потрапляли за адресою..., але коли Омельченко в небезпеці...

Сьогодні пан Яловий приховує, що під час президентських перегонів був палким прихильником В. Януковича і одним із керівників його штабу у Києві, про що неодноразово заявляв і заявляє О.Омельченко. Після революції Володимир Борисович повністю запамаранчів і на всіх кутках волає про свої симпатії до нової влади. Але останнє не стало завадою для вербовки до антибондаренківських заходів структур та людей із СДПУ(о) та Партії регіонів. Дають про себе знати старі напрацювання Володимира Борисовича з паном Тигіпком.

“Ударним обухом” цих заходів стали сфабриковані матеріали в медведчуківському проекті — газеті “2000”. Дане видання “прославилось” політичним кілерством по відношенню до опонентів Леоніда Кучми та його оточення. А постать головного редактора “2000” пана Кичігіна в журналістських колах вже давно стало синонімом нерозбірливості та продажності. В минулому офіцер Головного Управління розвідки зумів ще в радянські часи сколотити не тематиці боротьби з буржуазною ідеологією чималенький капітал, побувати в епоху перебудови визнаним лібералом, в епоху кучкізму — палким прихильником Кучми. При цьому він здобув громадянство Канади, постійно там проживає і “керує процесом із-за океану”.

Пан Кичігін не просто рантьє, він — активний учасник політичних подій в Україні. Під час проведення тодішньою владою спецоперації по виведенню з інформаційного поля столиці “Радіо Свобода” шляхом закриття ФМ РАДІО “Довіра” він грав основну роль. Звісно, що його “принциповість” була щедро проплачена з боку В.Медведчука. Сьогодні, провокаційна деза проти Бондаренка у “2000”, за задумом її організаторів, є головною ідеологічною родзинкою, яку за ідеєю повинні підхватити партійні видання сьогоднішньої опозиції для його компрометації.

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 29-04-2005 15:15 |  переглядів