О.Омельченко: почекаю, поки Президент скасує незаконний указ про моє звільнення

Олександр Омельченко приїхав до редакції УНІАН бадьорий і веселий.

У свої 68 колишній мер столиці тримає чудову фізичну форму й не залишає собі шансів на довгий відпочинок – готується повернутися у владу.

Сан Санич, як завжди, багато курив, скромно пригостився коньяком і почастував медом зі власної пасіки.

БЕЗ ВІДОМА ПРЕЗИДЕНТА, ПРЕМ’ЄРА ЧИ ГОЛОВИ ВР НІХТО Б ЧЕРНОВЕЦЬКОМУ ВІДСТРОЧКУ З РЕЄСТРАЦІЇ ДЕПУТАТОМ ВР НЕ ДАВ

Олександре Олександровичу, запитання як до рядового киянина: як ви оцінюєте діяльність нинішньої міської влади?

Я вважаю, що оцінки такої просто не може бути. Ні за старою п’ятибальною системою, ні за новою дванадцятибальною. Її просто немає. Влада, яка пройшла в Києві на виборах, відрізняється від усіх влад за останні 15 років. Ніколи в Києві ні голова Київради, ні міський голова не обирався з таким низьким показником – 32 відсотки.

32% набрав Черновецький, 24% – Кличко і 21% – Омельченко. За логікою, при такому розкладі вибори мали б проходити у два тури. Тоді Чернівецький і Кличко вийшли б у фінал. Й у фіналі один з них набрав би понад 50%.

Я завжди вважав і вважаю, що міський, сільський, селищний голова – як і на виборах президента – має набрати понад 50%.

Знаєте, народним мером себе може називати той що набрав понад 60%. Більш як 50% – називай себе скромно мером. А якщо набрав третину, то взагалі не має права так себе називати. Проголосувало близько 70% киян. Тобто за Черновецького проголосував навіть не кожен п’ятий киянин...

Отже, й оцінку діям влади дати сьогодні неможливо. Дати незадовільну – це найбільш близько. Чому? Перша сесія Київради пройшла з порушеннями – в актовому залі Черновецький сам допомагав лічильній комісії рахувати голоси. Ця сесія нелегітимна... Черновецький не міг рахувати свій голос як міський голова, бо він був обраний депутатом Верховної Ради. І тому він або народний депутат, або міський голова. Повноваження в нього на той час були подвійні – старого мандата він не позбувся, як і всі депутати до нової сесії, а новим головою був обраний.

Друга сесія – також нелегітимна. Коли обирали секретаря Київради, депутат Сташук узяв участь у голосуванні як депутат міської ради, хоча був обраний і депутатом районної ради. А подвійним депутатом бути закон забороняє.

І ще: у сесійному залі, де працює система Рада, сесії не проводяться. А проводяться вони в колонній залі методом підняття мандатів. Є страх, що покаже себе нелегітимною і третя, і четверта, і п’ята сесії.

Скільки рішень було прийнято на сесії в період з квітня по серпень? Кілька десятків. А мало б бути прийнято двісті, триста...

Про що це свідчить?

Про те, що міський апарат не працює. Немає кадрів. А де кадри? Запросили Валерія Пустовойтенка, Анатолія Голубченка... Я нічого проти них не маю, але це все “колишні”. При всій повазі до Івана Салія, який сьогодні виконує обов’язки заступника голови КМДА, він за статусом не має права бути заступником. Головач виконує обов’язки – теж не має такого права. Це повна криза влади.

А чому, до речі, звільнився Пустовойтенко? Він так до пуття й не пояснив причини...

Як чому? На одному з засідань Черновецький назвав його “головним сміттярем” (“мусорщиком”).

Так ось я продовжу...

А на якій підставі ЦВК продовжив термін Черновецькому мати право бути народним депутатом до 1 вересня? На якій підставі ЦВК приймає рішення продовжити право Черновецькому бути народним депутатом до 1 грудня? Тільки через те, що Президент, голова ВР і голова уряду хочуть реформувати судову систему?

Якщо Віктор Ющенко судився з Віктором Януковичем при режимі Леоніда Кучми у Верховному суді за помилки або порушення ЦВК, і в тому, на думку Ющенка, негативному середовищі, виграв суд. То на якій підставі при режимі позитивного Президента Ющенка та позитивному голові ЦВК – оскільки там немає Ківалова – голова Центрвиборчкому вдруге приймає незаконне рішення продовжити термін єдиному з 450 народних депутатів? То чи працює в нас Конституція і закони України? Я вам даю відповідь – ні. Я вивчив систему влади за 10 років, очолюючи її в Києві при трьох президентах і 12 головах уряду. Без відома Президента, або голови уряду, чи голови ВР, або з відома двох із них, чи всіх трьох ЦВК ніколи б не прийняв такого неправомірного рішення. Тому питання не до Черновецького, а до єдиної особи в державі – гаранта Конституції.

