Про контроль та облік регіоналівських депутатських душ

«На гарячому» голову фракції ПР спіймав фотокор «Комерсанту» Влад Содель, який зафіксував, як Олександр Єфремов із планшета контролює присутність своїх підопічних у сесійній залі за допомогою веб-ресурсу zall.com.ua. Пізніше, як повідомляє «Українська правда», Єфремов визнав перед журналістами, що більшість і справді веде постійне стеження за депутатами для керування роботою Верховної Ради.

«У нас триває постійний моніторинг присутності у залі депутатів. Це для того, щоб оперативно керувати роботою в залі. Ми постійно в режимі онлайн знаємо, яка кількість депутатів присутня в залі», – заявив Єфремов. На питання, чи давно керівництво фракції так моніторить своїх регіоналів, голова фракції відповів: «Здається, з самого початку, коли ввели систему голосування персонально. Тут немає ніяких секретів, це нормальний механізм роботи в залі».

Ось на цьому місці пан Єфремов, очевидно, трохи покривив душею. Секрет є, та ще й такий великий, що й самі регіонали про цей «механізм» не всі знають. Ось, наприклад, Вадим Колесніченко, коли «Обозреватель» звернувся до нього з цього приводу, наївно спитав: «Скажіть, а навіщо це робити? Адже присутність чи відсутність народного депутата видно по тому, голосував він чи ні».

Світла ви душа, Вадиме Васильовичу, якщо визначаєте присутність своїх колег на робочому місці за фактом їхнього голосування! Незіпсований ідеаліст, одним словом. Або навпаки – заядлий атеїст і скептик без віри в чудо. Але чудеса трапляються й у наші часи, а у Верховній Раді – навіть частіше, ніж у будь-якому іншому місці. Ось той же пан Єфремов за чудотворними здібностями навіть легендарного Беду Преподобного перевершив: якщо у британського святого камені після проповіді «амінь» промовляли, то у Єфремова за одним телефонним дзвінком пусті крісла голосують.

До речі, про пусті крісла. Технічні подробиці здійснення онлайнового моніторингу Єфремов не оголосив. Таким чином залишивши нам великий простір для польоту фантазії. Одразу ж в уяві постають двісті регіоналів з електронними чіпами, вживленими в… (обирайте місце згідно з власною зіпсутістю). Тільки-но збереться регіонал-прогульник занести ногу за поріг сесійної зали, щоб піти провітритися у своїх власних справах, – а в Єфремова вже на планшеті: «Пік-пік-пік!» І прогульника автоматично електроструменем – р-р-раз у… коротше, у те саме місце.

Зате що факт, то факт – депутатська дисципліна в Партії регіонів куди міцніша, ніж у всіх. І голосують, як штики, і в сесійну залу ходять, як діти до школи. Така собі дисципліна мурашника чи то пак бджолиного вулика: вилізли спозаранку зі стільника – і полетіли збирати у засіки. Літають, щоправда, не всі: як у справжніх комах, у Партії регіонів є своя ієрархія. Є робочі особини (літають до Верховної Ради щодня, голосують, як скажуть), є охоронці (муштрують робочих, вказують, як голосувати), є матка та її оточення (нікуди не літають, не голосують, сидять на «засіках» і плювати на всіх хотіли). Цікаво, що на відміну від тих же мурах і бджіл, в популяції ПР матка з її оточенням живуть окремо від «робочих» та «охоронців» і контактують із ними тільки тоді, коли наступає потреба видати особливо значного пенделя. У природі такого зазвичай не буває, але згодимося на тому, що це неправильні бджоли та несуть вони неправильний мед.

Взагалі розрізнити, хто до якого ієрархічного ступеня у вулику ПР належить, дуже легко за статистикою прогулів. Робочі особини їх практично не мають (як же прогуляєш тут, коли над тобою Єфремов висить зі своїм планшетом…) «Охоронці» теж у Раду літають старанно – контроль бо має бути безперервним. А ось, наприклад, подивимося на Іванющенка Юрія Володимировича (Юру Єнакіївського). Письмова реєстрація: зареєстрований – 23 рази, відсутній із невідомих причин – 25. Відразу зрозуміло – комаха високого ієрархічного польоту. Чи ось Янукович Віктор Вікторович: зареєстрований – 37 разів, відсутній із невідомих причин – 10 разів, перебував у відпустці – 1 раз. Теж непоганий результат, особливо, якщо згадати, як ще у лютому «охоронець» Єфремов лякав із телеекрану прогульників, що заставить усіх добровільно-примусово писати заяви про складення мандату. Ясно, що єфремові погрози Віктора Вікторовича з Юрієм Володимировичем не стосувалися: таким персонам заявою не пригрозиш і чіп для стеження не вставиш…

Однак залишимо ці ентомологічні досліди, і версію про чіпування регіоналів теж відкинемо. Немає у нас доказів, та й принцип Оккама свідчить: чим простіша здогадка, тим вона ймовірніша. Ось вам версія куди примітивніша: кілька днів тому бютівка Леся Оробець угледіла у гостьовій ложі чотирьох жіночок з iPadами, які рахували відсутніх регіоналів і звітували свої підрахунки по телефону – очевидно, для більшої зручності «кнопкодавів». Пані Оробець запідозрила, що iPadи у жіночок були підключені до системи «Рада». Ми ж висунемо альтернативне пояснення: з iPadів жіночки заходили на той самий ресурс zall.com.ua, який був відкритий на планшеті у Єфремова. І зовсім не гіпотетичні чіпи, а саме ці живі «веб-камери» у жіночому обличчі надають на сайт оперативну інформацію, хто куди шастає по сесійній залі.

До речі, зайти на цей ресурс (згідно зі словами Єфремова зовсім «несекретний») простому смертному ніяк неможливо: головна сторінка відразу вимагає ввести номер телефону та пароль. І ніяких пропозицій зареєструватися – що наводить на думку, що реєстрація теж ведеться у ручному режимі. Чому треба було зробити таку страшну таємницю з «нормального механізму роботи в залі» – одному Богу відомо…

Віталій Бережинський, Національне бюро розслідувань України