Гайдамака.Ua: Вітер історії або 20 років на граніті
24-26 вересня 2010 року у місті Ірпінь проходив фе6стиваль повстансько-патріотичної пісні «Гайдамака.Ua». Організатори фестивалю – мистецьке об’єднання «OSTANNЯ БАРИКАДА», голова оргкомітету Олесь Доній. Фестиваль присвячений студентській революції, яка згодом отримала назву «Студентська революція на граніті». Тоді студенти не вимагали гуртожитків чи безкоштовної освіти, не вимагали змін в навчальному процесі чи відставки ректора. Молодь вимагала кращого майбутнього для себе та своїх дітей, майбутнього без комуністичного ладу, без цензури та без авторитаризму. Всі вимоги студентів були передані до президії Верховної Ради УРСР. 20 років тому активістам Української студентської спілки та Студентського братства вдалось зібрати під своїми гаслами чи не все активне студентство України. Вперше об’єднались студенти Львова та Донецька, Києва та Одеси.
Фестиваль української пісні «Гайдамака.Ua» відбувся без патронату президента України й підтримки міністерства культури й туризму.
Суботній ранок розпочався читанням віршів з книги «Молитва вигнанця», головною теза якої «Яка б не була влада, у людини завжди є вибір». Потім Олесь Доній розповідав безпосередньо про задуми й результати студентської революції та її заходи (наметове містечко, перекриття руху, окупація Ради). Його змінив гурт «І кров по долині» (м.Львів). Хлопці почали з привітання «Слава Україні» та відрізнялися великим патріотизмом. Програма поділялася на авторські та народні пісні, також були пісні накладені на слова Т.Г.Шевченка.
Розрядив атмосферу Юрко Винничук презентацією фривольної книги «Груші в тісті». В котрій розповідалося про становлення свідомості Леопольда фон Захера Мазоха.
Зустріч з журналістами 5-го каналу (Юрій Стець, Святослав Цеголко, Роман Чайка, Яна Конотоп, Павло Кужєєв, Тетяна Данилейко, Валентин Трохимчук) відбулась в досить неформальній обстановці. Крім влучних цитат героїв їх програм, Л.Подерев’янського та іронічної самокритики вони відповіли чому закрили програму «5 копійок» та на інші поставлені запитання.
На їх місце прийшли журналісти з ТВі (Микола Княжицький, Віталій Портніков) та розповідали про болюче – надання ліцензій та судові рішення. Також розглядалася перспектива створення громадського телебачення в Україні.
Після відбулася відкрита лекція В’ячеслава Кириленка «Студентський рух кінця 80-х початку 90-х років».
Велику сцену відкрили юні гімназисти, хор «Кольорові пташки» (м.Житомир), котрі унаслідували прекрасні українські пісні.
Естафету перейняв гурт «Рутенія» (дипломанти першої червоної рути). Відзнаковою була пісня «Пам’яті січових стрільців».
Наступними вийшов гурт «Веремій», вразивши публіку архаїчними «махновськими» нарядами та звучанням віолончелі. Їх пісні переповнені готовність піти на жертву за прадідівські ідеали, за рідний край, за честь, совість та свободу країни.
За ними вийшов «гуру української музики» — Тарас Чубай з акустичною програмою й дуже вдало справився без гурту. Відзвучало дуже багато високоінтелектуальних рок-н-рольних пісень, але найбільш популярною стала повстанська «Ах лента за лентою набої подавай, вкраїнський повстанче в бою не відступай».
В перерві «OSTANNЯ БАРИКАДА» хвилиною мовчання згадувала як загиблих дисидентів, студентів-революціонерів так і журналістів, відзнаково згадували Георгія Гонгадзе й Олеся Ульяненка.
Нарешті вийшли найочікуваніші гості фестивалю – гурт «Гайдамаки». Котрі недавно повернулися з туру по Америці й Скандинавії й представляли культуру й ментальність України. Олександр Ярмола привітав сильних духом й щасливих правдою. Свій виступ традиційно розпочали з «Богуслава». Заводні танці О.Ярмоли (фронтмен гурту) не залишили байдужими жодного. Публіка стрибала, підспівувала, водила хороводи, випадаючи з будь-яких культурних чи ідеологічних контекстів.
Останній день відкрився виступом десидента – Левка Лук’яненка. Лекція була присвячена дисидентському руху 60-80-х років. На його думку, якшо працювати в дерусифікації, то це повинно бути системою.
Олесь Доній продовжив тему лекцією «Мовна політика та мовна обітниця». Був охоплений період від радянського часу до сьогодення. Скінчилась вона на патетичній ноті – консолідувати українську націю можна лише українською мовою.
Потім слово було надано руху «Митці проти цензури» (участь брали брати Капранови, Вахтанг Кіпіані, Юрко Журавель, Місько Барбара, Фагот, Лірник Сашко). Ставилося питання «Євро 2012» в Україні, чи є доречним це в країні де зникають журналісти та є цензура. Цензура – це рудимент минулих років.
Закінчення фестивалю відбулося виступом гуртів «Мертвий півень» і «ТНМК».
Нагадаємо, що деякі політики проросійської орієнтації намагались зірвати «Гайдамаку.UA» ще до його початку, в том числі застосовуючи відверті провокації. На превелике щастя ми мали можливість заслухати видатних митців, політиків, книговидавців, музикантів. Такі заходи необхідні кожному свідомо мислячому українцеві і сподіваємося, що «OSTANNЯ БАРИКАДА» не змусить нас вдаватися до духовного голодування й невдовзі ми зустрінемось на ще якомусь чудовому фестивалі. До зустрічі на барикадах!
Ольга Раскіна, Sprotiv.org, фото з ama1eur.blogspot.com
Коментарі
Все про: OSTANNЯ БАРИКАДА, брати Капранови, В’ячеслав Кириленко, Валентин Трохимчук, Вахтанг Кипиани, Веремій, Віталій Портніков, Гайдамака.UA, гурт «Гайдамаки», І кров по долині, Кольорові пташки, Левка Лук’яненка, Лірник Сашко, Мертвий півень, Микола Княжицький, Місько Барбара, Олександр Ярмола, Олесь Доній, Павло Кужєєв, Пам’яті січових стрільців, Роман Чайка, Рутенія, Святослав Цеголко, Студентська революція на граніті, Тарас Чубай, Тетяна Данилейко, ТНМК, Фагот, Юрій Стець, Юрко Винничук, Юрко Журавель, Яна Конотоп