Чому звучать докори правосуддю, коли прикладом для всіх у державі повинна бути перша особа – Президент?

Якби 450 депутатів, серед яких сьогодні лише пан Черновецький має такі привілеї, могли обґрунтувати вагомими причинами й відстрочити реєстрацію депутатами, – не було б Ради. У когось бізнес не відпускає, хтось хотів би побути міністром...

Якщо Черновецький боїться втратити недоторканність народного депутата, значить, у нього є причини...

До речі, я перед виборами зняв свою кандидатуру зі списку “Нашої України”, де я був третім номером. Не створював собі запасних аеродромів, як це робить сьогодні Черновецький. Він зубами тримається за депутатство, бо боїться “доторканності”.

Ми багато говоримо про реформування судової системи, а особливо Віктор Андрійович говорить про правосуддя. А я запитую, чому незаконно звільнений Піскун не може виграти суд при режимі Ющенка? Чому Віктор Андрійович незаконно звільнив Жовтяка з посади голови Київської обладміністрації? Чому Ющенко незаконно звільнив з посади голови Київської міської державної адміністрації Олександра Омельченка? Різниця тільки в тому, що Піскун і Жовтяк судяться, а для Омельченка вже не модно буде третім судитися на такому рівні.

СУДИТИСЬ ІЗ ПРЕЗИДЕНТОМ НЕ БУДУ, БО НЕ ХОЧУ БУТИ ТРЕТІМ

А з Вашим звільненням з посади голови КДМА – у чому порушення?

Порушення було ось яке. Я написав Президентові у квітні офіційного листа про надання відпустки. Відповіді я так і не отримав до сьогодні. Це порушення закону про державну службу. Крім того, я був звільнений Президентом під час перебування в лікарні. Кожен студент юридичного факультету знає, що це грубе порушення.

І третє порушення – в наказі написано: “Звільнити Олександра Омельченка з посади голови Київської міської держадміністрації”. Немає мотивації звільнення і мотивації працевлаштування.

У мене накопичилося 211 днів відпустки за 10 років.

Юристи мали обґрунтувати причини, а Президент мав запропонувати іншу роботу – оскільки я є службовцем першого рангу.

Чи все ж таки будете судитись?

Мене вже не раз запитували про це. Я казав, що не юристи Єханурова готували незаконне подання, не юристи Президента готували незаконний наказ. Це робили пан Єхануров і пан Ющенко. І коли я ставив питання Анатолію Матвієнку, коли він ішов з посади заступника Рибачука: “Ти візував?” – “Візував”. – “Як ти міг так зробити?” – “Сан Саничу, не задавай мені важких питань, я тільки виконавець”.

Судитися не буду. Я чекатиму, поки Президент стане гарантом закону для кожного громадянина України. Може почати хоча б із мене. І сам скасує незаконні укази по Піскуну, по Омельченку, по Жовтяку, і якщо є інші приклади – то по всіх інших. У мене є багато часу на чекання. Якщо Піскун судиться цілий рік, то, можливо, я без суду дочекаюсь швидше.

ПОСАДУ КЕРІВНИКА МІСТА ТРЕБА РОЗДІЛИТИ

Ходили чутки, що Янукович може зробити ставку на вас як на майбутнього мера. Можливо, для того, щоб посунути Черновецького... Також була інформація, начебто можуть бути внесені зміни до закону, відповідно до яких посади голови КМДА та голови Київради будуть розподілені...

Уперше чую від вас, що Янукович робить ставку на мене... А щодо змін, доповнень у закон про місто Київ як столицю – про це знаю. У 1996 році я одночасно був головою Київради й міським депутатом і був головою Київської міської державної адміністрації. На той час це дозволялось законом, поки в 1999 році не вийшов закон про Київ і пройшли вибори міського голови. І вже за законом я не мав права бути депутатом. Я чітко дотримувався закону.

