Луценківщина. У Солом’янському райвідділі міліції знову катують громадян

Учора члени Громадської ради при МВС Києва і правозахисники звернулися до Юрія Луценка та керівництва столичного управління МВС з вимогою вплинути на численні факти знущання міліції над затриманими.

У центрі чергового скандалу за участі правоохоронців опинилася справа пересічного киянина Юрія Канцеби. Останній звинувачує правоохоронців у невмотивованому затриманні та застосуванні працівниками Солом’янського районного відділу міліції тортур. “В результаті у мене було виявлено струс мозку, численні рани, перелом ребра та тріщини в кісках”,— поскаржився він.

Крапки у зазначеній справі мають поставити суд та прокуратура. Втім, на думку правозахисників, зазвичай суди, прокуратура та органи внутрішнього розслідування приймають рішення не на користь громадян, які зазнають від правоохоронців знущань.

Це підтвердив кореспондентові “Хрещатика” голова Українського юридичного товариства Олег Березюк. “Людей катують, б’ють і вимагають зізнання. Не секрет, що в міліцію йдуть працювати люди, які хочуть брати хабарі. Суди ж заплющують очі на такі справи, прокуратура мовчить. Добитися позитивного вирішення практично неможливо”,— наголосив правозахисник.

Член Громадської ради при МВС Києва Олег Веремєєнко розповів, що з приводу фактів знущання міліцією зверталися до Уповноваженої з прав людини і Генерального прокурора з проханням долучитися до встановлення верховенства права та законів, які захищають громадян. Правозахисники прагнутимуть доведення таких справ до справедливого завершення.

коментар

Ольга Сіренко, соціальний психолог:

Жорстокість є певною властивістю особистості, котра виявляється в байдужості до переживань інших людей і прагненні завдати комусь страждань. Крайній ступінь жорстокості, схильність до насильства, відчуття задоволення від приниження та мук інших називають садизмом.

У ситуації, коли людина має владу, її схильність до садистської поведінки зазвичай виявляється повною мірою. Батьки знущаються над дітьми, чоловіки — над дружинами, вчителі — над учнями, а представники правоохоронних органів — над затриманими. Причини такого стану вчені пояснюють по-різному — руйнівними силами, навчанням жорстокості внаслідок частого спостереження за такою поведінкою, невдоволенням певних потреб, психічними розладами тощо.

Слід зазначити, що жорстокість може бути як свідомою, так і несвідомою. Нерідко вона слугує засобом для досягнення певної мети. Наприклад, слідчий може умисне бити підозрюваного, щоб “зізнався”. У таких випадках людина вдається до жорстокості доти, доки доможеться свого. Поступово її поведінка перетворюється на звичку. Побив когось — розкрив злочин — начальство задоволене. Схема приблизно така, як у собаки Павлова. Для виправлення ситуації доцільно застосовувати штрафні санкції. “Плоди” жорстокої поведінки здатні поступово “навчити” правоохоронця тримати себе в руках і користуватися іншими “методами”.

Інша річ — неусвідомлювана жорстокість, або садизм. Якщо людина обирає роботу в правоохоронних органах задля реалізації своїх руйнівних інстинктів — це значно серйозніше. Під час прийому на службу в міліції претендента обстежує психіатр, також раз на рік проводять психодіагностику працівників. Якщо ж вияви садизму не припиняються, потрібне ретельніше обстеження.

Дмитро ДУБЕНСЬКИЙ спеціально для “Хрещатика”

Відео

Видео новости: Менты избили так, что мочился кровью

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 22-02-2008 17:27 |  переглядів