Тимошенко прямо зізнається у корупції

\"Я вважаю, що потрібно знайти нормального інвестора для каналу \"Інтер\". Безумовно, покупцем не може бути партія \"Батьківщина\", оскільки в нас немає таких грошей. Але потрібно знайти нормального іноземного інвестора, який би придбав канал \"Інтер\" і позбавив його від корупційного впливу пана Фірташа. Про це велися переговори, такі іноземні інвестори, я думаю, є і було б непогано, якби \"Інтер\" вийшов із цього корупційного ярма\", – сказала Тимошенко.

Це зізнання Тимошенко викликає почуття сюрреалізму. Якщо це не корупція, то що?

Прем\'єр-міністр, найвища посадова особа держави, прямо і без будь-якої закомплексованості зізнається, що вирішувала бізнес-питання в інтересах третіх осіб!

При чому предметом її переговорів був навіть не депресивний завод, де власник не виконує інвестиційні зобов\'язання, а актив вартістю понад мільярд доларів, який ніколи не був у державній власності, який купувався і перепродавався на вторинному ринку і до якого уряд взагалі не має жодного відношення.

У нормальній країні таке зізнання найвищого чиновника викликало би політичний землетрус. В Україні – лише усмішку.

По-перше, хто делегував право Тимошенко проводити переговори про продаж \"Інтеру\"?

По-друге, на підставі чого Тимошенко опікується чужою приватною власністю і взагалі замислюється над тим, треба знайти \"нормального іноземного інвестора\" для каналу чи не треба?

По-третє, що значить \"корупційний вплив пана Фірташа\"? Завтра Тимошенко скаже, що треба позбавити \"Криворіжсталь\" \"корупційного впливу пана Лакшмі Міттала\", \"МТС\" – \"корупційного впливу пана Євтушенкова\", а \"5 канал – корупційного впливу пана Порошенка\"?

По-четверте, Тимошенко визнає, що власником \"Інтеру\" не може бути партія \"Батьківщина\". Але яка лунає аргументація?! Не тому, що це є дикістю в демократичному світі, коли телеканал є партійною власністю, а лише тому, що в партії немає таких грошей. До речі, про рівень сприйняття демократії керівництвом \"Батьківщини\" яскраво свідчить наповнення начебто незалежної газети \"ВВ\".

По-п\'яте, було би цікаво дізнатися, яку країну представляли \"іноземні інвестори\", від імені яких Тимошенко вела переговори про продаж \"Інтеру\"? Росію? Чи Кіпр? Чи Британські Віргінські Острови? Дуже сумнівно, що у голові нормального західного інвестора взагалі може народитися думка залучити прем\'єр-міністра для переговорів про придбання медіа-активу?

По-шосте, якщо вже Тимошенко так турбує ситуація з відсутністю об\'єктивного телеканалу, то вона може зайнятися УТ-1. Наприклад, ініціювати перетворення державного каналу на суспільний. Щоб, коли раптом вона стане президентом, в неї не було спокуси перетворювати державне телебачення на власний рупор.

І, по-сьоме, чи відомий Тимошенко закон \"Про боротьбу з корупцією\"?

У статті 5 наведені \"спеціальні обмеження щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямовані на попередження корупції\
«
\»Державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права:

а) сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності...\".

Сьогоднішня заява Тимошенко є нічим іншим ніж явкою з повинним у порушенні цією норми закону \"Про боротьбу з корупцією\".