ЗВЕРНЕННЯ ЗАМОВНИКІВ ТА УЧАСНИКІВ ДЕРЖАВНИХ ТЕНДЕРІВ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

27 июня по результатам круглого стола «За и против действующего Закона Украины о государственных закупках» было принято Обращение к Верховной Раде, под которым поставили свои подписи более 60 участников круглого стола. В этом обращении объединены ключевые предложения, незамедлительное принятие которых парламентом необходимо для разрешения кризиса на рынке государственных закупок Украины.

К нам уже обращались с просьбой выслать текст Обращения несколько госзаказчиков и участников из регионов, которые готовят собственные предложения-письма к народным депутатам. Мы приглашаем всех использовать это Обращение в качестве образца и призываем вас направлять официальные предложения-письма народным депутатам Украины. Уже известно, что Тендерная палата Украины распространила в парламенте отчет о своей «деятельности». В этой связи крайне важным становится предоставление Верховной Раде истинной информации о том, что происходит с государственными закупками Украины...

ЗВЕРНЕННЯ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

учасників круглого столу “За” і “Проти” чинної редакції Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, проведеного під патронатом Міністерства економіки України 27 червня 2006 року

Ситуація у сфері державних закупівель України на даний момент є складною, що викликано набранням чинності 17 березня 2006 року внаслідок подолання вето Президента України змін до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” та інших законодавчих актів України”, якими суттєво порушено стале функціонування національної системи державних закупівель.

Зазначені зміни, внесені до Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (далі — Закон), не відповідають Конституції і законам України (за висновками Мін’юсту, Головного юридичного управління та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України в частині суб’єктів регулювання сфери державних закупівель), а їх виконання дестабілізує діяльність суб’єктів державного сектору економіки, обмежує конкуренцію, звужує інформаційний простір державних закупівель, і як наслідок не дозволяє ефективно та раціонально використовувати державні кошти на дійсно конкурентних засадах.

Основними негативними моментами чинної редакції Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” є такі:

поширення норм Закону на всі підприємства-суб’єкти господарювання державної та комунальної власності без урахування жодних особливостей їх функціонування, що суперечить законодавству ЄС та міжнародній практиці, оскільки несвоєчасність здійснення закупівель необхідних товарів (робіт, послуг), пов’язана зі складністю та тривалістю проведення процедур закупівлі (повністю за процедурами, визначеними у Законі), призводить до зриву виробничого процесу, зниження прибутковості підприємств, і як наслідок – стимулює інфляційні процеси, погіршуючи макроекономічні показники економіки, зменшує податкові надходження від діяльності державних суб’єктів господарювання та навіть зумовлює призупинення їх функціонування;
обов’язковість застосування обмеженої кількості інформаційних систем у мережі Інтернет при здійсненні процедур державної закупівлі в редакції Закону спричиняє монополізацію цієї сфери, збільшення витрат розпорядників державних коштів та учасників торгів при проведенні державних закупівель та значно ускладнює їх проведення. При цьому, згідно з чинними нормами закономірне оприлюднення інформації про державні закупівлі, яка повинна бути суспільно доступна з боку замовни¬ків, стає залежним від бізнес-діяльності приватних структур, які таким чином не тільки завдають невиправданих економічних збитків державі, але й не дозволяють в повній мірі забезпечити прозорість і доступність такої інформації суспільству;
створення та діяльність в системі державних закупівель спеціальної структури — Тендерної палати України. Статус Тендерної палати України (ТПУ) визначається Законом як «неприбуткової спілки громадських організацій», однак її діяльність пов’язана з бізнес-активністю групи споріднених фірм, відомих під загальною назвою Центр тендерних процедур, що має ознаки організованого корупційного механізму. При цьому, такій спілці громадських організацій надано адміністративні повноваження, властиві органу державного управління, натомість відсутня будь-яка відповідальність і підзвітність суспільству за дії такої громадської організації, що дозволяє їй безапеляційно і необґрунтовано давати негативні оцінки діяльності органів державної влади. Така ситуація не відповідає міжнародній практиці та не узгоджується із законодавством, зокрема щодо організації державної влади та діяльності громадських організацій, оскільки через надані повноваження така громадська організація підмінює органи державної влади для забезпе¬чення інтересів своїх засновників і близьких їм комерційних структур;
внесені зміни до Закону визначають уповноваженим органом у сфері державних закупівель Антимонопольный комітет України та передбачають встановлення нагляду та контролю над системою державних закупівель Верховною Радою України, Антимонопольним комітетом України, Державною контрольно-ревізійною службою України, Державним казначейством, Міністерством аграрної політики, Держкомстатом, Спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій палаті, що суперечить нормам Конституції України. При цьому відсутній чіткий розподіл функцій та порядок взаємодії між всіма суб’єктами регулювання сфери державних закупівель, і як наслідок, інституційна неспроможність держави контролювати важливий сектор економіки. Децентралізація регулюючих функцій держави щодо нагляду, контролю та коор¬динації у сфері закупівель створює неузгодженість, дублювання функцій між різними органами влади та не забезпечує єдиної державної політики у даній сфері, формування і реалізація якої згідно з Конституцією України є прямою компетенцією Уряду;
закон не містить можливість встановлення єдиного порядку визначення предмета закупівлі. Таким чином, замовники можуть визначати предмет закупівлі як завгодно, що створює істотні передумови для його подрібнення, ухилення від виконання норм Закону під час проведення торгів;
чинна редакція Закону обмежує конкуренцію у зв’язку з обов’язковістю внесення учасниками процедур закупівель тендерного і договірного забезпечення, а також легалізує суттєву комерціалізацію торгів внаслідок встановлення від імені замовника вимог до учасників торгів про оплату третім особам різних послуг. Така ситуація не тільки зумовлює значне скорочення конкуренції, а в окремих випадках -фактично унеможливлює проведення конкурентної процедури закупівлі, оскільки суб’єкти господарювання не бажають брати участь у торгах на таких умовах, а ті, хто все-таки приймають участь у торгах, включають свої витрати у ціну тендерної пропозиції, що у будь-якому випадку у підсумку завдає істотних збитків державі;
відсутність регламенту діяльності Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті призводить до непрозорого прийняття рішень щодо результатів розгляду скарг учасників торгів, надання замовником погоджень здійснення неконкурентних процедур закупівель в одного учасника та торгів з обмеженою участю.
Міжнародні організації також негативно оцінюють стан існуючої системи державних закупівель. Так, позиція Світового банку полягає у тому, що (спираючись на досвід роботи більше ніж у 100 країнах) останні зміни до Закону послаблюють систему державних закупівель, оскільки внесені зміни не узгоджуються з міжнародною практикою, перевищують звичайну роль та компетенцію Антимонопольного комітету у системі регулювання державних закупівель як органу конкурентної політики у секторі підприємництва, надають не властиві міжнародній практиці повноваження Рахунковій палаті як незалежному ауди¬торському органу нагляду за державним бюджетом, не забезпечують належну комерційну діяльність підприємств, що належать державі, надаюті держав¬но¬владні повноваження неурядовій організації (Тендерній палаті). Такої ж позиції дотримуються експерти Євросоюзу і Організації соціально-економічного роз¬витку.

