Тетяна Петренко: «У нас сформувався колектив соціально відповідальних бізнесменів»

Неможливо собі уявити сучасне місто без охайних кіосків та магазинчиків на вулицях. Оазиси малого бізнесу створюють конкуренцію корпораціям — \"акулам ринку\". Власники цих малих архітектурних форм (МАФів) скористалися шансом чесно заробити свій капітал, слугуючи суспільству, задовольняючи потреби споживачів у товарах першої необхідності.

На жаль, не всі чиновники, правоохоронці, депутати розуміють, що МАФи — це позитивне явище. Інструмент розвитку ринкової економіки, нові робочі місця. Навіть бездоганно доброчесному бізнесу чиняться перепони, як у формі ускладнених бюрократичних процедур, так і в формі двозначних недосконалих законів.

Проблеми малого бізнесу в столиці \"Правдошукач\" обговорює з Тетяною Петренко. Наш співбесідник — голова Асоціації власників малих архітектурних форм, співголова Київського міського Комітету порятунку бізнесу.

\"Захищаємо інтереси лише тих, хто працює згідно з законом\"

— Як Ви гадаєте, наскільки впливова ваша організація?

Ми представляємо інтереси власників малих архітектурних форм міста Києва - кіосків. На сьогодні об\'єднуємо приблизно 800 підприємців. Щодня чисельність учасників організації росте. Відрізняємося від всіх інших тим, що захищаємо інтереси лише тих, хто працює згідно з законом.

Завдяки нашій згуртованості, після численних мітингів та інших акцій, ми побудували тісну конструктивну співпрацю із правоохоронними органами, у судовій системі маємо вже певні непогані досягнення, працюємо із Секретаріатом Президента. Секретаріат системно проводить з нами наради, сприяє нам у тому числі по роботі з правоохоронними органами, з деякими заступниками голови і структурними підрозділами Київської міської державної адміністрації (КМДА).

На сьогодні у нас вже є конструктивний діалог із міською владою, яка більш ніж півроку з нами навіть розмовляти не хотіла.

— Що примусило підприємців об\'єднатись?

На початку 2007 року почались незаконні демонтажі кіосків, які налякали всіх підприємців. Розправа була санкціонована у київській мерії з очевидним наміром перекроїти ринок.

Було багато \"гарячих точок\". Пам\'ятаю, найконфліктніша ситуація була в Оболонському районі. Тоді перші рази ми всі ставали під крани, не давали демонтувати малі архітектурні форми.

Я ще навчалася на юридичному факультеті, була майже випускником. Тому й стала розбиратися в цій ситуації. Мене, як юриста, зацікавила ця ситуцація. Конфлікт законних прав підприємців, з одного боку, і тих обов\'язків, які має київська влада по відношенню до територіальної громади - з іншого боку.

Оскільки підприємцям тоді не вистачало юридичної підтримки, а я вже мала досвід громадської роботи, цікавість привела мене \"на барикади\". Я почала виїзжати з підприємцями на демонтажі, спілкуватись з правоохоронними органами, з київською міською владою.

Ніколи не переслідувала якихось своїх меркантильних фінансових цілей, ніколи нічого не вимагала у цих підприємців. Чомусь завжди хотілося справедливості й правильного відношення до всіх.

Якщо це \"бєспрєдєльщик\", що захоплює чуже місце - будь ласка, демонтуйте. Якщо це порядна людина, яка намагалася два роки собі зробити документи і в результаті через наше законодавство не змогла - хотілося підтримати її.

Підприємці побачили й повірили в моє бажання їм допомогти. Одразу зібралась така немаленька група підприємців зі всіх районів, ми всі перезнайомилися. Передавали далі інформацію про те, що є така група, є такі люди. Спочатку ми називали себе \"Актив підприємців міста Києва\", потім вибрали менш гучну та більш точну назву.

Було дуже багато громадських організацій, які намагалися взяти весь наш рух \"під себе\" заради якихось своїх політичних цілей та амбіцій. Бігаючи, домовляючись про якісь теплі місця для себе, вони намагалися використати нас. Намагалися за нашою допомогою \"кришувати\" свої незаконні МАФи.

Спочатаку ми спілкувалися й з такими організаціями. Потім відбулося відшарування, \"чистка\". І в нас залишився колектив сумлінних людей, які готові платити податки заради того, щоб наповнювався міський бюджет, щоб виплачувалася заробітна плата працівникам соціальної сфери і бюджетної сфери. У нас сформувався колектив соціально відповідальних бізнесменів.

