94 округ. Нікчемність і суцільна корумпованість правоохоронної і судової системи

З того часу, коли відбулися події на 94-му виборчому окрузі, що стали символом парламентських перегонів 2012 року під умовною назвою «Засуха проти народу України», відбулося декілька знакових подій.

По епізодам, що мали місце в ніч 4 листопада 2012 року, коли на окружній виборчій комісії було встановлено результати волевиявлення і скасовано 30 тисяч голосів, я отримав відповідь від Генеральної прокуратури України.

Що все нормально. Що так і потрібно, Засуха Тетяна мала керувати засіданням ОВК і роздавати вказівки членам цієї комісії. Що ніхто не знає, за що ж піднімали руки окружна комісії, і які рішення приймалися, головне, що так наказувала Засуха Тетяна і, мабуть, це правильно — вона ж народний депутат і Герой України!

Не менше здивувала реакція інших захисників інтересів народу України, які живуть і фінансуються рахунком тих же виборців.

До прокуратури Васильківського та Обухівського району, разом з відповідними доказами та поясненнями свідків, було направлено відповідні 28 заяв з метою притягнути до відповідальності фальсифікаторів виборчих перегонів. Тут думки дещо розійшлися, але обидва результати були очікуваними.

Так, Васильківський міжрайонний прокурор — пан Ян Стрелюк взагалі написав 11 листів, що не вбачає підстав для відкриття кримінального провадження по таким заявам, бо суди вже й так все встановили.

Ні новий Кримінально процесуальний кодекс, ні запевнення влади, що в нас тепер заява про злочин є автоматично підставою для відкриття кримінального провадження, не були аргументом для цього знавця кримінального законодавства.

Ну що тут додати?!

За незнання таких елементарних речей навіть з наших навчальних закладів можна вилетіти за такі проколи, але не з прокуратури! Зрозуміло що боротьбу не зупинено, і я зараз оскаржую цю всю «прокурорську писанину» до суду, а там подивимось.

Прокуратура Обухівської району вчинила дещо по іншому. Вона направила всі 17 заяв до Обухівської міліції, на підставі яких було відкрито відповідно 17 кримінальних проваджень.

Але через 3 тижні всі 17 кримінальних проваджень вже були закриті на підставі рішень суду. Ніяких свідків ніхто не допитував, ніякі докази ніхто не досліджував, просто надійшла вказівка негайно все «поховати».

Ні для кого не секрет, що в це замкнуте коло — суд, прокуратура і міліція — щоденно потрапляють тисячі наших громадян. Очевидно, що якщо такі резонансі справи, як фальсифікація виборів на 94-му окрузі, яка вразила масштабністю не тільки світ, але й Україну, є лакмусовим папірцем великого океану беззаконня і несправедливості. Цей океан змітає на своєму шляху будь які намагання наших співвітчизників боротися і йти далі, базуючись на принципах законності і справедливості. Відмову міліції звичайно оскаржу у суді.

Байдужість і зухвалість державної машини, безумовно, пригнічує свідомість, але головне не зупинятися...

Із цих двох епізодів можна зробити стверджувальний висновок — ніхто, крім нас громадян, не буде намагатися вплинути на фальсифікаторів, крадіїв наших голосів і просто негідників. А тим більше притягувати їх до відповідальності.

Після моєї публікації про фальсифікаторів на дільницях у Глевасі до мене надійшло декілька дзвінків з проханням не зачіпати цих людей, буцімто вони і так постраждали, хотіли просто заробити пару копійок, ми ж всі люди і т.д.

Тоді постає резонне питання – хто, як не ми всі, піддамо соціальній обструкції цих людей? Хто, як не ми, скажемо цим людям, що так не чесно і так робити не можна?

Хто, як не ми, почнемо процес очищення і усвідомлення за наше майбутнє в Україні?

На кого нам всім сподіватися? Може на прокурорів і суддів, «чесність і порядність» яких ми щодня спостерігаємо по їхньому стилю життя і принциповій позиції по резонансних справах?

В додаток до публікацій по смт. Глеваха додаю таблицю по місту Василькову та тим гоголівським персонажам, які були задіяні в різних ролях цього епізоду — чи в ролі статистів, які давали фальшиві свідчення в суді, чи тих, чиї прізвища використовували, коли складали так звані акти «про порушення».

Це не важливо — головне, що вони були за своєю волею або під тиском учасниками цього брудного вертепу і мають нести за свої вчинки відповідальність перед Богом та людьми.

Цього разу я не буду зупинятися на кожному з них. Та й думаю, це не варто! Головне, щоб ми всі знали цих «героїв», та при будь-якій нагоді реалізували свій громадянський обов’язок і вчасно нагадували їм хто вони є насправді.

Що мене особисто вразило, це занадто велика присутність людей з певним рівнем освіченості в цьому списку, наприклад:

Бєлікова Н.А — директор Васильківської СШ № 2, Козак Л.О. — директор Васильківської СШ №8, Смашний О.С. — журналіст місцевої газети «Тисячолітній Васильків», Скарлатова Л.К. — лікар місцевої районної лікарні і т.д.

Невже місцеві знахабнілі феодали настільки впливові, що за одним наказом можуть заставити цілу когорту місцевої інтелігенції погодитися і визнати недійсними голосуванням на семи дільницях рідного міста та одночасно плюнути в обличчя більше 10 000 мешканцям міста Васильків? Чи, можливо, страх і бажання хоч щось «урвати» в деморалізованому суспільстві спонукає людей до настільки глибокого падіння?

Окремо хочу зупинитися на оскаржені рішення окружної виборчої комісії про визнання Засухи переможцем виборів по 94-му одномандатному округу в судовому порядку. Після винесення кінцевого рішення Київським адміністративним апеляційним судом, яке потім двічі переглядалося за нововиявленими обставинами, для мене в Україні розгляд цього питання завершився.

Тріумфом судової тяганини є якісь папірці, які чомусь називаються судовими рішеннями. Проте вони не мають ніякого відношення до закону, справедливості і тим більше до судового рішення. Для мене і сотні тисяч громадян це очевидно.

З самого початку процесу, дивлячись на вгодовані і байдужі суддівські обличчя, було зрозуміло, що правди в кінцевому результаті не буде. Тому подав скаргу до Європейського суду з прав людини, який вже прийняв мою справу до розгляду, тому надія, звичайно, є!

Зрозуміло, що байдужість правоохоронних органів до масових фальсифікацій на виборах має компенсуватися нездоровою увагою до мене.

Уже більше місяця різні правоохоронні органи, які у загальній кількості вже перевищують збройні сили України, проводять оперативні слідчі дії щодо мене та моїх близьких. Якщо хтось скаже що це випадково, я, як мінімум, засумніваюсь. Думаю далі буде вал кримінальних справ щодо мене, враховуючи величину і можливості замовників.

Віктор Романюк, кандидат від партії «Батьківщина» у 94-му окрузі на віборах до парламенту 2012 року

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 17-02-2013 12:18 |  переглядів