Учасники круглого столу просять Президента України, Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України негайно розв’язати кризову ситуацію в сфері державних закупівель на законодавчому рівні та пропонують:

1) Терміново відмінити останні зміни до Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, які були внесені Законом України № 3205-IV від 15.12.2005 та набули чинності 17.03.2006.

2) Для забезпечення цивілізованого розвитку системи державних закупівель в інтересах суспільства прийняти нову редакцію Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, що має передбачати насамперед:

концентрацію основних регуляторних та контролюючих функцій в єдиному органі центральної виконавчої влади, який би при цьому взаємодіяв з іншими органами влади, насамперед з Антимонопольним комітетом, Рахунковою палатою, правоохоронними органами;
закріплення широкого громадського контролю не в особі конкретної органі¬зації, а на засадах Законів України «Про об’єднання громадян», «Про звернення громадян», «Про інформацію»;
визначення Кабінетом Міністрів України особливостей застосування процедур і порядку закупівель, визначених Законом, для підприємств, що належать державі, з урахуванням забезпечення безперебійності їх виробничої і господарської діяльності;
декомерціалізацію і спрощення процесу державних закупівель, створення умов для дієвої прозорості і доступності надання та отримання інформації щодо державних закупівель на основі європейського досвіду, у тому числі в частині використання електронних інформаційних технологій. При цьому передбачити можливість розміщення інформації про проведення тендерів на власних веб-сайтах розпорядників державних коштів та створення інтегрованої державної інформаційної системи в мережі Інтернет для безкоштовного розміщення зазначеної інформації;
надання права оскарження дій замовника, під час проведення тендерних процедур, тільки учасникам тендерів, а не будь-яким особам, які не приймали участь у тендері;
упорядкування питання щодо визначення предмета закупівлі віднести до компетенції уповноваженого органу з питань державних закупівель;
наявність чіткого механізму щодо внесення змін до договорів про закупівлі та меха¬нізму коригування цін, що забезпечить виконання основного критерію при відборі переможців — здійснення закупівлі по найнижчих цінах, та буде сприяти ефективності державних закупівель.
встановлення терміну укладення замовником договору про закупівлю від дня відправлення письмового повідомлення про акцептування тендерної пропо¬зиції, достатнього для здійснення оскарження процедури закупівлі учасником торгів.
визначення механізму закупівлі товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевих бюджетів, встановлення процедури міжвідомчої координації державних закупівель на рівні місцевих бюджетів.
3) Для забезпечення прозорості, відкритості та дійсно ефективного громадсь¬кого контролю над державними закупівлями Кабінету Міністрів України внести зміни в Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади (Постанова КМУ від 4 січня 2002 p. № 3), згідно з якими на веб-сайтах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрацій, районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій повинні розміщуватися наступні відомості про проведення закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти:

оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, оголошення про результати проведеної процедури закупівлі; річні плани державних закупівель, річні звіти про проведення державних закупівель, інформацію, що стосується розгляду скарг, у разі їх надходжень (інформація про отримання скарги, рішення щодо розгляду скарги).

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 19-07-2006 10:02 |  переглядів