Пікетники вимагають відставки голови Полтавської адміністрації Бульби

10 травня 2005 року у Полтаві, біля будівлі облдержадміністрації з дозволу міськвиконкому було розміщєно наметове містечко. Пікетники вимагають відставки голови Полтавської адміністрації Бульби С., як такого, що порушив конституцію України, оскільки суміщає посаду губернатора міста з депутатським мандатом.

Упродовж першого дня пікету мешканців наметового містечка відвідували представники УМВС, перевіряючи наявність дозволу на проведення акції та паспортів в учасників пікету. Так, тільки за 10 травня, представники міліції відвідали мешканців містечка 22 рази. А близько першої години ночі учасників акції відвідали інші гості — декілька молодиків озброєних палками, які намагалися вчинити бійню у таборі пікетувальників, але, на щастя, міліцейській патруль втрутився вчасно і нападникам вдалося зникути (міліція не змогла затримати жодного з них). А вранці правозахисники проявили не аби який інтерес до саміх пікетувальників, в наметовому містечку зявився замісник начальника УМВС у Полтавській області, пан Бобрицький Л.В., який відібрав у коменданта наметового містечка Пасок Б.В. паспорт, посилаючись на те, що Пасок, який прописаний у місті Суми, але є мешканцем Полтави, є “громадянином” Сум і не має права знаходитися у Полтаві(!) і поки органи не встановлять мету його перебування в місті, він свого паспорта не побачить...

На логічне запитання Пасок — на якій підставі полковник вилучив у нього паспорт, той не багато значно відповів: “ ...багато балакаєш, зараз будеш у мене в ІВС, ще одне слово і я тебе закрию...”

Доречі, полтавський губернатор Бульба С. ніяк не відреагував на вимоги пікетників про його відставску, та судячи з того що відбувається з наметовим містечком біля Полтавської областної адміністраціі, в нього є інші, більш дієві методи за допомогою яких можна позбудеться незадовільнених мешканців міста.

Р.S. У наметовому містечку з”явився новий анекдот на болючу тему:

У приймальні губернатора полтавської області лунає телефонний дзвоник:
Секретар бере трубку: — приемная.
У трубці: — А Бульба є?
Секретар: — нету.
Через хвилину знову дзвоник:
Секретар бере трубку: — приемная.
У трубці: — А Бульба є?
Секретар: — я ж вам сказала нету.
Знов через хвилину дзвінок:
Секретар бере трубку: — приемная.
У трубці: — А Бульба є?
Секретар: — Я вам еще раз повторяє Бульбы — нету!
Знову дзвінок у прийомній з тим самим питанням
Секретар: — Вы что издеваетесь, сколько можно звонить! Бульбы нет! И не будет!
У трубці: — Та ні, що ви! Мені просто так приємно чути: “Бульбы – нет!: )

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 12-05-2005 17:00 |  переглядів