— Як вам вдалося викликати на діалог міську владу?

Наша сила в тому, що ми захищаємо свої права спільно, а не поодинці. Хоч в 2007 році об\'єдналась ще невелика група підприємців, ситуація була одразу залагоджена. Провели перші наради, створили спільні робочі групи, почали все узгоджувати без жодних проблем.

Потім тему малих архітектурних форм від одного зама передали іншому заму. На жаль, той не захотів з нами в такому конструктиві працювати, як попередній. Знову почалися масові демонтажі. Тоді якраз на хвилі моменту власники малих архітектурних форм знову об\'єдналися й у ще більшій кількості.

Рік тому ми проводили першу спільну акцію біля Київської міської адміністрації. До нас вийшов мер. У нас знову зав\'язалася робота з Київською міською державною адміністрацією, перейшли на більш довірливі відносини.

— Крім мерії, чимало проблем можуть створити і правоохоронці...

Були \"наїзди\" відділів боротьби з економічною злочинністю на малі архітектурні форми. Приїзджали, викидали товар, намагалися щось опечатати.

Ми виходили на контакт із начальством Головного управління МВС в місті Києві. Узгодили позицію, що загалом ніяких повноважень у ДДСБЕЗ для таких дій немає. ВДСБЕЗівці мають займатись кримінальними злочинами.

Нам сказали одразу: коли приходить \"борець з економічною злочинністю\" в погонах і вимагає гроші, якісь документи, викидає товар — одразу виписувати його прізвище, ім\'я, по-батькові і посаду, телефонувати в Головне управління МВС, давати цю інформацію, і питання буде знято. І дійсно, питання стосовно цих \"рейдів\" знімалося. Їх начальству телефонували, давали прямі вказівки.

Раніше були ситуації, що прокуратура притягала підприємців до кримінальної відповідальності, подавала в господарські суди на звільнення \"самовільно зайнятих\" земельних ділянок. Ми не маємо претензій, коли це робиться у відношенні тих, хто зараз самовільно ставить кіоски. Але домовились так: хто раніше мав повний пакет дозвільних документів — їх не будуть демонтувати, в суди на них не будуть подавати. Якщо внаслідок недосконалості законодавства зараз отримати всі потрібні документи непросто, кияни та економіка не мають від того страждати.

Була у нас проблема — при незаконному знесенні кіосків міліція виявляла бездіяльність. Ми зверталися до прокурора міста Києва, до начальників, що відповідають за МАФи.

Спочатку намагалися узгодити, щоб прокуратура допомагала нам у боротьбі з міською владою. Спільної мови в цій боротьбі ми не знайшли, але порозумілися на тому, що прокуратура буде нам сприяти в тому, щоб ніяких кримінальних справ, ніяких \"наїздів\" районних прокурорів на наших підприємців, які мають всі потрібні документи, не здійснювалося.

Коли чиниться свавілля з боку київської міської влади, сьогодні районні відділи МВС теж йдуть нам назустріч. Вони прибувають, складають протоколи, які необхідно. Якщо ж відбувається демонтаж дійсно свавільно поставленого аби-як кіоску, то ми зі свого боку йдемо на деякі поступки міській владі та правоохоронні органи не втручаються в цю ситуацію. Всі розуміють: \"Євро-2012\" не за горами, і порядок в місті Києві потрібно наводити вже сьогодні.

\"Сьогодні дуже багато \"лівих\" організацій  видають фальшиві дозволи\"

— За якими ознаками простий громадянин може відрізнити \"свавільний\" кіоск від такого, де ведеться доброчесна торгівля і можна довіряти підприємцям?

Перша категорія таких ознак - місце розташування самого кіоска, друга категорія - ставлення до вас підприємця, який здійснює там свою діяльність.

Будучи не один рік в цій темі, я вже бачу неозброєним оком, де підприємець зміг отримати якісь документи законно на місце розташування, а де він їх отримав якимись іншими ходами, поставив кіоск взагалі без документів або отримав фальшивки.

Є певні норми, порушення яких не погодить за жодних умов ні Головне управління благоустрою, ні Головархітектура. Тим не менш \"дикуни\" свавільно ставлять свої архітектурні форми на люках, ставлять в десяти сантиметрах від проїзжої частини і так далі.

