Wall Street Journal: Злет і падіння Юлії Тимошенко

Політично заангажований суд, який засудив Юлію Тимошенко до семи років ув'язнення, може перетворити українську популістку на мученицю.  Її життя – неймовірне. Вона несподівано заробляє мільярди сумнівним шляхом. Втрачає майже все – і йде в політику. Знову зривається – проте потім стає лідером демократичної революції. Стає прем'єром із великими повноваженнями та мріє про найвищу посаду. Програє президентські вибори й починає плавно сходити зі сцени.

Але грубий політичний суперник не бажає забути чи пробачити її минулу зневагу. Й один із його суддів кидає її за ґрати на сім років за відверто політичними обвинуваченнями. І тепер вона – мучениця.

Такий шлях Юлії Тимошенко. Поки що. Навіть ті, хто не знає, де Україна розташована на карті – між іншим, це країна між Росією та Польщею, завбільшки як Франція – упізнають Юлине заплетене в косу русяве волосся й делікатну усмішку.

Звісно, за тендітною зовнішністю ховається сталева рішучість. Може здатися малоймовірним, що така приваблива публічна постать виникла з цієї сірої пострадянської промислової житниці (на кшталт Небраски, змішаної з Детройтом). Однак більше нізвідки вона й не могла з'явитися.

Пані Тимошенко – це Протей у спідниці. І ми говоримо не про звичні опортуністичні сальто в політиці чи дуже хитку лояльність до соратників – хоч є й таке. За останні 15 років вона набирала докорінно відмінних образів. Слов'янська роль – її остання за часом, але, можу закладатися, не остання в житті Тимошенко роль. Її змінні ролі підходять для такого місця, як Україна. Сама країна також поки що напівфабрикат – країна, після двох десятиліть першого тривалого періоду незалежності досі не впевнена в тому, що вона собою являє та чим вона стане.

Їм'я Тимошенко вперше спливло в 1996 році, коли щойно утворена компанія Об'єднані енергетичні системи України (ЄЕСУ) зненацька здобула контроль над однією десятою, однією п'ятою – можна було тільки здогадуватись – економіки.

У тому липні я записався на зустріч із головою ЄЕСУ на ім'я Тимошенко, про яку було дуже мало відомо. У готелі в центрі Києва люди з кулеметами охороняли її номер-люкс.

Я очікував побачити звичного пострадянського магната, або слизького, або троглодита – або те й інше водночас – і вочевидь чоловіка. Натомість я побачив молоду жінку (лише 35 років) із довгим, витким русявим волоссям і провінційними манерами й одягом.

Це було її перше інтерв'ю з репортером. Вона м'яко говорила російською – єдиною мовою, якою добре володіла на той час – і невиразно окреслила своє минуле.

Вона почала працювати економістом на фабриці, що будувала ракетні комплекси Р-36М «Сатана» й міжконтинентальні балістичні ракети в її рідному місті Дніпропетровську. В останні дні перебудови вона почала бізнес разом зі своїм свекором: піратські копії фільмів на відеокасетах для прокату, а потім транспортування бензину.

Пані Тимошенко зашарілася, коли я запитав про її стосунки з тодішнім прем'єр-міністром Павлом Лазаренком – також уродженцем Дніпропетровська. Політичні зв'язки були й залишаються ключем до успіху в бізнесі як у Росії, так і в Україні.

Раніше в тому-таки році новий прем'єр надав її компанії екслюзивну концесію на постачання природного газу українським енергоємним фабрикам. МОНОПОЛІЯ ВИЯВИЛАСЯ ПРИБУТКОВОЮ: ЄЕСУ ОТРИМАЛА 11 МІЛЬЯРДІВ ДОЛАРІВ ПРИБУТКУ В САМОМУ ЛИШЕ 1996 РОЦІ – З ЯКИХ КОМПАНІЯ ЗАПЛАТИЛА, ЯК ПОТІМ ВИЯВИЛОСЯ, ТІЛЬКИ 11 ТИСЯЧ ДОЛАРІВ ПОДАТКІВ.

З лютого 1996 по вересень 1997 року ЄЕСУ через посередників переслала принаймні 120 мільйонів доларів на рахунки Лазаренка у Швейцарії й Антігуа, відповідно до пізнішого розслідування у США щодо відмивання грошей, шахрайства й інших злочинів, які йому ставлять у провину.