Сьогодні відбулися політичні зміни, політична реформа, вибори до рад усіх рівнів пройшли на пропорційній основі, і сьогодні вже є підґрунтя до того, щоб владу в Києві переглянути з точки зору концентрації її до більш демократичної, легітимної політичної системи. Тому і можливо в Києві – міський голова як голова для всіх киян, а голова виконавчої адміністративної влади в столиці – як для всіх українців. Думаю, що можливі зміни в закон про місто Київ, де буде дві посадові особи.

Але розділення посад голови КМДА та міського голови неминуче призведе до конфлікту...

Політична реформа повинна мати продовження на місцях.

У державі є ознаки боротьби за політичну владу. Коли ця боротьба має завершитися на всіх рівнях – державному, обласному, районному, міському? Після виборів. На другий день. Треба жити за Конституцією, законами, а в нас пройшло півтора року після виборів Президента, півроку після виборів у парламент та в місцеві ради, а політична боротьба продовжується.

Якщо вам запропонують очолити адміністрацію, ви погодитесь?

Я вам відповім щиро: не запропонують.

Чому?

Оце питання не до мене.

Протягом останніх місяців я мав розмови з Головою Верховної Ради, з головою уряду, з Президентом щодо моєї подальшої долі, а її я вбачаю тільки в праці – у творчій, активній, громадській, політичній, адміністративній. Я не хочу себе переоцінювати, але в кожної людини є амбіції, у мене амбіції високі, і я цього не соромлюсь. Я сьогодні здатний рано починати роботу, пізно завершувати й великих перерв протягом дня відпочинку не давати. На жаль, мої розмови з Морозом, Ющенком, Януковичем конкретних рішень не дали.

А якісь інші пропозиції вам надходили?

Якісь находили, але ж “якісь” не підходять. А інших будемо чекати. Пропонували в межах України. За кордоном я вже не хочу працювати. Бо у своєму житті вже устиг: півтора року в Кабулі на посаді радника. Потім – у зруйнованій землетрусами Вірменії.

НА ДЕРЖАВНОМУ РІВНІ СПІЛКУВАННЯ МАЄ ВЕСТИСЯ ЄДИНОЮ ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ

Кілька політичних запитань, які сьогодні в усіх на вустах. Чи підтримуєте ідею російської мови як другої державної?

Мінімум в окремих регіонах – Криму, частині Донбасу – як регіональну мова з правом офіційного спілкування, листування й діловодства. За межами цих регіонів, на державному рівні – спілкування єдиною державною мовою.

Чимало українців вчилися лише російської, їм зараз важко перелаштуватися. Вони можуть говорити змішаною мовою. Тому підхід повинен має бути і людський, і державницький.

Але є в мене й інша відповідь. На якій підставі Президент призначає головою КДМА людину, яка не володіє українською мовою? Адже в законі про державного службовця записано: повинен володіти української мовою. Чому Президент України бореться за українську мову в Криму й Донбасі, коли в столиці, у серці й душі українізації призначається головою міської адміністрації особа, що не володіє українською мовою? Це насмішка, образа для всіх і, в першу чергу – для авторитету Президента.

Чи підтримуєте Ви ідею федералізації в тому розумінні, у якому її пропагує Партія регіонів?

Це питання може бути дискусійним. Це стосується кожного з нас, бо це наше право, це свобода і воля кожного громадянина. Думаю, що це питання всеукраїнського референдуму. Я вважаю, що такі питання сьогодні політизовані, вони вносять напругу в суспільство. Ви кажете про федеральний устрій в Україні. Радянський Союз був побудований як федерація, республіки практично були самостійні, але Союз був федеральним. І Росія залишилась федеральною, багатонаціональною, великою і різноманітною. Америка теж федеральна, а німецькі землі – це теж федеральний устрій. Але там, де є єдина релігія, єдина цінність, у таких країнах, як Італія, Франція, про федерацію мови бути не може.

Україна має історичні, природні особливості. Я кажу про Крим, Карпати, Схід і Захід. І тому це питання вирішити “шаблею з плеча” було б несправедливо. Треба почути думку людей, врахувати загальноукраїнські державні інтереси.

З ким із політиків зараз спілкуєтесь?

Мав зустрічі з керівниками усіх трьох гілок влади. Бачуся з депутатами: з Михайлом Поживановим, Станіславом Сташевським, Миколою Томенком, Василем Горбалем, Володимиром Сівковичем.

Я не ділив депутатів по партіях і поглядах, коли був міським головою. Інша справа, хто як часто з’являвся, коли вони лобіювали певні речі...

Ви допомагали їм?

З точки зору порядності, не скажу – допомагав, скоріше сприяв.

