Перекладачі шоковані Податковим кодексом

Харківський незалежний перекладач Ігор Лук’янов п’ять років працює за спрощеною системою спадкування та сплачує щомісяця сто гривень податку. «Якщо у середньому виходить п’ять замовників на рік, це приблизно 3000 гривень прибутку щомісяця», — розповідає Лук’янов Deutsche Welle. Творча праця, яка забезпечує прийнятний рівень життя родині та не потребує складної бухгалтерії: «такі стосунки з державою майже ідеальні», каже перекладач.

Надприбутки неможливі через фізичні обмеження

Чимало перекладачів отримують більшість замовлень з-закордону. У добу інтернету – це поширена практика у всьому світі. Згідно з проектом нового Податкового кодексу, перекладачів, які працюють з іноземними замовниками, переводять на загальну систему оподаткування — через «зовнішньоекономічну діяльність». «Таким чином незалежний перекладач має сплачувати 50 відсотків чистого прибутку. Це майже у 15 разів більше ніж зараз», — підсумовує Лук’янов.

Перекладачі, які займаються «зовнішньоекономічною діяльністю» можуть постраждати від ще однієї новації. Воліючи побороти зловживання спрощеною системою оподаткування з боку тих, хто на єдиному податку заробляє виключно на операціях з переведення банківських грошей у готівку, урядовці вирішили заборонити платникам єдиного податку  отримання більше половини прибутку від одного замовника.

Але така норма б’є не лише по «спекулянтах», але й по багатьох підприємцях, які працюють у сфері послуг. Перекладач Лук’янов вважає обмеження несправедливим: «Наприклад, переклад довідкового ресурсу для виробника медичного обладнання обсягом 130 000 слів у мене особисто тривав 3 місяці», — каже перекладач. Йому нерідко доводиться місяцями працювати на одного замовника. Тепер Лук’янов прирівняний до «махінаторів». Економіст Олександр Кірш зрівнює таку політику уряду з «намаганням позбавитися лупи за допомогою гільйотини». Ігор Лук’янов за нових умов не бачить економічного сенсу у своїй роботі: «Доведеться піднімати ціни, та замовники швиденько знайдуть собі альтернативу у колег з Росії, Білорусі та Грузії».

«Фрілансери» під прицілом

Дотепер єдиний податок був надзвичайно зручним для представників різних творчих професій, які працюють незалежно. «Фрілансери», як їх іноді називають на фаховому жаргоні, здебільшого не можуть похвалитися сталими прибутками. Поза штатом працює й ведучий харківської телепрограми «Я проти» Андрій Войцеховський. Він сплачує у середньому 200-240 гривень податку щомісяця. Згідно з новими  податковими правилами йому доведеться сплачувати близько третини прибутку. «У мене невеликі надходження, навіть ста тисяч гривень на рік немає. Я б хотів, щоб держава зі мною чесно поводилася. Якась градація потрібна. І за професією, і за обсягом прибутку. Якщо я отримую сто тисяч гривень на рік, маю сплачувати менше, ніж той, хто має півмільйона”, — каже Войцеховський. Він переконаний: якщо кодекс набере чинності, збільшиться кількість зарплатні «у конвертах».

«Останні зміни до Податкового кодексу були тільки у бік погіршення», — прокоментував Deutsche Welle економіст Олександр Кірш. Експерт взагалі не вважає цей документ податковим кодексом. «У ньому фактично відсутня єдина методологія, немає навіть єдиної термінології. Звіт законів у погіршеному вигляді», — критикує Кірш.

Автор: Олександра Індюхова, редактор: Євген Тейзе, Deutsche Welle