Провокація Луценка для Ющенка: «дідусь-гейт»

Колись Віктор Ющенко і Юрій Луценко, попри різницю у віці та статусі, були на «ти». Потім один з них став кандидатом у президенти, а інший – польовим командиром помаранчевої революції.

Після Майдану та інавгурації полум'яного соціаліста ледь не призначили заступником міністра транспорту та зв’язку. В такому разі, можливо, Луценко і досі би розподіляв частотний ресурс в Україні.

МВС же мав очолити Олександр Турчинов. Однак така перспектива не викликала захоплення у Петра Порошенка. Він провів бліц-комбінацію та переконав Олександра Мороза наполягати перед Ющенком, щоб Міністерство внутрішніх справ відійшло Соцпартії.

Так Луценко став одночасно креатурою Порошенка і соціалістів на посаду головного міліціонера, а Турчинова спочатку перевели в статус кандидата на Державну податкову адміністрацію, а згодом – на СБУ.

За роки президентства Ющенка якийсь час Луценко ходив у числі фаворитів Банкової, але з часом їх стосунки охолонули.

Після виборів-2007 Луценко не захотів виконувати рекомендації президента з приводу широкої коаліції. Ющенко побачив у цьому зраду з боку людини, яка має завдячувати йому своєю кар’єрою.

Остаточно зіпсувала ситуацію близькість Луценка з нинішнім ворогом президента №1 Давидом Жванією.

Зараз можна назвати ворожими вже й відносини Ющенка-Луценка. Під час останнього засідання фракції НУНС на Банковій президент поставив перед депутатами несподівану вимогу – заслухати... слідчу комісію щодо зловживань Луценка.

Враховуючи, що на той момент уже була внесена постанова про його відставку, всі присутні розуміли – Ющенко прагне поміняти керівника МВС.

Напередодні виборів президента Банкова воліла би бачити на цій посаді надійного для себе Олександра Кіхтенка.

Натомість на захист Луценка рішучо стала Юлія Тимошенко, хоча саме її зусиллями два роки тому він був відправлений у відставку з уряду Януковича. Але «нічого особистого – це просто бізнес». Зараз вона розуміє – краще на цій посаді лояльний «самооборонець», ніж людина, віддана Віктору Балозі.

Очевидно, що питання звільнення Луценка знову буде порушуватися після початку нового сесії у вересні. Відчуваючи, яка ведеться робота на його знищення, Луценко розгорнув небачену активність. Він поміняв імідж.

Тепер він не дає епатажні інтерв’ю, а намагається арештувати якнайбільше чиновників середньої ланки, щоб показати свою ефективність як міністр.

Оскільки жодна справа проти політичного діяча не була доведена до кінця, це викликало роздратування у бравурній стилістиці поведінки міністра. Розуміючи все це, Луценко взявся за дрібніший рівень корупціонерів.

Одна з таких спецоперацій була проведена 6 серпня, за підсумками якої МВС поширила повідомлення: «Під час отримання хабара затримано високопосадовця Державної податкової адміністрації України».

«У середу було затримано директора Департаменту контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України. Затримання проводили працівники Антикорупційного бюро ГУБОЗ МВС спільно з Генеральною прокуратурою України», — говорилося в міліцейському зведенні.

Очевидно, що уже в цей момент Луценко розумів, що його клієнт – це не просто пересічний корупціонер. У повідомленні міліції не було вказано прізвище затриманого чиновника, але там була дана пряма наводка – називалася його посада.

Відтак вирахувати затриманого було елементарною задачею.

На сайті податкової повідомлялося, що Департамент контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів очолює людина на прізвище Ігор Гончар.

А особливий підтекст у тому, що Ігор Гончар – це колишній сват... Віктора Ющенка.

Ігор Гончар – це батько Михайла Гончара, 1975 року народження, який не один рік проживав у цивільному шлюбі з Віталіною Ющенко, донькою президента.

Хоча Віталіна і Михайло свої стосунки не оформляли офіційно, однак це не означає, що їх не було.

Так, саме від Михайла Гончара Віталіна народила доньку Ярину-Домініку, першу онучку в житті Віктора Ющенка.

Відповідно, затриманий у середу міліцією Ігор Гончар – це такий же дідусь Ярини-Домініки Ющенко, як і президент України.

Схоже, для Ющенка не була великою проблемою відсутність штампу в паспорті його доньки, адже сам Віктор Андрійович також багато років прожив у цивільному шлюбі з Катериною Чумаченко і оформив стосунки у ЗАГСі тільки перед виборами-2004.

Можливо, Ющенко і не дуже любив Михайла Гончара, але він вважався повноцінним членом родини майбутнього президента.

Зокрема, коли прес-служба уряду навесні 2001 року зібрала журналістів на дачі Ющенка для знайомства з його побутом у Безрадичах, то репортери могли бачити там і Гончара-молодшого.

Ще одне підтвердження, що Гончар був нечужим для Ющенків, можна знайти в реєстрі товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма «Трипілля».

Ця структура була заснована в 2000 та ліквідована в 2005 році за рішенням акціонерів. Гончар був одним з п'яти акціонерів «Трипілля», кожен з яких мав рівну частку. Серед співвласників цієї фірми був також брат президента України Петро Ющенко.

