Громадськість закликає Раду не голосувати за судову реформу #Порошенко — це наступ на гласність судочинства

Правозахисники та громадські діячі стривожені положеннями законопроекту № 6232 про зміни до процесуальних кодексів, які, за словами експертів, зроблять судочинство непрозорим для суспільства.

«Цим законом передбачене обмеження ключових принципів судочинства — гласність та відкритість судового процесу, які для нашої ситуації перехідного періоду є надважливими», — сказав під час прес-конференції адвокат Небесної сотні, Адвокатська дорадча група Віталій Титич, повідомляє sprotiv.org.

Він повідомив про те, що всі позитивні зрушення у кримінальних справах стосовно подій на Майдані стали можливими виключно завдяки уваги до них громадськості.

«Жодного іншого чинника. Ні наша робота адвокатів, ні вбогість прокуратури чи слідства. Там, де є громадськість, там,  де вона тисла, слідкувала за процесами, там є якийсь результат», — підкреслив він.

«Порівняйте два процеси — терористичний акт 20 лютого 2014 року, як він починався, це було фактично знущання у Печерському суді. Коли людей зганяли спеціально не в залу судового засідання, а в кабінети суддів, порушуючи норму, яка є,  і таким чином зривали цей процес» — розповів захисник, зазначивши, що лише після тиску судова адміністрація за клопотанням захисників організувала «більш-менш пристойне провадження» у Святошинському суді, де зараз будь-хто може слідкувати за процесом: є окрема зала, йде трансляція.

З іншого боку, зазначає Титич, епізод катування студентів 30 листопада 2013 року випав з активного поля зору громадськості. Тому «катування людей» в ньому продовжується: він другий рік перебуває на стадії підготовчого засідання.

Адвокат Небесної сотні переконаний: якщо ці законодавчі зміни будуть прийняті, то «майданівські справи» «тихо вмруть, чого добиваються ті, хто їх веде».

Отже, якщо закон набуде чинності, суд зможе заборонити фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію відкритого судового засідання, якщо вони «заважають ходу судового процесу» (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 кас, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту)

«Що саме перешкоджає ходу засідання, вже сам суддя буде тлумачити. Тобто фактично з будь-яких підстав, з будь-якими мотивами можна заборонити проведення відеозапису. Більше того, загрожуватиме покарання у вигляді штрафних санкцій» — пояснив заступник голови правління «Центру політико-правових реформ» Роман Куйбіда.

Крім цього, за словами експерта, у законопроекті передбачена норма, за якою суд зможе не допускати в залу судових засідань людей. Якщо немає «вільних місць» (ч.2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту).

«Очевидно, що ця норма може посприяти тому, щоб закривати судові засідання від громадськості, просто прибравши стільці із зали або призначати резонансні справи у якихось невеличких кабінетах. Тобто з'явиться законодавча підстава, яким чином можна обмежити доступ громадськості до судових засідань і при цьому не нести жодної відповідальності», — наголосив Куйбіда.

Він також повідомив, що окрім наступу на прозорість судочинства, законопроект містить багато інших «шкідливих норм, які є кроком назад». Зокрема, це стосується окремих змін до кодексу адміністративного судочинства.

За його словами, якщо зараз громадянин звертається з позовом до органу влади, то обов'язок доводити правомірності своїх дій покладається на цю державну установу, тобто відповідача.

«Кодекс адміністративного судочинства у новій редакції, яку запропоновано до прийняття, містить положення за яким суд може зобов'язати позивача, тобто звичайну людину, доводити факт порушення її прав, тобто фактично перенести обов'язок доказування на позивача. Це теж є величезним кроком назад в можливостях захисту своїх прав від порушень з боку держави» — сказав Куйбіда.

Експерт розповів, що профільний комітет підтримав правки до Кримінально-процесуального кодексу, які можуть призвести до закриття всіх кримінальних справ, які пов'язані із подіями на Майдані.

«Передбачено, що розслідування справ має завершитись, наприклад, через 2-3 місяці після відкриття провадження. Якщо зараз — після пред'явлення підозри, то за змінами передбачено, що — після відкриття провадження. Це може призвести до поширення такого явища, як безкарність», — сказав Куйбіда, зауваживши, що у багатьох випадках слідчі органи досить легко можуть зловживати такими змінами до закону і почекавши, закривати провадження у справах.

Правозахисники підготували заяву щодо недопустимості обмеження гласності судочинства, у якій виклали інформацію про відповідні законодавчі зміни, які набудуть чинності у разі, якщо парламент підтримає законопроект № 6232.

Звернення вже підписали 20 громадських організацій, медіа, активістів.

«Ці дані будуть передані до ОБСЄ, тому що зараз відбувається щорічна нарада з людського виміру у Варшаві, наші колеги знаходяться там, вона перекладена на англійську мову, тож ми сподіваємося, що ця інформація буде доступна і нашій делегації і міжнародній» — повідомила координатор проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак.

Звернення також надіслані до профільних комітетів та адміністрації президента.

Нагадаємо, що Верховна Рада України розпочала розгляд другому читанні законопроекту № 6232 про зміни до процесуальних кодексів в рамках судової реформи на минулому пленарному тижні. Проект закону містить майже 4,5 тис. поправок, з яких парламентарі розглянули лише кілька сотень.

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 15-09-2017 21:02 |  переглядів