Ігор Гринів: Дострокові вибори в парламент будуть

Ігор Гринів, директор Інституту стратегічних досліджень та один з ключових осіб у Партії “Реформи і порядок”, коментує політичну ситуацію та оцінює можливі політичні перспективи.

Наскільки гостра сьогодні політична та соціальна криза, які головні причини її виникнення?

Кризова ситуація сьогодні зачепила емоційні речі. За останній час було багато втрачено засадничих, ірраціональних цінностей – таких, як патріотизм або віра в краще. Навіть при комуністичному режимі існували такі ірраціональні моменти, котрі тримали суспільство вкупі.

Сьогодні такі цінності замінилися тими, що розділяють, а не об’єднують суспільство. Наприклад – мова...

Люди перестали сприймати вибори як змагання політичних сил, а сприймають їх як власну боротьбу. Подекуди вони вже почали почуватися не так українцями, як прихильниками конкретної політичної сили. Це перенеслося в ірраціональну площину: ось ці – наші, а ті – ненаші. Як правило, такі кризи виникають перед виборами, вибори відбулися, усі мають спокійно розійтися. Як після футбольного матчу. Такі явища є в усіх цивілізованих країнах.

Але в нас ці вибори затягнулися. Ніби затягнувся виборний чемпіонат. І поки немає його результату, продовжується емоційне протистояння.

Що могло б угамувати сьогоднішню кризу?

Якби мене про це спитали місяць тому, сказав би так: визначити свої інтереси, сісти й домовитися. Тоді всі сторони були до цього готові. Сьогодні уже забагато сказано, і домовитися дуже складно. Забагато відчуття в переможців того, що можна забрати все, а іншим не лишити нічого. Тут вина і “Нашої України”, і БЮТ, які свого часу сказали: а вам не дамо нічого. Значною мірою вони й призвели до нинішньої ситуації. І не тому, що між собою не могли домовитися. А тому, що не знаходили конструктивного вирішення ролі опозиції. Але ж не можна будувати опозицію по-кучміськи. Бо тоді це означало, що до тебе прийде податкова, міліція, шантажуватимуть твоїх родичів і так далі. Сьогодні з’явився сигнал: якщо ти в опозиції, буде саме так.

І та, і друга сили довели, що не здатні розв’язувати питання конструктивно. Скільки б “Регіони” не казали про свій конструктивізм, ми ж бачимо, що відбувається на вулиці. Ситуація загострюватиметься надалі. Кризу можна розв’язати – ще раз дати можливість електорату висловитися на виборах.

Але їх треба швидко розпочати і швидко закінчити. По їх результатах дійти до ширшого консенсусу або перейти до демократії з більшістю та опозицією. Не затягуючи цей процес. Аби не дати сигнали суспільству про чергове протистояння.

Яка ймовірність того, що Ющенко піде на розпуск ВР?

Я вчора (13 липня) спілкувався з ним — мені складно оцінити ту інформацію, якою він володіє зараз. Багато залежить від того, що думають люди в оточенні. Гадаю, НУ найближче стоїть до прийняття рішення про позачергові вибори. Сьогодні складається враження, що без виборів криза не розв’яжеться. Чи ми готові жити в кризових умовах тривалий час? Дострокові вибори в парламент будуть. Але чи будуть вони зараз, чи вже перед президентськими виборами?.. Ніхто на президентські вибори з таким парламентом (нинішнім його складом) не піде. І одна, і друга політичні сили будуть зацікавлені в парламентських виборах.

Для кого вигідніші перевибори?

“Наша Україна”, як на мене, може ще раз піти на електоральне випробування. Я вважаю, це було б краще. Кажуть, демократи об’єднуються за 5 хвилин до розстрілу. Вони (НУ та БЮТ) мали б усвідомити цю тезу та об’єднатися. Звичайно, одною з основних вимог у такій ситуації було б ставлення до чистоти своїх списків.

Дуже легко спрогнозувати: якщо зараз нічого в державі не буде відбуватися, “Регіони” перекуплять як мінімум ще 70–80 депутатів для тих чи інших голосувань. Це тому, що були допущені помилки при складанні списків (кандидатів у депутати, які йшли на вибори за партійними списками). І ми розуміємо: якщо в Раді існуватиме стійка урядова коаліція – не важливо, якого кольору – і реально сильна опозиція, так чи інакше доведеться шукати консенсус.

Бажання виграти й переламати другу сторону “через коліно”, сказавши “вас більше немає”, і спричинило сьогоднішні події. Після президентських виборів у багатьох людей було бажання переламати ті політичні сили, що не голосували: або здавайтеся, або переходьте на нашу сторону...

На мою думку, після виборів, якщо обидві політичні сили підійдуть до них достатньо принципово, буде сильна влада — не можу прогнозувати, помаранчева чи синьо-біла, — і сильна опозиція.

Другий варіант подій: перед відчуттям відповідальності за всю державу ці дві політичні сили сядуть за стіл переговорів і, незважаючи на тиск електорату або політичні нюанси, все ж домовляться. Не про посади – їх усе одно замало буде, – а про принципову стратегію розвитку держави. Звичайно, ми не зможемо відповісти на деякі питання геополітичного, зовнішньополітичного вибору, й вони відкладуться на потім.

Ми не зможемо відповісти на всі питання розвитку внутрішньої ідеології держави, бо не знаємо самі, чого хочемо.

Поглиблення протистояння “двох Україн” є найбільшою помилкою, і відповідальність за це несуть однаковою мірою обидві сторони. Перекладати її на Президента є, щонайменше, нечесним.

Думаю, перевибори призведуть до руйнації політичних партій та створення дво- або трипартійної системи. Така система має свої вади і свої переваги. НУ може піти з БЮТ, окремо піде ПР, комуністи можуть об’єднатися з Вітренко, або хтось із останніх двох займе радикально опозиційну нішу.

Що буде з соціалістами?

Питання в довірі до дій самого Мороза. Відповідно до сьогоднішніх опитувань, 60% електорату СПУ не підтримує його дії. А якщо арифметично, з тих 5%, які набрав на виборах Мороз, у нього залишається голосів на межі 3%. Це вже маргінальна партія. Сам лідер соціалістів може перетворитися на маргінального політика або на одного з лідерів Партії регіонів. Він випливе з будь-якої ситуації. Але він утратив як лідер партії. Він вибудував моральний образ, який моментально зруйнував.

У Мороза була складна ситуація ще перед виборами 2002 року. Він тоді почав переговори з СДПУ(о). І просочилася інформація про те, що на вибори вони підуть як єдина політична сила. Потім щось не так склалося, вони пішли окремо. Цього разу, якщо будуть перевибори, думаю, що ми побачимо Мороза в списку Партії регіонів.

“Наша Україна” намагається домовитися з Партією регіонів про створення широкої коаліції. Що їм вигідніше – шматок влади тут і зараз чи перевибори?

Я не думаю, що вони справді там про щось домовляються. Говорячи про якусь конкретну політичну силу, намагаюся не говорити про особисту позицію когось із лідерів, а про позицію їхнього електорату. 9% усього людей, які хотіли б такої сепаратної домовленості.

Якби НУ завтра самостійно йшла на вибори, вона б узяла менше, але до дати перевиборів вона зуміє вийти як інша політична сила. Чи візьме більше Юля? Звичайно, візьме.

Чи до них приєднаються сили, що не подолали парламентський бар’єр минулого разу?

Будуть хотіти приєднатися...

Розмовляв Дмитро Стаховський

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 14-07-2006 18:30 |  переглядів