У КИЄВІ ЗВУЧИТЬ “ЛЄПЄТ МЛАДЄНЦА”

Хотілось би поговорити про міські справи. Мер Києва планує ввести диференційовані тарифи, зокрема, на житлово-комунальні послуги для бідних та багатих киян. Наскільки реально втілити цю ідею в життя?

Поки те, що озвучує пан Черновецький, називається “лєпєт младєнца”. Наговорено необдуманого стільки за декілька місяців, що не влазить у голову. Це ж балаканина, клоунада.

Поки ще працює стара система, яка затверджена минулою владою, бюджет – обґрунтований, економічний, сильний, найкращий бюджет за всі роки Києва. Про це було сказано нашою владою наприкінці минулого й початку цього року. Попри те все, програми цього року за 8 місяців провалено.

Провалено будівництво метрополітену, 3 місяці люди не отримують заробітну плату, досі не отримано кредит для будівництва метро на 100 млн. Тендери нібито проводяться... Вони робляться для того, щоб грабувати бюджет.

Що з проголошеного новим мером втілюється?

Зупинено будівництво Подільсько-Воскресенського мосту, не здано найкращий будівельний проект на Лівому березі – Київський міський центр серця... Подібного немає в усій Європі! Ми отримали кредитні кошти, він мав бути зданий до Дня незалежності. Дитячий центр кардіології, який був готовий ще у квітні, нині стоїть покинутий. А де другий вихід зі станції метро “Дарниця”?

Сьогоднішня влада Києва натомість займається рекетом... У жодного міністра не сидить невістка чи зять у кабінеті першого заступника. А зять Черновецького сидить у колишньому кабінеті першого заступника КДМА. І кожне рішення, яке проходить через нього, – це ж фінансовий рекет.

А як це можна було підняти ціни на хліб на 37%, маючи на 1 серпня 43 тис. тонн зерна, закупленого ще нашою владою за старими цінами? Переглянути ціну на хліб можна було лише з 1 листопада, коли будуть встановлені ціни на цьогорічний врожай, змінити ціну на хліб можна було лише в межах 12–17%. А як зрозуміти розпорядження Черновецького відділити енергетичний холдинг від “Київенерго”? А як вам намагання Черновецького приватизувати банк “Хрещатик”, фактично зробивши його дочірнім підприємством “Правекса”?

Хіба в адміністрації Президента це не відомо? Хіба органи МВД, СБУ, прокуратури не бачать цього? За це скоро треба буде дуже серйозно відповідати.

Повертаючись до теми нових тарифів для бідних і багатих скажу: Черновецький, який назвав себе мільйонером, нехай сам приклад подасть. Хай “Правекс-банк” профінансує хоч одну програму в Києві. Нехай покаже приклад усім мільйонерам Києва й України, як треба жертвувати бюджетові декількома мільйонами, а не займається рекетом підприємств міста.

Пан Черновецький пропонує збільшити будівництво соціального житла в місті...

Це пафосні непродумані речі Черновецького та його помічників, що, як і їхній шеф, не знають справи.

Соціальне житло завжди було в наших програмах. Було 8%, потім 12%, три роки назад зробили 18% зборів від усіх забудовників. Нас сварили за “вакханалію” в будівництві Києва. Та таку “вакханалію”, як у Києві, треба зробити по всій Україні! Київ реалізовував третину капіталовкладень від обсягу по всій Україні.

А назвіть мені хоч один об’єкт, який був відмінений чи скоригований сесією нової Київради. Продовжується крутитися колесо, запущене нашою владою. Навіть при сьогоднішніх помилках та намаганні ставити палки в колеса, наші колеса ще довго витримають, і шпиці витримають, бо маховик працює в інтересах Києва і киян.

Скільки було галасу навколо будівництва на Грушевського, 9! Там було питання щодо місця розташування. Пройдено всі суди аж до Верховного, й інвестор переміг. А ґвалт стояв на рівні всіх політиків – Порошенка, Черновецького, Бондаренка, Кличка і навіть Президент рекомендував його знести. А сьогодні в мене запитання інше: чому поруч, паля в палю, ведеться будівництво нового такого будинку? Можливо, припустилися містобудівної помилки. Вона не фатальна – пагорби будуть зелені, Дніпро теж не зникне, але чому ж повторюються ці помилки?

Київ треба берегти, бо почалися зловживання. Мости, будівництво яких зараз зупинено, мають призначення не лише для залізничного транспорту, але й для сполучення та розвитку лівої частини Києва як майбутнього єдиного цілісного комплексу. Крім цих двох, потрібні ще три, причому в найближчі 10 років. Один – на півночі міста, за Оболонню, один – у районі Дмитрівки, за Чапаївкою. І третій – у районі Обухова для об’їзної залізниці, щоб по місту не йшли транзитні поїзди.

Програма розвитку міста продовжує інерційно працювати. Але відбувається зрив щодо термінів будівництва стратегічних об’єктів, не затверджуються нові будпроекти. Думаю, цього року вже будуть наслідки.

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ ВИКЛИКАВ МОЇХ ЗАСТУПНИКІВ І ПИТАЄ: «ДЕ АКЦІЇ ОМЕЛЬЧЕНКА?»

Чи виконає місто бюджет?

Він цього року такий, що треба мати диверсантів, аби його не виконати. Та й то це навряд чи можливо. А от коли буде формування бюджету на наступний рік, тоді вже й побачимо результати роботи нової влади.

Що Ви можете сказати про заяви нинішнього мера щодо збільшення надходжень до бюджету міста на 200 млн. у зв’язку з приходом нової команди?

Такі заяви у вуста Черновецькому, без сумніву, вклав заступник голови КДМА Віктор Падалка. Покажіть постатейно доходну й витратну частини бюджету. Тоді все буде видно, й можна буде дати оцінку. Це може бути популізм... Але в економічній діяльності, адміністративній, фінансовій популізму не має бути.

Це, м’яко кажучи, неправда.

Бюджет Києва цього року (прийнятий минулого року) давав повні підстави до кінця року не переглядати ціни на хліб, комунальні виплати тощо.

Дуже дивно, що радник Президента Павло Гайдуцький каже: не бачу нічого страшного в тому, що хліб буде дорожчий. І що тепер не з Києва, а до Києва привозитимуть хліб.

Хліб – політична візитна картка Києва ще з радянських часів. Це навіть політичне питання Києва як столиці. Чому цього не розуміють в Секретаріаті Президента, не розумів минулий уряд?..

Київ завжди був прикладом для інших міст України: і щодо зарплати вчителям, підвищення надбавок медикам, харчування дітям, допомоги матерям-одиночкам... Шість років стабільності цін на громадський транспорт! Зараз запитую Салія: де ваші кавуни? Отак і пишіть: це я, Сан Санич, на Івана Миколайовича тиснув. І він сидів уночі, відправляв порожні баржі на Херсонщину і завантажені – на Київ і доповідав ціни. І заступник голови КДМА Юрій Розсада доповідав мені ціни на фрукти на місці. Зерно закуповували першими й найдешевше по всій Україні. Сьогодні вони кажуть: це ринок. Хіба це ринок? Це базар!

Це спроба рекету – акціонування по Київенерго, Київмлину, Київхлібу, метрополітену й, звичайно, банку “Хрещатик”.

Я хочу попередити всіх: дур цю з башки ми витрусимо, щоб у головах була сіра речовина, а не щось інше.

Що зараз відбувається з банком “Хрещатик”?

У багатьох комунальних підприємствах є акції банку “Хрещатик”, і контрольний пакет банку завжди мала Київрада. Те, що робиться сьогодні, – афера, продумана юристами Черновецького. Акціонуючи комунальні підприємства, вони переводять контрольний пакет Київради, автоматично акції банку, якими володіють ці підприємства, переходять до акціонерів, і за півроку банк стає банком хитрунів і злочинців. А депутати Київради ще не набрали сили, щоб протистояти. А ті, які знають, мовчать. Бо теж мають свої інтереси.

Черновецький у перші дні роботи викликав моїх заступників і запитав: “Де акції Омельченка?” У нього у звивинах не вміщувалося, що можна бути майже 10 років головою міста й не мати акцій у “Київмлині”, “Київенерго”, банку “Хрещатик” тощо.

УПЕРШЕ КУЧМА ПЕРШИМ ПРИВІТАВ МЕНЕ З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ

З ким зі своїх колишніх підлеглих зараз не хотіли б працювати?

Коли я йшов з посади, зібрав усіх керівників підрозділів і попросив їх переказати підлеглим таке: збережіть своє обличчя заради того, щоб зберегти персонал адміністрації, який має досвід. Не проявіть себе як павуки в банці. Деякі, правда, повелися потім інакше. Але не я їм суддя.

Образа в мене невелика – на двох із 12 заступників, котрі не привітали мене в день народження. Але наступного разу, думаю, привітають двічі.

