Тимошенко – технічний кандидат Януковича

Протягом двох тижнів тривала завершальна стадія переговорів БЮТ і Партії Регіонів щодо створення коаліції з метою конституційного закріплення влади Тимошенко та Януковича на найближчу п’ятирічку. Вони домовляються вже близько 2 років.

У вересні 2008 Тимошенко не наважилася піти на відкритий альянс з лідером регіоналів. Головною причиною цього була самовпевненість та небажання ділитися. Блок Тимошенко тоді мав високий рейтинг, економічна криза здавалася черговою інформаційною мильною бульбашкою.

Травневі переговори відбувалися на зовсім іншому тлі. Популістська політика уряду у химерному поєднанні з негативними явищами світової кризи спричинила небувалу економічну катастрофу в Україні.

Попри переможні заяви про перевиконання бюджету, люди на власній кишені відчули всі \"радощі\" \"Українського прориву\". Рейтинг Тимошенко почав стрімко падати. Для виходу з ситуації і збереження влади вона змушена була активізувати переговори з ПР.

Країна завмерла в очікуванні конституційного перевороту. Першим сигналом ПРіБЮТ стало звільнення міністра оборони Єханурова та оголошення наступного парламентського тижня пленарним.

Та цієї неділі пролунали виступи Януковича (\"І я не я, і хата не моя\") і Тимошенко (\"Не виноватая я, он сам ко мне пришел\").

Лідери БЮТ і ПР тепер прагнуть постати в очах суспільства в образі рятівників нації від конституційного перевороту. Якщо послухати цих політиків, то складається враження, що положення про обрання президента парламентом з’явилося на порядку денному змовників з ініціативи людини-невидимки.

Без сумніву, Янукович виглядає у цій ситуації значно краще. Він перший заявив про своє неприйняття позбавлення народу права обирати президента.

Тож спроба домовитися з Тимошенко не завдасть значного удару по рейтингу Януковича. Його електорат дисциплінований і консервативний. Януковичу необхідно лише навести порядок у партії і налагодити діалог з тими групами ПР, які прагнули об’єднання з БЮТ.

Тимошенко виходить з цієї безрезультатної коліціади з непоправними політичними втратами.

По-перше, національний електорат, зосереджений на Західній Україні, остаточно розчарувався у своїй колишній \"Богині\". Покращити цю ситуацію до виборів президента Тимошенко вже не зможе.

По-друге, у фракції БЮТ розпочався процес відкритого сепаратизму. Понад тридцять депутатів висловили свою незгоду на альянс з регіоналами.

По-третє, орієнтована на Тимошенко частина фракції НУНС також змушена відійти від лінії її безоглядної підтримки.

Перед нами, панове, заключний акт вистави під назвою \"незаплямована Юля\". До лідера БЮТ протягом багатьох років \"не прилипала\" жодна пляма – афера ЄЕСУ, звинувачення в корупції, створення коаліції ТЛЯ (Тимошенко, Литвин, Янукович) у 2006 році, співпраця з комуністами, повернення до влади соратників Медведчука.

\"Строк придатності\" проекту \"Юля\" вийшов чітко по інструкції – 10 років. Її рожева мрія посісти крісло президента України вже ніколи не збудеться.

Що ж їй залишається робити далі? По-перше, вона спробує втриматися при владі для того, щоб утримати біля себе спонсорів-олігархів. По-друге, участь Тимошенко у президентських виборах уже є актом відчаю і спробою зробити гарну міну за поганої гри.

Тимошенко усвідомлює, що не переможе і це змушує її домовлятися з іншими учасниками президентських перегонів. Ні Яценюк, ні Ющенко не підуть на контакт з Тимошенко. Залишається лише один гравець, який може домовитися з Тимошенко, – і це, зрозуміло, Янукович.

Хто уважно читав або слухав недільні заяви фігурантів невдалої антиконституційної змови, той помітив, що і Янукович, і Тимошенко не виключають проведення конституційної реформи та створення коаліції після президентських виборів.

Очевидно, Янукович і Тимошенко просто не змогли поділити державні посади і ресурси, однак досягнули певних політичних домовленостей. Предметом цих домовленостей є спосіб співіснування БЮТ і ПР після виборів.

Тимошенко, на мою думку, включається в передвиборчу боротьбу в ролі технічного кандидата Януковича. Вона забирає на себе весь негатив кризи, вона критикує Яценюка та Ющенка і відбирає у них голоси виборців. У свою чергу ПР не вимагає відставки Тимошенко, допомагає їй у прийнятті так званої \"антикризової програми\" і зачистці уряду від \"помаранчевих\" міністрів.

Змовники розраховують, що Янукович перемагає на виборах, і вже після цього створюється коаліція ПРіБЮТ, яка залишає Тимошенко на посаді прем’єр-міністра України.

Для Януковича така схема є доволі прийнятною – він уникає відповідальності за бездарну економічну політику Тимошенко, виступає в ролі рятівника нації і отримує необхідні голоси БЮТ для конституційної реформи у 2010 році.

Таким чином, ПРіБЮТ просто відтерміновує свій прихід до влади. Болюче для суспільства питання обрання президента в парламенті, усувається. Тимошенко і Янукович отримують бажані посади та повноваження.

Можна припустити, що ми є свідками не припинення закулісних \"шлюбних\" ігор Януковича і Тимошенко, а початку реалізації більш тонкої стратегії узурпації влади найбільшими політико-олігархічними угрупуваннями. Тому, як казав антифашист Юліус Фучік, \"Будьте пильними!\".

 

Андрій Левус, для Української правди

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 11-06-2009 7:38 |  переглядів