Обережно, провокація!

Ми стали свідками чергової бійки та скандалу в Верховній Раді. На цей раз з приводу української мови.

На мій погляд, мала місце чистої води провокація. Адже: чи могли регіонали та їхні союзники прийняти закон про мови? Однозначно могли б. І нічого їм би не завадило.

У діючої влади для цього є більшість. Слухняна та дисциплінована. І коли цій більшості дійсно потрібні голоси, то вона витягує в парламент навіть тих своїх депутатів, які роками там не з’являються.

Чи могли б насправді опозиціонери силою завадити провладним депутатам прийняти закон? Не могли б. Фізична сила тепер на боці влади. Це вже не раз було доказано. І кількість більша, і бійці жорстокіші та нахабніші, і відповідальності ніхто не боїться.

До речі, деякі відомі бійці-регіонали, які ймовірно тільки для таких випадків відвідують ВР, не приймали участі у бійці. Можна тільки уявити, як їм руки чесалися, та якого задоволення вони позбулися через те, що «режисери» цього разу не задіяли їх у ролику, який облетить весь світ.

Якщо провладна більшість могла прийняти закон, але не прийняла його, то значить не хотіла приймати і іншого пояснення немає.

Якщо законопроект вносився з тим, щоб його не приймати, то це й була справжнісінька провокація. Така ж сама, як і провокація на 9 травня минулого року у Львові. Всі наперед знали свої місця і ролі. Всі знали, якого результату потрібно досягти.

Спитаємо себе : навіщо провокація? Думаю, що це та стара пісня, яка вже не раз грала на руку представникам діючої влади. Вибори наближаються і найкращий спосіб притягти на свою сторону розчарованих виборців сходу і півдня – це знайти шляхи до нового протистояння з іншою частиною країни.

Раніше були мова і НАТО. НАТО відпало – залишилась мова.

Здавалося б, що дає таке протистояння? Як воно може збільшити кількість виборців? Але ж сказано, що «свій» ворог ближчий чужого друга. Свій – це той, який говорить тією ж мовою. А тут не тільки говорить, а готовий відстоювати її до крові.

За такого свого можна й проголосувати. Дарма, що у нього за спиною таке минуле, що мурашки по тілу… Та коли так складаються обставини, то голосувати за своїх – обов’язково, бо прийдуть чужі, що зазіхають на святе, на рідну мову, і силою нав’яжуть чужу – українську.

Стережімося провокацій. В спектаклі ж бо були задіяні не тільки представники влади а й ті, що вважаються українськими патріотами.

Натомість застосуванням сили до ініціаторів дійства опозиція зробила з них героїв, які захищають російську мову. Тобто опозиція допомогла їм досягти бажаного результату.

Олександр Мінович

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 28-05-2012 10:49 |  переглядів