Чому нешвидка швидка допомога. Розслідування. Відео

Була – швидка. Стала – екстрена. У цьому році до хворих приїжджають усього за 10 хвилин оснащені усіма необхідними медикаментами та апаратурою професійні рятувальні медичні бригади на надсучасному автотранспорті. Так виглядає – очима перших керівників – реалізація «Закону про екстрену медичну допомогу» вартістю 400 млн. бюджетних гривень.

«Ця нова якість надання медичної допомоги формує нову ціну медичної послуги», — каже міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова.

Забезпечення оновленої швидкої допомоги перебуває на особистому контролі президента.

«Три роки тому що там було у цій швидкій допомозі? Та нічого не було. Сьогодні ви подивіться – повний комплект. Візьміть, поїдьте на будь-яку швидку допомогу і подивіться і поговоріть з лікарями», — говорить Віктор Янукович.

Президент сказав – журналісти «Знаку оклику» зробили. Щоб побачити реальне життя швидкої та справжній рівень її забезпечення, журналіст Дарина Чиж на одну ніч змінила професію.

Харків, місто-мільйонник і перша столиця України. Забезпечення роботи швидкої допомоги тут мало би бути одним із найкращих у державі. Про перебування журналістів на підстанції не знає ніхто з керівництва. Під виглядом практикантки журналістка проходить до оновленого відділення екстреної допомоги.

Ось кімната для відпочинку людей, чия професія — рятувати життя. Знайомимось із Ганною Оробейко, лікарем із невідкладних станів.

Відповідно до наказу МОЗ, кількість бригад повинна відповідати параметру: на 10 тис міського населення – 1 карета. У Харкові проживає 1 млн. 450 тис. Їх повинні обслуговувати 145 карет швидких. Насправді існує лише 74, тобто вдвічі менше. На нашій підстанції, яка обслуговує район із населенням понад 180 тисяч осіб, на нічне чергування виїжджає лише одна бригада з лікарем.

Перед виїздом на чергування Ганна Сергіївна отримує медикаменти і прилади. А де ж нове оснащення бригад, так яскраво описане в законі?

Після екскурсії підстанцією рушаємо на чергування. Наша знімальна група виїжджає з реанімаційною бригадою, принаймні так написано на нашій ГАЗелі.

За словами міністра, цей реанімобіль має бути нафаршированим усім необхідним медичним оснащенням.

«Забезпечення швидкої екстреної медичної допомоги усіма необхідними наборами і інструментами і медичними препаратами для роботи цих бригад – це сума більше 300 млн грн, вони дійшли до регіонів у вигляді субвенцій», — розповідала міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова.

Ганна Сергіївна – лікар із 20-річним стажем. Її місячний оклад трохи більший за 2 тис грн. У таких злиденних умовах сучасної медицини щодня вона покладається лише на власний досвід та уміння.

Їдемо на виклик. Як сказала диспетчер, двомісячна дівчинка проковтнула інородне тіло і її потрібно відвезти терміново до лікарні.

Не гаючи часу, за 5 хвилин швидка доставила малечу разом із батьками до приймального відділення місцевої лікарні. І тут починається найстрашніше. Доки немовля задихається і кожна хвилина на вагу золота, наша бригада бігає коридорами лікарні, щоб знайти бодай когось! Та коли черговий ескулап таки знайшовся, лікар просто відмовилась лікувати маля. Мовляв, потрібні прилади працюють лише вдень.

— Вона на секунди перестала дихати, і нам сказали, що треба їхати до вас, тому що потрібно зробити рентген.

— Рентген можна зробити лише завтра.

— Та як таке може бути!..

Очевидно, що без діагностики дитину тяжко буде врятувати, але швидка не має часу з‘ясовувати, чому немає рентгену. Ми їдемо на наступні виклики.

Ось квартира хронічного пияка, у якого стався напад епілепсії. Від госпіталізації пацієнт відмовляється, тому вирушаємо далі.

За ніч такого катання і здорова людина може стати калікою. Неможливо навіть уявити, як транспортувати тяжко хворих, з переломами та відкритими ранами у такому авто.

Пізня година. Їдемо до тяжко хворої жінки. Її родичі викликали реанімацію, але їдемо ми – швидка допомога.

Оглянувши хвору, Ганна Сергіївна опускає очі, бо допомогти цій родині без реанімаційного обладнання вона не в силах. Родичі в розпачі:

— Може, крапельницю? Щоб її підтримати якось? Її потрібно підтримати, хоч якось. Вона третій день нічого не їсть. Так би я і швидку викликала, я б реанімацію не викликала…

— Ми не реанімація.

Наша бригада не має в своєму розпорядженні навіть крапельниці і фізрозчину.

«Сьогодні запас лікарських засобів у швидкої екстреної медичної допомоги достатній для того, щоб оте явище, яке було багато років тому, коли швидка приїздить і доводиться бігти, вибачте на слові, родичам за ліками в аптеку, зникло. Такого явища немає», — стверджує міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова.

А які ліки у вас є? Чи піти купити щось?

— Так. Фізрозчин.

Журналісти «Знаку Оклику» провели з 209 бригадою більше 10 годин. Потік хворих на нашу бригаду був наче під час війни – виклик за викликом.Бо хворіють всі, а приватні швидкі, де за виклик треба сплатити 500-700 гривень, більшості українців не по кишені.

Медики, які дозволили журналістам «Знаку Оклику» на одну ніч змінити професію, поділились враженнями з колегами з інших місць. За тиждень до нашої редакції почали надходити десятки листів і відеороликів від лікарів швидкої з усієї України.

«Оббивка в салоні зроблена власноруч. Якщо її відсунути, бачимо, що це маршрутка, перероблена в швидку».

«Реанімаційній бригаді потрібна мийка. Ось вона є, тільки не працює. Та вона і не може працювати, оскільки до неї вода не була підведена»...

Сьогодні в законі є норма, яка передбачає збільшення оплати праці фактично на 40% працівникам екстреної швидкої допомоги і застосування інших матеріальних стимулів.

У особливий фінансовий спосіб стимулювати працівників почав головний лікар столичної швидкої. Від такого покращення у київських ескулапів увірвався терпець і вони забили на сполох. Ще б пак — керівництво зробило експертну оцінку карток виїздів бригад і оштрафувало аж півтори сотні працівників київської станції швидкої допомоги.Нібито за помилкові записи – вирахували 30% із зарплатні. Неправильна дата, невірне прізвище чи адреса хворого, а також виправлення у карті коштували третину зарплати. Працівник станції Максим Іонов побачив у таких методах не реформу, а корупційну схему: «Ось вам яскравий приклад корупційної схеми. Куди діваються зекономлені кошти? Що з ними роблять? Ці зняття, ці побори, вони відбуваються регулярно. Гірше за все, що це відбувається під прикриттям гасел головного лікаря про процес реформування екстреної медичної допомоги. То з ким вони хочуть проводити реформу? З бідними нещасними співробітниками?»

Якщо порівняти, чим має бути забезпечена швидка допомога за реформаторським законом із реальним станом речей, треба зробити однозначний висновок: екстрена допомога в Україні відсутня. Є тільки лікарі, справжні ентузіасти, які виживають, попри весь жахливий злиденний стан та нелюдські умови роботи.
Єдина людина, яка відповідає за те, що відбувається, – міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова.