НАТО обійдеться кожному українцю в 5 гривень. Нейтралітет — дорожче

Інтерв`ю з директором Центру інформації і документації НАТО в Україні Мішелем Дюре

— Скажіть, скільки коштуватиме для українських платників податків вступ до НАТО? Які фінансові наслідки для України спричинить вступ до НАТО?

— Якщо завтра, гіпотетично, Україна вступила б до Альянсу, то для кожного українця це коштувало б приблизно 5 грн. в рік. Саме така загальна сума внеску до бюджетів НАТО.

Звичайно, це приблизні розрахунки, але ця сума розрахована за формулою, яка використовувалася для нових членів НАТО. Наприклад, членство Польщі в Альянсі сьогодні коштує також близько одного долара в рік на одного жителя. Калькуляція виробляється щодо ВВП. Природно, ці цифри приблизні і вони можуть бути трохи більші або менші.

Але не треба забувати, що для вступу до Альянсу необхідно провести економічні реформи, реформу Збройних сил і інших секторів, і це, природно, вимагає значно великих витрат.

Заява про дорожнечу вступу до Альянсу — це міф, а проводити реформи Україні доведеться у будь-якому випадку.

— Як Ви вважаєте, чи потрібно проводити загальнонаціональний референдум про вступ до Альянсу. Як того вимагають окремі політики в Україні?

— Це суто внутрішня справа України, яку необхідно вирішити згідно із законодавством країни, і ми не маємо права давати які-небудь коментарі.

У деяких країнах- нових членах Альянсу проводилися референдуми щодо членства, в деяких таке рішення ухвалювали парламенти. Для нас дуже важливе розуміння населенням такого рішення. Народ повинен знати, що для майбутнього країни значить такий крок. Ми переконані, що санкція народу про вступ до Альянсу повинна бути, хоча зараз йдеться тільки про євроатлантичну інтеграцію України.

Я переконаний, що користь такого рішення необхідно пояснити людям, причому необхідно інформувати народ про НАТО, а не вести пропаганду. З нашої сторони ми нікого не хочемо переконувати – ми даємо інформацію і пояснюємо, що таке НАТО.

Хочите чи не хочите – це вибір України і українців. Наприклад, я бельгієць, і не хотів би, щоб інші країни указували нам, що робити.

Якщо Україна колись захоче вступити в НАТО, або хоча б користуватися перевагами стратегічного партнерства, треба пояснити, що це значить.

Звичайно, для цього необхідний час – у всіх нових членів НАТО цей процес тривав мінімум два роки, причому тут необхідно реалізувати не просто список заходів, а розвинути цілу інформаційну стратегію. Треба знати, які і коли меседжі посилати суспільству, обговорювати проблемні питання з громадянами. Окрім цього, повинен бути зворотний зв`язок, щоб розуміти, чому така кількість людей дуже емоційно виступають проти НАТО, хто на це впливає, і які способи використовуються для того, щоб зберегти старі міфи і стереотипи.

…Наприклад, в університетах ми впродовж 2-4 днів проводимо заняття для молодих професорів, учених, молодих інтелектуалів і пояснюємо, що таке НАТО.

Ми також почали фінансувати документальні фільми, які дозволяють глядачу зрозуміти проблеми, у вирішенні яких бере участь Альянс. До речі, зараз ми фінансуємо створення документального фільму про утилізацію боєприпасів і військової техніки не тільки в Україні, але і інших країнах Альянсу, де ці програми проводяться. Це покаже населенню можливі способи і реальних учасників вирішення цієї проблеми. Причому це не буде пропагандою, а покаже роботу НАТО в цьому питанні в різних країнах, покаже дієвість такого механізму, переваги для населення, створення відповідних технологій.

До цього проекту ми привертаємо тільки українських режисерів, причому ми нікому не нав`язуємо сценарій – вони самі створюють документальний фільм. Саме так можна пояснити, яким чином країни Альянсу допомагають Україні.

Також незабаром буде готовий документальний фільм українського режисера про членство Польщі в Альянсі, де будуть показані проблеми, переваги і недоліки членства цієї країни в НАТО.

Я думаю, розвиток таких інструментів допомагає людям розуміти суть Альянсу, який давно не є суто військовою організацією.

Ми хочемо показати правду про НАТО.

— Як Ви оцінюєте роботу української влади в цьому напрямі?

— Я переконаний, що є бачення стратегії інформування. Ми можемо відзначити, що є бажання багатьох людей, і не тільки в Києві, але і в регіонах України, включаючи Донецьк, Севастополь, Сімферополь, Одесу, Харків, знати більше про НАТО. З нашої сторони ми готові бути джерелом інформації. Позитивним тут є те, що в Україні існують закони, які регламентують виділення фінансових ресурсів для інформування.

Якщо порівняти сьогоднішній день і п`ять років тому, коли я приїхав до України, то зараз про НАТО в Україні говорять кожен день.

— А що Україна може запропонувати Альянсу? Які заходи нам необхідно буде виконувати після вступу?

— Суть діяльності НАТО — це безпека. У нашій стратегічній концепції, прийнятій в 1999 році у Вашингтоні, написано, що натівські країни не можуть уявити стабільну Європу без незалежної, розвиненої і демократичної України. Це значить, що роль України дуже важлива в євроатлантичній зоні. Також ця стабільність неможлива без співпраці з Російською Федерацією.

Безумовно, треба визначити нові загрози, які стоять перед нами, і не забувати, що «холодна війна» вже давно у минулому.

Україна виконуватиме важливу роль в регіоні, а буде це відбуватися через співпрацю, партнерство або вступ — це інше питання.

Наша задача, як Альянсу, полягає в розширенні стабільності в Європі. Саме тому ми зацікавлені в стратегічних відносинах з Україною.

На сьогоднішній день існує три моделі безпеки для України. Тому необхідно проаналізувати переваги і недоліки кожної, її ціну, порівняти одержані результати з бажанням і можливостями України, а після цього прийняти відповідне рішення.

Проте, очевидно, що нейтралітет коштуватиме значно більше, ніж членство в організації колективної безпеки. У НАТО сьогодні 40% членів – це колишні країни соціалістичного табору, проте ніхто ще не скаржився на членство в Альянсі.

— Сьогодні в Альянсі проходить внутрішня дискусія. Як, на Ваш погляд, може змінитися НАТО?

— Ми вже трансформували стару систему НАТО, створену для захисту від Радянського Союзу, ми вже розширили Альянс. Раніше НАТО була системою колективної оборони, а сьогодні ми знаходимося в процесі трансформації в систему колективної безпеки, а це набагато більше, оскільки охоплює економіку, політику, екологію, науку і інші галузі життя.

Зараз довелося адаптуватися до нових умов роботи і загроз, які стали реальним після терактів в Нью-Йорку.

Сьогодні НАТО бореться з тероризмом, торгівлею наркотиками, розповсюдженням зброї масового знищення, бореться з наслідками екологічних катастроф і стихійних бід.

Сьогодні НАТО трансформується, хоча, звичайно, при цьому є проблеми, і вони торкаються реформи натівських Збройних сил і їх використання. Наприклад, НАТО не має стратегічної авіації для перекидання військ на великі відстані. Тому завдяки плідній співпраці з Україною і РФ для цих цілей використовуються транспортні літаки АН.

Очевидно, що 16 років тому ніхто не міг зробити прогноз того, як за цей час зміниться світ, і зараз розвиток Альянсу на 10 років також ніхто не може прогнозувати.

Я переконаний, що НАТО є успішною організацією, яка може довести свою необхідність. НАТО — єдина організація, яка підтримує діалог у сфері безпеки між Європою, США і Канадою. Має діалог з країнами Близького Сходу, північної Африки, а також з Японією і Австралією. Сьогодні також є зацікавленість Китаю розпочати політично діалог з Альянсом.

НАТО має майбутнє, і це зовсім не мертва організація, як говорять деякі політики.

— Які країни потраплять в наступну хвилю розширення Альянсу?

— НАТО передбачає політику відкритих дверей, для вступу потрібні бажання країни і наявність консенсусу членів Альянсу.

Я сьогодні не можу сказати, хто буде наступним, треба почекати до саміту НАТО, який заплановано провести цього року в Ризі. Це питання треба ставити там. Кандидатами на сьогоднішній день є Македонія, Албанія і Хорватія — зараз ці країни виконують план щодо членства.

— Чи правда, що не всі країни-члени НАТО за те, щоб Україна приєдналася до Альянсу?

— Це неправда, сьогодні всі країни НАТО підтримують наміри України інтегруватися до євроатлантичних структур. Проте тут все залежить від результатів. НАТО це не та організація, в яку можна вступити завдяки деклараціям. Я переконаний, що чим більше Україна показуватиме, що вона виконує узяті на себе зобов`язання, тим ширше для неї будуть відкриті двері Альянсу.