Зрештою Віталіна і Михайло розійшлися, а станом на початок президентської кампанії вона вже зустрічалася з Олексієм Хахльовим, дальнім родичем нинішнього міністра надзвичайних ситуацій Володимира Шандри.

Однак родина Ющенка підтримувала стосунки і з Гончарами. Як-не як, їх пов'язувала спільна донька і онучка Ярина-Домініка.

Доказ цього можна побачити у кар’єрних метаморфозах затриманого міліцією Ігоря Гончара.

Свою посаду керівника Департамент спирту, алкоголю і тютюну в центральному апараті ДПАУ він обійняв у березні 2005 року, якраз після зміни влади в Україні.

А до того він майже десять років працював ревізором у податковій адміністрації Подільського району Києва. Це був якісний стрибок у житті Гончара, який складно пояснити чимось іншим, ніж обранням на посаду президента його колишнього свата.

Департамент, який очолив Гончар – один із найкозирніших у податковій, оскільки ці люди мають прямий контакт з грошовими мішками горілчано-тютюнового бізнесу. Його підрозділи на місцях підпорядковуються не начальникам місцевих податкових адміністрацій, а напряму Києву.

Нинішня історія – це не перші неприємності Ющенка з колишніми родичами.

У 2006 році прізвище Гончара-молодшого спливло у пресі в зв’язку зі стріляниною, яку він влаштував з карабіну по кабінетах Верховної Ради, перебуваючи у стані наркотичного сп’яніння.

Тоді прес-секретар Ющенка протягом інтернет-конференії всіляко оберігала його від запитань на цю тему, однак президент сам зголосився прокоментувати ситуацію.

«Моя родина не має відношення до цієї людини. Всі люди в Україні повинні бути рівні перед законом. На жаль, і на щастя, більше деталей я не можу сказати», – заявив тоді Ющенко.

І от новий скандал – тепер у ньому фігурує батько Михайла Гончара.

За даними джерел «Української правди», у секретаріаті президента це затримання Гончара-старшого вважають частиною сценарію Тимошенко зі знищення Ющенка. Крім того, ця справа переключає увагу з розслідування отруєння президента та ролі Давида Жванії у тій історії.

Як стверджують джерела, на Банкову вже викликались люди, причетні до нової резонансної справи. А, за іронією долі, нею займається слідчий Жербицький, відомий тим, що раніше багато років розслідував діяльність корпорації ЄЕСУ і потрапив у число персональних ворогів Тимошенко.

За гарячими слідами «Українській правді» вдалося з'ясувати обставини справи.

За даними слідства, Ігор Гончар отримав хабар від директора приватного підприємства «Дакар-5» Каменєва Д.О. за видачу йому ліцензії на оптову реалізацію алкогольної продукції.

У розпорядженні «Української правди» є оперативне відео отримання грошей Гончаром-старшим.

Минулої п’ятниці Каменєв вручив йому п’ять тисяч доларів, а податківець зобов'язався вирішити його питання у найстисліші терміни.

Паралельно під час розмови Гончар запропонував бізнесмену прибрати до рук завод з виробництва горілки у Одесі, який податкова збиралася банкрутити.

«Вони випускали ліву горілку з краденого молдавського спирту. (...) Завод в ідеальному стані, дві лінії по 6 тисяч пляшок на годину! Якщо раптом вас зацікавить, я вас звожу з начальником регіональної в Одесі, це – моя людина. Ви будете нормально працювати, не буде таких штрафів! Я вам спирт буду... Ви свій бренд горілки вигадаєте. Я вас зведу з людьми зі „Златогору“, може, під маркою „Златогору“ будете випускати...» – зваблює податківець непристойною пропозицією.

Судячи з якості відео, перший сюжет знімався міні-камерою, схованою в сумці.

Друга зустріч Гончара і бізнесмена відбулася у вівторок. Оперативники зафіксували, як Каменєв передав податківцю решту суми – 15 тисяч доларів.

Якість другого відео набагато гірше. Схоже, воно робилося мікро-камерою, захованою в ґудзику.

За наслідками проведених дій була порушена справа за частиною 2 статті 368 Кримінального кодексу України: «Одержання хабара у великому розмірі або службовою особою, яка займає відповідальне становище ... карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна».

Немає достеменної інформації, чи знав Луценко, проти кого готується спецоперація. Однак історія з Гончаром виконує кілька тактичних задач.

Навіть якщо ця людина більше не підтримує стосунків з Ющенком, однак факт їх близькості в минулому ставить президента під удар. Крім того, відтепер усі спроби звільнення Луценка будуть подаватися як помста Банкової за принциповість. Хоча для будь-кого в цій країні зрозуміло, що головні корупціонери і далі залишатимуться на волі – стараннями як Луценка, так і Тимошенко з Ющенком.

P.S. У зв'язку з затриманням Ігоря Гончара «Українська правда» звернулася до людей, наближених до родини Віктора Ющенка, по коментар у зв'язку з цими подіями. Їх позиція буде опублікована «Українською правдою» щойно після отримання.

Сергій Лещенко, Мустафа Найем