Рейдерський закон напоровся на вето Президента

Уперше – відколи існує “антикризова коаліція” та уряд Януковича – Президент Ющенко наклав на закон вето. Ідеться не про глобальні проблеми зовнішньої та внутрішньої політики, а про можливість впливати на державні підприємства, яого так прагнуть конкретні сили у Верховній Раді. Це закон «Про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства».

Закон «Про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства»

Верховна Рада ухвалила 19 жовтня. Він передбачав зниження планки кворуму проведення загальних зборів господарського товариства: збори акціонерів вважаються правомочними, якщо на них присутні акціонери (їх представники), які володіють в сукупності більш як 50% голосів. У попередній редакції закону записано, що збори вважаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, які володіють більш як 60% голосів. Закон, у разі підписання, мав набути чинності з 1 січня 2007 року.

3 листопада Президент Віктор Ющенко повернув закон до парламенту, бо вважає, що зменшення кворуму зборів акціонерів до 50% призведе до порушень інтересів міноритарних учасників господарських товариств (котрі володіють невеликими пакетами акцій).

Президент наголосив, що зміни до закону «Про господарські товариства» не відповідають нормам Конституції щодо непорушності права приватної власності, забезпечення захисту державою всіх суб`єктів права власності, призводитимуть до звуження обсягу прав громадян при внесенні змін до чинних законів, що заборонено Конституцією України.

6 листопада прем`єр-міністр Віктор Янукович заявив, що негативно ставиться до ветування Президентом закону. Він висловив переконання, що «рішення, яке прийняв Президент відносно цього закону, не відповідає сьогодні державним інтересам».

«Ми зробили позитивний висновок і направили його (зміни до закону) Президенту Ющенку», — сказав прем’єр, відзначивши, що на сьогодні в державі існує 117 За його словами, ці підприємства управляються «ким завгодно, але не державою. Внаслідок цього державні інтереси не захищені. І такої практики не існує в жодній країні світу».

7 листопада на прес-конференції в Рівному Ющенко нагадав, що на сьогодні в парламенті знаходиться низка пропозицій щодо змін до закону про господарські товариства, у тому числі внесених Фондом держмайна та опрацьованих попереднім складом Верховної Ради. Однак, відзначив він, запропоновані поправки не були враховані в новій редакції закону, прийнятій ВР 19 жовтня. Натомість ідеться лише про зменшення кворуму для проведення загальних зборів господарських товариств.

“Мені б хотілося, щоб і Віктор Федорович, і уряд, і ті ділові кола, які мають, безумовно, великий інтерес до зміни, модернізації основ відносин держави з суб’єктами господарювання, підійшли до цього питання комплексно", – сказав Ющенко.

При цьому він підкреслив, що йдеться не лише про формальні зміни певних процедур, а й про зміни основ кадрової та економічної політики підприємств.

За умови комплексного підходу до вдосконалення закону Президент готовий бути «партнером та союзником».

Апологети закону та їхні “коментатори” заговорили про можливість подолання Верховною Радою вето Президента (для цього потрібно 300 голосів).

Кореспонденти УНІАН опитали політиків та експертів щодо їхнього ставлення до цієї колізії.

Павло Жебрівський, перший заступник голови Комітету ВР з питань бюджету:

Про корпоративні інтереси деяких членів Партії регіонів

Подолати вето в парламенті буде неможливо. Я знаю настрої у БЮТ і “Нашій Україні. Ці дві фракції не голосували за ухвалення цього закону. І саме фракція “Нашої України” зверталася до Президента з проханням заветувати закон. Адже він вирішує конкретні ситуації по конкретних підприємствах, конкретних бізнесменах. Я думаю, що боротьба з міноритарними акціонерами – це не є демократизація в економічній сфері. Президент абсолютно правильно зробив, ветувавши закон, оскільки цей закон захищає суто корпоративні інтереси деяких членів Партії регіонів.

Віктор Пинзеник, голова ПРП, колишній міністр фінансів (коментар надала прес-служба ПРП):

Про інтереси кількох тисяч великих власників

Цей закон відбиває інтереси кількох тисяч великих власників, натомість посилює безправність мільйонів дрібних акціонерів. Держава володіє контрольними пакетами в 117-ти компаніях, проте в десятків тисяч приватних компаній контрольний пакет – в окремих осіб. Насамперед треба врегулювати питання захисту дрібних власників (участь у зборах, у внесенні питань, у виплаті дивідендів) – у такому пакеті можна говорити про зниження кворуму. Без такого рішення зниження кворуму лише збільшить можливості одних управляти коштами й отримувати доход інших, без будь-якого контролю та відповідальності перед останніми.

Петро Симоненко, лідер КПУ:

Про “злочин”, “шкоду економічній безпеці” та “нашистів”

Президент став заручником певних кланів, і перш за все – з його найближчого оточення. Ветування закону – злочинний вчинок. Президент завдав серйозної шкоди економічній безпеці країни. Передаючи в управління ті чи інші об’єкти певним фінансово-промисловим угрупованням, він, по суті справи, дає їм можливість, контролюючи 30% акцій, мати контроль над державною власністю.