Зараз інтенсифікований діалог треба використовувати для проведення внутрішніх реформ. Причому є безліч переваг в процесі підготовки до вступу — це імпульс до розвитку країни.

Сьогодні є країни, які досягли рівня готовності вступити до Альянсу, проте цього не роблять – Фінляндія, Швеція, Австрія. При бажанні вступити до Альянсу у них це вийде достатньо швидко, адже вже досягнуті відповідні параметри… Причому небажання цих країн вступати до Альянсу абсолютно не позначається на активності взаємодії між ними і НАТО. Це значить, що НАТО — це така організація, де можна бути членом, стратегічним партнером або партнером — є маса можливостей.

— Як ви оцінюєте хід реформ Збройних сил України і силових структур в цілому?

— Зараз ми продовжуємо співпрацю в цій сфері на рівні експертів. Зокрема, військовий індивідуальний цільовий план УКРАЇНА-НАТО передбачає цілий ряд заходів. Для нас найголовніший пункт — це розвиток цивільного контролю над сектором безпеки. Кожен платник податків повинен знати, що відбувається з його грошима. Все повинне бути прозоро, люди повинні знати, чим займаються служби безпеки і армія. У цьому питанні залишилося багато від Радянського Союзу і багато що ще треба зробити.

19 травня буде спільне засідання групи НАТО-Україна щодо реформування ЗС, де обговорюватиметься роль недержавних організацій в розвитку прозорості сектора безпеки.

Я переконаний, що Міністерство оборони багато зробило в цьому напрямі, оскільки було зацікавлене трансформуватися зсередини. Після розпаду СРСР необхідність реформування армії була очевидною, тому Міноборони ще десять років тому звернулося до Альянсу з проханням вивчити відповідний досвід.

Сьогодні оборонне відомство є піонером у сфері співпраці з Альянсом. Керівництво Міноборони розуміє переваги, які можна одержати від вступу в НАТО. Проте дуже важливо переконати самих військових в цьому, щоб це розуміли усередині силових відомств. Це робота проводилася у всіх країнах в період підготовки до членства. І тут роль Міноборони є ключовою — якщо військові не розумітимуть переваги від членства в НАТО, то населення, що довіряє своїм захисникам, теж цього не зрозуміє.

— Коли буде розпочата робота трастового фонду НАТО з утилізації боєприпасів в Україні?

— Ми сподіваємося, що до кінця травня будуть закінчені всі бюрократичні процедури для того, щоб офіційно ініціювати цю програму. Сьогодні представник агентства НАТО, яке проводитиме цю програму, вже працює в Києві.

Це наймасштабніший проект натівських країн у сфері утилізації боєприпасів в світі – аналогів якому не існує. Вже сьогодні фонд має 8 млн. євро, а протягом 11 років буде виділено до 25 млн. євро. Зараз необхідно погоджувати всі деталі щодо використовування цих грошей. Як відомо, диявол знаходиться в деталях, і ми робимо все, щоб цей диявол не з`явився під час виконання програми.

Це показує, що ми не тільки говоримо, але і конкретно розвиваємо напрями нашої співпраці.

— Яку допомогу надає Альянс для проведення військової реформи в Україні?

— Зараз впроваджений проект, який стосується перепідготовки колишніх військових. Зокрема, через схему трастового фонду Нідерланди фінансують перепідготовку 400 колишніх військових на базі Хмельницького університету.

Окрім цього, з бюджету НАТО впродовж 5 років фінансується перепідготовка (мовна) більше 200 колишніх військових щорічно. На перепідготовку одного офіцера Альянс витрачає близько 1 тис. євро. За статистикою Центру, 70%тих, хто вчиться, знаходять собі нову роботу.

Також альянс проводить навчання цивільних фахівців, які працюють в силових відомствах.

— А що робить НАТО в цивільній сфері?

— Наприклад, для розвитку науки цього року НАТО виділило майже 2 млн. євро. З 500 тис. бути використано для інформатизації університетів в Україні. Ми вважаємо, що доступ до сучасної інформації є питанням безпеки. А окрім цього, ми фінансуємо проект Циклотрона на базі Інституту ядерних досліджень в Харкові, де українські учені розвивають проект, якого в світі ще не існує, причому за ними зберігаються всі авторські права.

Інтерв`ю записав Роман Цимбалюк

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 5-05-2006 17:29 |  переглядів