Якщо казати про добросовісність і добропорядність самого підприємця, то це перш за все дотримання простого здорового глузду. Не можна зловживати правами, ризикувати своєю репутацією заради зайвої копійчини.

У нас була ситуація, коли підприємець мав всі документи на малу архітектурну форму, мав ліцензію на реалізацію спиртних напоїв, але він повів себе не зовсім добре по відношенню до місцевих жителів.

Його кіоск стояв у житловому районі. Не біля дороги, а якраз біля житлових будинків. Підприємець продавав там алкогольні напої цілодобово. Після десятої години - на розлив. Жителі скаржились на нього, переписку вели ще з 2007 року.

Ми пояснили жителям позицію підприємця, поговорили з підприємцем. Ситуація була такою напруженою, що жителі вимагали тільки демонтаж. Вони не раз говорили з підприємцем, просили його не реалізувати спиртні напої на розлив після десятої години вечора, тому що біля житлових будинків збирався зрозуміло який контингент. Підприємець їм один раз нагрубив, інший раз нагрубив...

Спочатку ми зупинили демонтаж, перезвонили керівництву КМДА. Нам було сказано: їдьте на місце, якщо залагодите конфлікт із жителями - демонтажу не буде. Ми поїхали, поговорили з однією стороною, з іншою стороною. Зійшлись на тому, що точку будемо демонтувати.

— Відомо, що надання дозволів на МАФи є годівничкою для працівників численних установ з року в рік. Бо кожного року ті документи треба продовжувати, і тоді підприємець знову залежить від доброї волі відповідальних осіб. Ви знайшли оптимальний шлях у цьому відомчому лабіринті?

Ми намагаємось зараз добитися узаконення \"старих\" (які давно і доброчесно працюють) малих архітектурних форм не стільки від комунальних підприємств, скільки від органів влади. Дозвіл на проект видає Головне управління архітектури КМДА.

Ми спілкувалися з начальником комунального підприємства, яке курує питання малих архітектурних форм, і теж знайшли з ним взаєморозуміння. Узгодили, що якщо ми знайдемо організацію, яка зробить проект дешевше, ніж це комунальне підприємство, то ми можемо робити проект з іншою організацією.

Ми знайшли взаєморозуміння із міською владою в питаннях уникнення свавільного демонтажу і в тому, що власники МАФів, чиї інтереси представляємо ми, однозначно не повинні іти за новою процедурою.

Ми узгоджуємо процедуру та її вартість, за якою будуть узаконюватись МАФи, де вже закінчився термін дії дозвільних документів. Слава Богу, міська влада нас підтримала в тому, що, оскільки криза, для деяких соціальних верств ми зможемо оформити безкоштовно ті дозволи, де є старий пакет документів.

Єдине, чого ми побоюємося - це земельне питання, яке, на жаль, при видачі дозволів не вирішується.

Є вже випадки, коли під малими архітектурними формами, які навіть отримали дозвіл на земельну ділянку, все одно видається згода комунальному підприємству на розроблення проекту відведення цієї земельної ділянки в постійне користування комунальному підприємству.

У нас не узгоджена ще позиція з питань землі. Підприємцям ми зможемо оформити дозвіл, але загроза того, що земля буде відведена іншому суб\'єкту господарювання, все ще залишається.

— Як ви реагуєте на масові викрадення приватної власності підприємців працівниками КП \"Київблагоустрій\"?

Були в нас випадки ще до того, як в ситуацію втрутився Секретаріат Президента, коли намагалися демонтувати малі архітектурні форми саме тих підприємців, які входять в нашу асоціацію і наш комітет. На сьогодні, слава Богу, такого вже не відбувається.

Але з приводу останніх демонтажів, які здійснює \"Київблагоустрій\", можу сказати одне однозначно: на свою допомогу \"Київблагоустрій\" почав залучати вже не стільки фахівців у сфері благоустрою, скільки людей силової підготовки. Це спортсмени, які займаються вільною боротьбою. У нас є деякі спільні знайомі, які нам підказують, хто це, як і на яких умовах працюють.

Звичайно, такі дії КМДА ми не можемо схвалити, тому що залучати силові структури - тим більше з метою вчинення свавілля - для нас це дико! Мінус Київської міської державної адміністрації в тому, що вони під час всіх цих дій порушують закон.