«Весь наш бізнес спрямовано на те, щоб зробити Україну сильнішою», і – сказала Тимошенко того літа. Лазаренко шукав у США політичного притулку, проте суд присяжних у Сан-Франциско у 2004 році засудив його. Його мали випустити з тюрми в Каліфорнії в минулому році. Обоє відмовляються визнавати за собою будь-яку провину.

Поки її наставник нидів у американських судах, Тимошенко стала видатним політиком. Її перетворення вражало. Наступного разу, коли я побачив її, в 1997 році, вона була в темному діловому костюмі, з коротким червонувато-коричневим волоссям і розмовляла з напором.

Зненацька у неї з'явилися клінтонівська харизма – а також дисципліна: вона часто на цілі години запізнювалася на зустрічі. Її привабливість була незвичною: казали, що вона вже розбагатіла, тож, на відміну від багатьох інших українських політиків, не стане використовувати свою публічну посаду для особистої вигоди.

Після того, як Лазаренка витиснули з посади в липні 1997 року, ЄЕСУ втратила свого політичного патрона і зрештою вийшла з бізнесу. Через кілька років пані Тимошенко – на загальну думку, назавжди залишивши бізнес – стала віце-прем'єром в українському уряді, яким керували східні, російськомовні еліти. Зрештою вона з ними зі скандалом розійшлася – це тема, що повторюватиметься в її професійному житті.

Знову з'явившись у 2004 році на чолі вуличних протестів проти її колишніх політичних союзників, пані Тимошенко переродилася в образі націоналістки, в одязі та з зачіскою української сільської дівчини. Вона вдосконалила свою українську й неохоче розмовляла російською.

Помаранчева революція повернула її до влади. Героїня на день, вона не хотіла ділити славу з іншим помаранчевим лідером, президентом Віктором Ющенком – і їхній політичний шлюб розвалився.

Він втрачав підтримку, а потім і владу. Її зірка сходила. Вона керувала політичною силою, названою її-таки іменем, та урядом твердою – дехто сказав би, авторитарною – рукою.

При ще одній зміні ролі вона зблизилась із Володимиром Путіним, який на днях засудив рішення суду, що запроторив її до в'язниці на сім років, назвавши вирок небезпечним і контрпродуктивним.

Це переслідування може стати для пані Тимошенко останнім, що врятує її кар'єру. Віктор Янукович, принижений лузер у Помаранчевій революції, в 2004 році намагався украсти голоси. У 2010 році він чесно переміг її на президентських виборах – але зуб на неї тримає й досі.

Мої джерела в Україні стверджують, що Янукович особисто дав зелене світло на судовий процес. Її партія становить загрозу для його режиму, який закручує гайки у ЗМІ та вже скасував багато з демократичних здобутків України.   Пан Янукович і його міністри кажуть, наче цей випадок показує, що ніхто не є понад законом – але українські суди далекі від незалежності. Серед багатьох інших недоліків, помаранчеві так і не посилили демократичні інститути тоді, коли мало таку можливість.

Пані Тимошенко звинуватили в тому, що вона схвалила газову угоду з паном Путіним у 2009 році без підтримки її кабінету. Держава не стверджувала, що вона сама заробила на цій угоді гроші. Це було радше процедурне питання.

Здається, пан Янукович був надто тупий, щоб розуміти, що переслідування одного з чільних опозиційних політиків поверне громадську думку на її користь, спричинить обурення на міжнародному рівні та, можливо, дасть поштовх її кар'єрі. «Я продовжу свою боротьбу за Україну, за її європейське майбутнє», – сказала вона прямо перед винесенням вироку.

Її доля залишається невідомою. У четвер Служба безпеки України оголосила про нове кримінальне розслідування її давніх оборудок із паном Лазаренком. Путінська Росія першою почала використовувати серійні суди проти Михайла Ходороковського – ще одного енергетичного мільярдера, який вліз у політику. Проте пану Януковичу потрібні друзі й добрі торгівельні зв'язки на Заході.

Після публічних ляпасів з боку Вашингтона та Броюселя на цьому тижні, тепер він натякає, що пані Тимошенко, можливо, буде звільнено. Це було б доброю новиною для демократії у Східній Європі – та відкрило б новий розділ у дивній кар'єрі Юлії Тимошенко.

Метью Камінскі, Wall Street Journal