Омельченко знахабніл. Забирає будинок у музею!

Наприкінці серпня цього року мер Києва О.О. Омельченко в інтерв’ю журналістам заявив, що якщо найближчим часом не буде вирішено питання про передачу Музею історії Києва
«Українського дому», Київська міська державна адміністрація виділить йому недобудоване
приміщення по вул. Інститутській, 3. «Позиція міста залишається постійною і незмінною – Київ має одержати Український дім під музей Києва. Ми почекаємо ще, але не пізніше вересня, якщо уряд, а конкретно міністр культури Оксана Білозір не вирішить це питання на державному рівні, ми приступимо до реконструкції і завершення будинку на Інститутській, 3», – сказав міський голова, повідомив «Інтерфакс-Україна».

У зв’язку з цим пропонуємо нашим читачам коротку довідку про відомчу приналежність об’єкту в різні роки, а також коментарі окремих зацікавлених осіб.

У 1940–50-х роках будівля функціонувала як гаражні приміщення КДБ СРСР.

У 1957 р. приміщення гаражів були перебудовані і прилаштовані під будинок Виставкового павільйону Дирекції художніх вис­тавок України Міністерства Культури УРСР.

Таким чином, з 1957 р. (по 1995 р.) будівля належить Міністерству Культури УРСР, тобто знаходиться в Державній формі власності.

У 1973 р. на виконання Постанови Ради Міністрів УРСР від 01.09.73 № 413 та відповідного рішення Київського міськвикон­кому від 26.11.73 №1903 «О мероприятиях по дальнейшему улучше­нию материальной базы и развития изобразительного ис­кус­ства» була розпочата реконструкція будинку.

У 1978 р. на замовлення Дирекції художніх виставок України розроблений «ТЭО строительства Республиканского выставочного павильона».

У 1985 р. прийнято рішення виконкому Київської міської Ради від 18.09.1985 №772/25 «Про дозвіл Міністерству культури УРСР на реконструкцію будинку республіканського виставочного павільйону по вул. Жовтневої революції» відповідно з дозволом Ради Міністрів СРСР від 05.07.85 № ПП-13902.

У 1986 р. на замовлення Дирекції художніх виставок України Головним управлінням «Київпроект» був розроблений і за­твердже­ний «Проект реконструк­ції Республіканського виставкового павільйону по вул. Жовт­невої революції, 3, в м. Києві». Реконструкцію об’єкту розпочато у 1987 р., але не закінчено.

У 1995 р. Кабінет Міністрів України постановив Міністерству культури в місячний термін передати Господарському управлінню Кабінету Міністрів України незавершений реконструкцією Республіканський виставочний павільйон по вул. Інститутській, 3 у м. Києві. (Постанова КМУ від 21 березня 1995 р. № 201 «Про забезпечення протокольних заходів на найвищому державному рівні»).

Таким чином, з 1995 р. (по 1999 р.) будівля належить Господарському управлінню Кабінету Міністрів України, тобто знаходиться в Державній формі власності.

У 1999 р. Розпорядженням Кабінету Міністрів від 16.11.99 № 1249-р прийнято рішення про передачу незавершеного реконструкцією будинку Республіканського виставочного павільйону з державної власності у власність територіальної громади м. Києва з метою створення національного молодіжного центру.

У 2000 р. на виконання Указу Президента України від 08.01.98 № 5/98 «Про реконструкцію Національного художнього музею України» та за пропозицією Національного художнього музею України щодо будівлі Республіканського виставочного павільйону та передачі її музею, Президентом України було доручено Київському міському голові О.О. Омельченку розпочати роботи з розконсервації об’єкта незавершеного будівництва, Мінфіну – виділити кошти на завершення реконструкції.

Оскільки згаданий об’єкт незавершеного будівництва по вул. Інс­титутській, 3, належав до комунальної власності м. Києва, у 2001 р. Київська міська Рада прийняла рішення про передачу об’єкту до сфери управління Мінкультури (Рішення Київради від 05.07.01 № 412/1388 та розпорядження Київської міськдержадміністрації від 10.09.01 №1877), а згодом згідно з наказом Мінкультури – Національному художньому музею України. У 2001 р. Музей отримав державні централізовані капітальні вкладення у сумі 500 тис. грн., за рахунок яких було замовлено корегування існуючого проекту будівлі виставкового павільйону по вул. Інститутській, 3 для його пристосування під корпус музею.

Таким чином, з 2001 р. будівля вже не знаходиться в Державній формі власності, але перебуває в сфері управління Міністерства культури і мистецтв України.