Однозначно з ними можемо погодитись, що сьогодні в Києві порядок треба наводити. Малих архітектурних форм стало вже стільки, що просто далі нема куди. Київ обріс ними так, що навіть говорити складно про якийсь розвиток міста.

Якби ж демонтаж робився згідно закону! При правоохоронних органах, зі складанням протоколу, в якому зазначено товари, які там знаходилися. Щоб підприємець мав хоч якісь підстави потім довести, які збитки він поніс, на якусь компенсацію претендувати!

Ні, це робиться свавільно. Без жодних протоколів, без жодних судових рішень, без жодних належним чином оформлених документів. Здійснюється просто відкрите викрадення майна і при цьому ще й залучаються \"бійці\". Ми не схвалюємо бездіяльність правоохоронних органів, які присутні при цьому свавіллі.

Хоча можемо подякувати якраз тим же правоохоронним органам і КМДА, які на сьогодні вже знайшли з нами спільну точку дотику. Ті малі архітектурні форми, які вже стоять не перший рік і на які вже колись були оформлені документи - не демонтуються, а узгоджуються з нами.

— Деякі підприємці платили за узгодження місць торгівлі комунальному підприємству \"Київські ринки\". Потім його ліквідували, і \"Київблагоустрій\" жене людей з цих точок. Це законно?

Була конфліктна ситуація на метро \"Харківська\". Ми спілкувалися з тим же Головним управлінням архітектури. Не має значення, через кого оформлювалися документи — КП \"КІА\" чи \"Київські ринки\" — тому що обидва комунальні підприємства оформлювали дозволи на розміщення своїх об\'єктів все одно через Головархітектуру. Тому в будь-якому випадку для підприємця є вирішальними дозвільні документи, які мають бути видані Головним управлінням архітектури КМДА.

У \"гарячих точках\" — і на вулиці Марії Заньковецької, і в Дарницькому районі — проблема в тому, що в тих місцях, де ставали КП \"Київські ринки\", земля вже не перший рік належить іншим суб\'єктам господарювання. Ми десь ще місяць тому піднімали питання: виникла така ситуація, що \"Київські ринки\" стали на землі, де проект відведення землі під малі архітектурні форми вже був розроблений нашими підприємцями — причому модерновий такий, красивий проект.

Я вам більше скажу. Коли ми зустрічалися з київською владою — дуже добре, що ми знайшли з ними зараз порозуміння — ми сіли, зі свого боку показали, які документи в нас є, з чим до нас люди приходять, з тими самими дозволами, які нібито оформляються Головним управлінням архітектури. Директор комунального підприємства показав, з чим до нього люди приходять.

Коли ми сіли разом і все це розклали, виявилось, що на сьогодні дуже багато \"лівих\" організацій, які не мають жодного відношення до ГоловАрхітектури, видають фальшиві дозволи!

Коли ми проаналізували деякі дозволи, там неозброєним оком видно, що всі підписи на цьому дозволі поставлені однією рукою. Зовні дозволи начебто нічим не відрізняються. Якщо придивитись, там не співпадають номери на дозволі та на висновку.

Кожен дозвіл, який видається Головним управлінням архітектури, має персональний код. І перевірити по тому коду, кому саме видавався дозвіл — це не проблема. Тому якщо підприємець сумлінно і правильно, не шукаючи якісь ліві ходи, оформляє документи, то проблем у нього бути не може.

\"Законодавство стосовно малих архітектурних форм далеко не ідеальне\"

— Як ви гадаєте, наскільки досконале законодавство у сфері малих архітектурних форм?

Законодавство стосовно малих архітектурних форм далеко не ідеальне. Норм, які суперечать одна одній, конфліктних норм більше ніж достатньо. Ми почали поглиблено працювати над цим.

Вже ні для кого не секрет, що ми намагалися працювати з Держкомпідприємництва. На жаль, спільної мови з Олександрою Кужель ми не знайшли - крім того, що стали ворогами, більше ні до чого не дійшли.

Ми почали шукати партнерів в Мінрегіонбуді. Слава Богу, там ми знайшли їх і працювали зі всіма спеціалістами в усіх галузях, що стосуються малих архітектурних форм, починаючи зі спеціалістів Мінрегіонбуду та Держкомпідприємництва, МЧС. Навіть залучили спеціалістів Головного управління земельних ресурсів КМДА. На нарадах був присутній директор комунального підприємства \"Київське інвестиційне агентство\", яке є для Києва конфліктним.

