Нардеп з фракції БЮТ Рибаков звинуватив Тимошенко у контрабанді. Історія питання
Народний депутат із фракції Блоку Юлії Тимошенко Ігор Рибаков пояснив своє рішення про вихід зі складу Коаліції демократичних сил у заяві. І.Рибаков зазначив, що вихід із коаліції означає припинення його діяльності у законотворчій роботі, голосуваннях, засіданнях і зборах. «Рішення залишити ряди парламентської більшості стало логічним наслідком виявлених мною численних корупційних діянь, сліди яких ведуть до вищого керівництва уряду», — зазначив народний депутат.
І.Рибаков заявив, що як голова міжфракційного депутатського об’єднання «Контрабанді – стоп!» дійшов висновку, що уряд не лише не припинив дію незаконних схем, а й розширив арсенал засобів контрабанди. «Провідну роль в адмініструванні корупційних діянь відіграє Державна митна служба та її керівник Валерій Хорошковський. Саме це відомство та його очільник запровадили нові контрабандні комбінації, що полегшило державний бюджет на мільярди гривень», — говориться в заяві депутата. Залишається додати, що Ігор Рибаков є глибоко віруючою людиною і брехати не буде...
Нагадаємо, що у квітні 2007 року народний депутат від БЮТ Ігор Рибаков мав намір оскаржити нелегітимну постанову парламенту про проведення дострокових місцевих виборів у Києві. Народний депутат від БЮТ Ігор Рибаков тоді підтвердив, що проводив юридичні консультації із Секретаріатом Президента щодо виборів у Києві. Про це йдеться в його заяві. «Минулого тижня у пресі було поширено заяву заступника голови Секретаріату Президента України Ігоря Пукшина про те, що «емісари» від Блоку Юлії Тимошенко пропонували йому організувати юридичну кампанію по зриву виборів у Києві», — нагадав він. «У зв’язку з резонансом навколо цієї інформації, вважаю за необхідне повідомити, що дійсно я консультувався із Пукшиним щодо правових аспектів рішення Верховної Ради України призначити перевибори столичної влади», — заявляє Рибаков. Причини своїх дій він пояснив тим, що не згодний з тим, у який спосіб, і на якій підставі Верховна Рада прийняла постанову про проведення виборів у Києві. «На моє глибоке переконання, правове обґрунтування цього кроку вельми сумнівне. По суті, парламент прийняв політичне рішення. Кожному більш-менш грамотному юристові зрозуміло, що ВР виносила свій вирок київському меру Черновецькому, не маючи для того достатніх, беззаперечних доказів», — йдеться в заяві. «Було створено прецедент, коли людині інкримінувалися зловживання, не доведені належним чином і не підтверджені обвинувальними вироками судів. Людину, у даному випадку столичного мера, звинуватили у зловживаннях, але навіть не потрудилися зібрати достатню доказову базу. Виходить, міського голову звільнили ні за що», — вважає депутат Рибаков. За його словами, він не міг погодитися із таким підходом. «Саме тому я і звернувся до Пукшина з проханням про надання мені консультації щодо правових засобів реагування на постанову ВР. Ми докладно обговорили всі аспекти цієї справи. Під час нашої розмови, серед іншого, йшлося і про можливість судового оскарження рішення парламенту».
Ще раніше у березні 2008 року глава Секретаріату Президента Віктор Балога написав лист спікерові Верховної Ради Арсенію Яценюку. Послання стосується церкви, яка була відкрита в одному з кабінетів парламенту в січні 2008 року силами депутатів Ігоря Рибакова з БЮТ і Валерія Малишева з Партії регіонів.
Події навколо облаштування православної каплиці в адміністративній будівлі Верховної Ради України по вул. Садова 3-а, Балога вважає «хворим сум’яттям, яке створюють окремі особи». Також Балога просить Яценюка «з розумінням віднестися до цієї проблеми і врахувати те, що відмічена каплиця вже освячена». І рекомендує: «не варто створювати проблеми там, де її немає. Адже всі ми ходимо під Богом»... Конфлікт навколо каплиці у парламенті виник у лютому 2008 року. Тоді гнаний християнин у ВР погрожував Яценюку Богом і власним трупом. Ігор Рибаков обіцяв скласти свої депутатські повноваження у разі закриття Свято-Володимирського храму в українському парламенті. «Час комунізму з руйнуванням церков і знищенням православного хреста вже давно минув», — прокоментував він звернення Комітету Верховної Ради з питань регламенту до спікера парламенту Арсенія Яценюка з вимогою повернути приміщенню, де міститься сьогодні молитовна кімната-храм, «адміністративний вигляд». Зокрема, у зверненні Комітету до спікера вимагається «заборонити переобладнати, використовувати приміщення в адміністративних будівлях Ради під культові приміщення або культові будівлі і зобов’язати керівника Апарату Ради вжити заходів щодо приведення приміщення в адміністративній будівлі по вул. Садовій, 3-а, яке з порушенням чинного законодавства переобладнане і використовується як культове приміщення, у стан, придатний для використання за призначенням».