На підставі вищевикладеного констатуємо, що існуючий незавершений будівництвом об’єкт по вул. Інститутській, 3 в м. Києві більше ніж 40 років (1957–1999 рр.) знаходився в Державній формі власності, 2 роки в сфері управління Міністерства культури і мистецтв України (2001–2003 рр.). Протягом цих років саме з Державного бюджету виділялися кошти на утримання будинку, численні ремонти та ін. Не кажучи вже про те, скільки коштів було витрачено Держбюджетом на розробку, корегування і затвердження проектів реконструкцій республіканського виставочного павільйону, державної резиденції, корпусу Національного художнього музею України та на утримання Дирекцій з будівництва.

Підготовлено НХМУ.

В.П. Юферов, начальник управління технічної політики та інвестування Міністерства культури і мистецтв.

Об’єкт незавершеного будівництва на вул. Інститутська, 3 на сьогоднішній день знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Києва. В свій час, з метою завершення будівництва рішенням Київради об’єкт було передано до відання Мінкультури. Але після передачі Кловського палацу Верховному суду, Київрада відмінила своє рішення про передачу об’єкта в управління Мінкультури. Це означає, що Міністерство не має права фінансувати проектні та будівельні роботи. Через це проектні роботи не можуть бути завершені, хоча вони значною мірою вже виконані. Необхідно закінчити проект, передати його на державну експертизу та затвердження Кабінету Міністрів.

Отже, склалась тупикова ситуація, розв’язати яку можна лише на урядовому рівні.
Слід відзначити, що в розробку проектно-кошторисної документації для пристосування Інститутської, 3 до потреб Національного художнього музею вже вкладені чималі державні кошти.

Якщо передати його музею історії міста Києва доведеться робити новий проект. Знову витрачати кошти, але вже місцевого бюджету. Звичайно, що це не державний підхід.

Питання надзвичайно актуальне. Гаяти часу не можна. Будівля на Грушевського, 6 знаходиться у скрутного стані. Вона потребує реконструкції та реставрації. Ідея полягала в тому, щоб після завершення будівництва Інститутської, 3 перенести туди фонди та експозицію Національного художнього музею й провести капітальну реставрацію будівлі по Грушевського, 6. Після цього планувалось розмістити там фонди сучасного образотворчого мистецтва, адже фондам Національного художнього музею надзвичайно тісно в існуючому приміщенні, не забезпечуються належні умови їх збереження.

Існує також проект створення скульптурної галереї-переходу від Грушевського, 6 до Інститутської, 3. Цікавий проект. Між іншим головний архітектор міста дав схвальні відгуки про нього.

О.П. Биструшкін, начальник Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації.

З юридичного боку – все абсолютно в правовому полі. Інститутська, 3 знаходиться зараз у комунальній власності міста, і Київська міська рад вирішує, як її використовувати. Якщо нам не підуть на зустріч стосовно „Українського дому”, депутати Київради категорично ставлять питання про початок з 2006 р. капітального ремонту об’єкту по вул. Інститутській, 3 з тим, щоб підготувати його для потреб Музею історії Києва.

Що ж до фінансових втрат з боку держави, то необхідно порахувати вартість Кловського палацу, що був переданий Верховному суду. Все абсолютно чітко підраховується: земля, приміщення.

А.І. Мельник, директор Національного художнього музею України

Дивна ситуація – від одного музею забирають й іншому передають. Справжній мер, який вболіває за розвиток та престиж міста не має вирішувати проблеми одного музею за рахунок іншого. Національний художній музей, у фондах якого зберігаються твори всесвітньо відомих митців, є візитною карткою нашої держави. Думаю, що в інтересах міста забезпечити умови для нормального існування всіх музеїв.

Ми рішуче налаштовані боротись за повернення Інститутської, 3 до державної форми власності та створення комплексу Національного художнього музею України. Адже це єдиний реальний спосіб врятувати наш музей, старий будинок якого знаходиться в загрозливому стані. І жодний ремонт його не врятує...

Щодо створення комплексу: вже давно проведено архітектурний конкурс, визначені переможці. Роботи над проектом корпусу музею по вул. Інститутській, 3, як першого етапу будівництва комплексу, закінчено. Гроші на будівництво державою виділені: 10 млн. грн. на поточний рік.

Невирішеною залишається тільки одна проблема – власність.

Т.Є. Хоменко, директор Музею історії міста Києва

Ми абсолютно згодні із заявою Олександра Омельченка. Це хоч якась надія отримати власне приміщення. Це ще не впевненість, тільки надія, що ми матимемо свій дім. Так, сьогодні ми вже усвідомлюємо, що «Український дім» нашим ніколи не буде.

Взагалі для вирішення цього питання була навіть створена комісія, куди увійшли, зокрема, депутати Київської міської ради та Верховної ради України. Вона вже працює, але рішення, напевно, прийматиме у жовтні.

В будь-якому разі, не менше року ми ще сидітимемо тут, доки споруду буде добудовано. Але ми не гаємо часу, розробляємо концепцію, шукаємо нові експонати. Мова йде про наукову концепцію. Адже з планами приміщення ми могли ознайомитись хіба що з преси.

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 1-10-2005 17:35 |  переглядів