Ми запросили всі сторони до діалогу, підняли абсолютно всі норми, які регулюють на сьогодні питання малих архітектурних форм. Узгодили всі позиції, виписали спільний проект, який влаштував абсолютно всіх - і підприємців, і київську владу.

На сьогодні розроблено спільний проект наказу Мінрегіонбуду і Держкомпідприємництва, він уже був оприлюднений і проходить процедуру реєстрації, яка передбачена законом для нормативних актів регуляторного характеру.

Ми зустрічалися із законодавцями перед канікулами в комітетах Верховної Ради. Відпрацьовували законопроекти, які там на сьогодні розглядаються стосовно земельних питань, щодо малих архітектурних форм. Намагалися виписати законопроект, який, ми думали, буде внесений ще до канікул. На жаль, нам не вдалося це організувати, завадила складна політична ситуація в останні дні.

На осінь готуємо законопроект по малим архітектурним формам. Вироблено спільну концепцію з помічниками народних депутатів, з юридичним управлінням Верховної Ради. В підтримку цього законопроекту підтягуються підприємці - власники малих архітектурних форм із інших регіонів. Ми вийшли на контакт з підприємцями, власниками МАФів у більшості областей України. Вони готові, якщо потрібно, приїхати в Київ і теж підтримати нашу ініціативу, провести відповідний діалог з народними депутатами. Законодавча робота в нас іде.

— Чи можливо, щоб верховенство права перемогло у сфері МАФів в Україні?

Якщо восени народні депутати підтримають наші ініціативи по малим архітектурним формам, то, ми сподіваємося, верховенство права переможе.

Хочу відзначити, що ми не діємо виключно на підставі своїх власних інтересів. Ми за порядок, за те, щоб сплачувались податки до бюджету. Ми за те, щоб наші податки, наші збори йшли на заробітні плати працівникам бюджетної сфери. Ми навіть готові спілкуватися з деякими громадськими організаціями, дитячими садочками, з інвалідськими організаціями, шукати спільні напрямки, в яких ми можемо працювати.

У нашій організації сплачуються членські внески, щоб оплачувати роботу юристів та секретаря. І ми вирішили, що 10% від всіх надходжень в нашій громадскій організації ми спрямуємо на благочинність. Якщо це потрібно, зберемо додаткові кошти, купимо якесь обладнання в медичний заклад чи щось необхідне для діток, які в дитячих будинках виховуються. Зараз ми провели переговори з дитячим будинком, на вересень до початку навчання готуємо акцію в подарунок для дітей.

— Владі вигідно, щоб всі кіоски були незаконними. Це принципова річ для них. Як ви можете це змінити?

Влада, швидше за все, не очікувала такого опору від підприємців. Намагалися ж нас роз\'єднати, переламати. Методи застосовували різноманітні. Та ж сама пані Кужель ламала нас через коліно, умовляла погоджуватись на умови міської влади, коли міська влада хотіла загнати всіх в комунальне підприємство і забрати в усіх землю. Олександра Володимирівна погрожувала, кричала особисто на мене, що я виконую чиєсь політичне замовлення. Вигнала мене зі зборів, які вона проводила - в залі встали сто підприємців і вийшли разом зі мною.

Коли вони зрозуміли, що не можуть переламати ситуацію, почали вести з нами інші ігри. Підсовували нам своїх людей, сподіваючись, що ті сидітимуть серед нас, вислуховуватимуть наші плани, а потім доповідатимуть. Даремно!

Ми об\'єдналися з підприємцями інших галузей економіки міста Києва, у яких є проблеми - транспорт, медицина, ритуальна галузь, на сьогодні вже роботодавці вийшли з нами на контакт. Ми дуже міцно об\'єдналися! Тепер ми будемо стояти до кінця один за одного.

Коли ми так об\'єдналися, влада зрозуміла, що їй це невигідно, і намагалася нас роз\'єднати. Пропонували всім галузям: мовляв, ми всі ваші питання вирішимо, а ви киньте МАФи. Ніхто не погодився. Пропонували інше: киньте транспортників, тоді ваші питання вирішимо. Ми стали на жорстку позицію: тільки захист всіх!

Поламати нас поки що не вийшло, тому що ми тримаємось гуртом і спільними зусиллями всіма законними методами забезпечуємо захист своїх прав.

— Бажаю успіху.

Спілкувався Юрій ШЕЛЯЖЕНКО

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 28-10-2009 11:29 |  переглядів