А Кучма Вас привітав? (Леонід Кучма та Олександр Омельченко народилися в один день і рік – 9 серпня 1938 року.)

Цього року був перший випадок за всі роки, коли Леонід Данилович першим подзвонив у день народження. Він завжди був у Криму, а я в Києві. А цього разу я був у Криму. Він передав слухавку майже всім дорослим членам своєї родини, які по черзі мене вітали.

Чи вважаєте себе в опозиції до нинішньої столичної влади?

Поки що в Києві немає влади, до якої можна бути в опозиції – це клоунада, каламбур, що завгодно. Відчуваю потребу контролювати її дії, щоб менше наробили гріха, бо в першу чергу від цього постраждають кияни. Є не просто промахи, але продумані гріхи.

Мене питають, як ви розцінюєте факт, що Черновецький не отримує зарплату? Я кажу, він її не заробив...

ЗАВЖДИ ТРИМАЮ ПРИ СОБІ ЯЩИК МЕДУ – КОГО ЗУСТРІВ, ТОГО Й ПРИГОЩАЮ

Ще дозвольте кілька запитань особистого плану. Де ви зараз живете?

Буваю всюди. На дачі молодшого сина на Осокорках, на дачі старшого, який зараз за кордоном, а доглядати хату треба. На державній дачі – в Конча-Заспі. Буваю скрізь. Активно підтримую своє сімейство, онуків своїх. Відновив багато професій, які забув за часів керування містом: водія (сам їжджу за кермом), медбрата (біля пасіки завжди якісь подряпини), телефоніста (сам відповідаю на телефон і сам набираю номер). Головне, що чудово оздоровився. Був кілька днів у Криму. Більше люблю центральну Україну. Відпочиваю в родичів на Київщини й Черкащині.

На якому автомобілі їздите?

На престижному. Якщо хтось думає, що я їздитиму на самокаті або дамському велосипеді, звичайно, помиляється.

Я в розумних межах самозабезпечений. Їжджу на джипі – Тойоті. За кермом – по черзі зі своїм помічником. В один кінець я за кермом, він – на телефонах, назад – навпаки. У моїх синів теж по автомобілю, дружина – теж за кермом невеличкого позадорожника.

Охорони в мене немає, привілеями жодними не користуюся – ні афганця, ні чорнобильця, ні Героя України. Немає ні медсестри, ні кухаря. І не отримував жодної копійки своєї пенсії – усе перераховую на дитбудинки.

А який годинник носите?

Цей годинник — Orient — придбав у Кабулі 1978 року. Тоді це був найпрестижніший годинник у тій країні, коштував 40 доларів. Такі самі купив і синам. Це було найкраще, що я там купив. Але ношу його не тому, що він у мене один. У мене кілька годинників, навіть точно не скажу скільки – сім чи, може, дев’ять. Мені дарували, є, мабуть і по три тисячі доларів. А цей годинник не знімаю. Він як оберіг для мене – ще з часу роботи в Кабулі під час війни. Хрестик (показує) теж завжди при мені. Я його освятив у Єрусалимі.

Що курите і як багато?

Зараз курю найлегше “Мальборо” – майже дві пачки на день. Колись, ще хлопчиком, починав курити папіроси “Ракета”, потім “Спорт”, “Прибой”, потім був “Норд”, який свого часу “розшифровували “Народ, опасайтесь русской демократії”, тому його перейменували в “Север”. Є в мене залежність, я не соромлюсь.

Як вам вдається тримати таку хорошу фізичну форму?

Мене рятують дві речі в житті: апетит і сон. Їм усе, але помірно. Якісь рецепти? Та про що ви кажете! Іноді чарку вип’єш – так “налупишся”, закушуючи...

Колись на моє запитання про стиль харчування Амосов відповів: ви, керівники, мало чим різнитесь від алкоголіків. Одні зранку думають, як би випити, а керівник думає: як би не напитися сьогодні. Але і той, і другий, до ночі п’яні. І додає: якщо увечері перевантажив шлунок, компенсуй вранці недоїданням.

У мене свій режим: уранці два сирих домашніх яйця і каву після того. Сплю шість годин на добу. Цілком вистачає. Люблю вареники з усім, окрім “з таком”. Знаєте, що це? – Без начинки, “так”. Не вживаю цукру – тільки мед. Маю цілих три пасіки. У різних місцях різна кормова база, і різний мед. І завжди тримаю в багажнику ящик меду – кого зустрів, з ким поздоровкався, того й пригощаю.

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 1-09-2006 10:49 |  переглядів