За словами Рибакова, те, що деякі представники демократичної коаліції збираються знищити вже освячений храм, він розцінює, як «великий гріх». «Зруйнувати його — це те саме, що пограбувати сліпого. Не мені судити їхні дії, нагорі є головний Суддя. Не знаю, у кого підніметься рука знищити Святе письмо, але якщо таке трапиться, мені не потрібен депутатський мандат», — сказав політик. Крім того, він заявив, що йому «особливо неприємно», що лідер Народного Руху, першої демократичної партії в історії незалежної України, «займається самовільним піаром на храмі, що взагалі неприпустимо змішувати духовний світ з політикою». «Я не засуджуватиму блюзнірські дії, а також заяви окремих народних депутатів, які, працюючи в парламенті, не розуміють, чим вони повинні займатися, а розцінюю це як черговий спосіб пропіарити себе», — наголосив нардеп. Водночас, Рибаков заявив, що «Господь — Найбільший Законодавець усіх часів, і для чиновників зокрема. Тому тільки через мій труп буде зруйнований храм у Верховній Раді України»... Цікаво, що депутати Рибаков і Малишев пожертвували загалом півмільйона на парламентську церкву. У середині березня 2008 року Ігор Рибаков звинуватив одеських чиновників у незаконній приватизації 800 гектарів землі. У січні 2008 року народний депутат від БЮТ та Голова міжфракційного депутатського об’єднання у Верховній Раді «Контрабанді — СТОП» Ігор Рибаков наполягав на ретельній перевірці роботи колишнього глави Державної митної служби Олександра Єгорова і його заступника Руслана Черкаського. У грудні 2007 року парламентські журналісти повідомляли, що Юлія Тимошенко визначилася кому віддати митницю. У випадку обрання прем’єр-міністром Юлії Тимошенко Державну митну службу України мав очолити народний депутат від фракції БЮТ Ігор Рибаков. Восени 2007 року Ігор Рибаков став жертвою дискредитаційної кампанії з чорного піару у низці Інтернет видань. Його звинувачували у тому, що він у кінці 2006 року під видом горщиків спробував оформити вантаж зимового взуття в 4 контейнерах, але ця спроба не вдалась завдяки співпраці митниці та СБУ. 1 грудня 2006 року Ігор Рибаков був серед 18 народних депутатів від БЮТ, які голосували за відставку Юрія Луценка. Ігор Рибаков має власний сайт у Інтернеті. |
Коментарі
Читайте по темі
- Зеленський виконує лише один план. План путіна по геноциду українців та знищенню України. Розслідування –
- московське життя російського розвідника Владимира Зеленского –
- Це Зеленський та путін вбили Ірину Фаріон! –
- Громадянин росії Умєров заробляє мільйони на крові українських військових –
- God Bless America –
- Хто такий Джокер? –
- Призначений тираном Зеленським керівник Вінницької ОВА Борзов, роздає на АЗС повістки всім, хто йому не сподобався. Відео –
- Мати побачила посивілого від катувань тюремників сина — Зеленський перетворив Україну на російський концтабір. Відео –
- Порш для коханки – Владислав Володський провалив постачання провіанту для ЗСУ –
- Сергій Чепурний — темна конячка, яка краде у військових –
- Zeлені чоловічки з ТЦК б'ють медиків швидкої у Одесі. Відео –
- За наказом спільника тирана Зеленського у Запоріжжі розстріляно (4 постріли) Максима Денщика –
- Ze-концтабір. ТЦКшники напали на адвоката Сергія Костиру, коли він надавав правову допомогу клієнту. Подробиці –
- Промосковська система єрмака/zeленського примусила видалити цей пост Олега Ткаченка про те, як вбили його побратимів –
- Намордник для критиків уряду, — sueddeutsche.de –