Виходячи з цього, парламент ухвалив закон про зниження планки кворуму загальних зборів господарського товариства. Верховна Рада повинна подолати вето Президента.

У Верховній Раді є потенціал для подолання вето, але все залежатиме від того, яку позицію займуть “бютівці” й “нашисти”. Ми зробимо все, щоб відбулось позитивне голосування.

Дмитро Шлемко, фракція БЮТ:

Про прагнення близьких до парламентської більшості бізнес-структур

За ухваленням цього закону може слідувати внесення до парламенту законодавчої ініціативи про дозвіл юридичним і фізичним особам орендувати державні підприємства. У свою чергу, можливість оренди держпідприємств або підприємств, у яких державі належить понад 50% акцій, разом зі зниженням планки кворуму, а також пропонованим зниженням до 15% відрахувань від прибутку для держпідприємств, відкриє шлях до встановлення над держкомпаніями повного контролю зацікавлених бізнес-структур. Вони фактично безплатно одержуватимуть у власність «ласі» підприємства, без будь-яких приватизаційних процедур.

Апетити бізнес-структур, які мають у Верховній Раді й уряді більшість, настільки зросли, що вони сьогодні хочуть елементарним шляхом здійснити перерозподіл власності й узяти її у своє користування.

Цим законом істотно порушуються конституційні права (зокрема ст.13 Конституції України) акціонерів, які не володіють контрольними пакетами акцій у господарських товариствах, а також міноритарних акціонерів, оскільки вони фактично усуваються від впливу на процеси управління товариством.

Ініціатива авторів закону, спрямована на зниження кількості корпоративних конфліктів у господарських товариствах, насправді матиме абсолютно протилежний ефект.

Після вступу закону в силу кількість рейдерських атак на підприємства може значно зрости, оскільки усунуті від управління міноритарні акціонери не зможуть миритися з таким станом речей.

Ігор Мазепа, генеральний директор Concorde Capital:

Про хвилю рейдерських захоплень

У короткостроковій перспективі ветування Президентом змін до закону про господарські товариства стабілізує і заспокоїть ринок. Дія цього закону стала б свого роду “шоковою терапією” для ринку: після його ухвалення в Україні почалася б нова хвиля рейдерских захоплень, спровокованих зниженням планки кворуму.

Водночас у довгостроковій перспективі такий закон, швидше за все, буде ухвалено, оскільки він необхідний ринку. Акціонери, які сьогодні володіють 50% пакетами акцій, не можуть здійснювати достатнього контролю на підприємствах, що негативно позначається на загальній ситуації з корпоративними правами. Із 50% кворумом для зборів акціонерів працює весь світ...

Ксенія Ляпіна, фракція “Нашої України” (надано прес-службою НУ):

Про оборудки, за якими стоять “регіонали”

“Наша Україна” попереджала, що саме така доля (накладення вето) може спіткати закон про господарські товариства, оскільки його просто “проштовхували”. Ніхто не проти того, щоб застосувати такі методи, аби підприємство могло уникнути шантажу з боку міноритарних інвесторів, хоча, хочу нагадати, що головне завдання держави – якраз захищати міноритарних інвесторів, а не мажоритарних, які й так мають достатньо можливостей для керування підприємством. Я не проти того, аби уникати подвійних стандартів, але хочу нагадати – депутати пропонували різні варіанти цього законопроекту. Наприклад, пропонувалося: якщо перше зібрання акціонерів зривається, тоді оголошується друге зібрання, на якому законом визначається кворум – 50% акціонерів. На цей варіант більшість не захотіла йти. Чому? У мене враження, що цей закон готувався зовсім не для вирішення проблемних питань у тих господарських товариствах, щодо яких іде шантаж з боку міноритарних інвесторів. А для 2–3 конкретних оборудок. Розраховували, що закон буде прийнятий, діятиме короткий час, а потім до нього можна буде внести зміни. Але за цей короткий час будуть проведені необхідні оборудки. Це і є шлях до певної форми рейдертсва. Саме тому, на мою думку, Президент наклав на нього вето. Критика ж, яка лунає з вуст прем’єра, зрозуміла – тому що ясно, хто прагнув провести оті дві-три оборудки.

Заполітизовувати це питання не варто. Кабміну потрібно критикувати не Президента, а депутатів, які прийняли неякісний варіант. Хочу нагадати, що саме депутати-“регіонали” багато років зупиняли проходження закону про акціонерні товариства, у якому були виписані всі правила гри, а не одне-єдине – заради якихось короткострокових корисних цілей. А комплексний закон про акціонерні товариства має врегулювати всі питання корпоративних конфліктів і зменшити кількість актів рейдерства. Тому, мені здається, вето – очікуване і я не розумію, навіщо довкола цього піднімати галас.

Роман Зварич, колишній міністр юстиції:

Про права міноритарних акціонерів

Накладення вето – це цілком правильна позиція Президента. Не маючи забезпечених прав міноритарних акціонерів, закон дає можливість потоптатися над цими правами більшістю голосів на будь-якому підприємстві. Це – неприпустимо.

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 8-11-2006 10:50 |  переглядів