Банкова візьметься за «соратника» Ющенка?

Справді, за Київ уже місяців зо два точиться запекла битва. Вона вже призвела до залучення професійних „бойовиків”, фізичного насильства і струсів мозку в депутатів Київради. З одного боку – мер Леонід Черновецький „енд компані”, з другого – блоки Юлії Тимошенко, Віталія Кличка та „Наша Україна”, які створили об’єднання „Демократичний Київ”. Предметом битви є дорогоцінні київська земля й нерухомість, а також велетенські грошові потоки, які вирують у столиці.

Анітрохи не ідеалізуючи рушійні мотиви лідерів „Демократичного Києва”, автор мусить відзначити, що об’єктивно „помаранчева трійця” захищає сьогодні кишені киян від зазіхань команди Черновецького, яка після виборів почала поводитися в Києві, наче в окупованому місті.

Колись за феодальних часів існував такий термін: „віддати місто на кормлєніє”. „Кормляться” в Києві вельми масштабно. Тут і фактичний продаж у приватні руки комунального банку „Хрещатик”, і рейдерські атаки на ринки, підприємства, кінотеатри та інші об’єкти нерухомості, і запровадження „податей” з підприємців, і роздача „своїм людям” практично задурно чималих кавалків столичної землі…

Але, мабуть, останньою краплею стало створення продуманої системи викачування надприбутків з кишень киян шляхом різкого підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в Києві. Цікаво, що до виборів Леонід Черновецький надзвичайно гостро критикував тодішнього мера Олександра Омельченка за створення монополіста „Київенергохолдинг” та обіцяв виборцям після свого обрання негайно ліквідувати цього „монстра”. Натомість, вигравши вибори, Черновецький, пішов тим самим шляхом. „Київенергохолдинг” живе і процвітає, а в його керівних і наглядових органах з’явилися люди, яких безпосередньо пов’язують з нинішнім міським головою.

Водночас Леонід Михайлович видав одноосібні розпорядження про підвищення житлово-комунальних тарифів для киян у середньому у 3,4 раза. Розрахунок чіткий: навіть якщо перших пару місяців половина киян не платитиме, то кілька демонстративних виселень злісних неплатників швидко вправить мізки нетямущим. І платежі потечуть на рахунки отримувача – „Київенергохолдингу”, звідки їх дуже зручно каналізувати „куди потрібно”. Адже в засновниках монополіста – „офшорках” та в їхній бухгалтерії – сам чорт ногу зломить. Схоже, система працюватиме безперебійно.

Тим паче що відселення неплатників – також річ страшенно прибуткова. У КМДА пошепки розповідають, що готується побудова цілого комплексу „готельок” та будинків для людей похилого віку в Броварах, призначеного саме для „відселенців” з центру Києва. Особливо зручні мішені – самотні старики, за яких нікому заступитися. Порівняйте вартість трикімнатної квартири в престижних районах Києва та броварської „готельки”… Либонь, усе це подаватиметься під соусом „благодійності” та „гуманності”. Адже не на вулицю викинули.

Тарифні розпорядження Черновецького не витримують жодної критики ні в юридичному, ні в економічному сенсі.

Щодо законодавчого аспекту. Як узгодити дії мера зі статтею 11 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, яка передбачає, що нові тарифи мають запроваджуватися після обов’язкового з’ясування думки громадськості? Не було організовано ні експертного, ні громадського обговорення підвищення тарифів. А соціологічні дослідження свідчать про те, що ці розпорядження кияни просто не сприймають (90,3% киян не підтримують рішення Черновецького про підняття житлово-комунальних тарифів у столиці у 3,4 рази (76,7% мешканців столиці однозначно не підтримують, 13,6% – швидше не підтримують, ніж підтримують). Тих, хто однозначно підтримує таке рішення, виявилося аж 1,8%. Дані опитування Всеукраїнської соціологічної служби).

По-друге, нагадаємо про пункт 7 частини 1 ст. 50 того ж закону про житлово-комунальні послуги. Він передбачає, що зростання доходів населення має обов’язково випереджати зростання цін та тарифів на житлово-комунальні послуги. Насправді середня заробітна плата в Києві протягом 2005 року зросла на 44,2% (це офіційні дані Київради), а тарифи Черновецький піднімає у 3,4 раза. Це 340%.

По-третє, є ознаки грубого порушення частини 2 статті 5 Закону України „Про ціни та ціноутворення”, яка не дозволяє підвищувати тарифи до повної ліквідації заборгованості з виплати зарплат, пенсій та стипендій. Проте, за офіційними даними Держкомстату, у період з січня по вересень 2006 року заборгованість у Києві зросла у 2,1 раза.

Чи не тому Черновецький уперто відмовляється реєструвати свої розпорядження в Київському відділенні Мін’юсту? Адже елементарна юридична експертиза встановить порушення законодавства.

З економічної точки зору рівень рентабельності після запровадження нових тарифів імені Черновецького зашкалить усі розумні межі. Рентабельність стане просто грабіжницькою. Такий „підйом” притаманний хіба що кримінальному бізнесу типу наркоторгівлі.

Візьмемо для прикладу плату за водовідведення холодної та гарячої води, або, кажучи по-простому, за каналізацію. Справді, підвищення тарифів є необхідним – нинішній покриває лише 51% собівартості. Але чому тоді Черновецький підвищує тариф не удвічі, що зробило б ці послуги окупними, а відразу в чотири рази? Двісті чотири відсотки від собівартості – це нечувано не лише для комунальних підприємств, але й навіть для торгівлі горілкою.

Не набагато менше збирається „зняти” Черновецький і з водопостачання, тобто, з холодної води в наших оселях. Сьогодні плата за воду покриває лише 62% затрат на її постачання. Тариф зростає у 3,12 раза. Плата за воду становитиме 193% від собівартості.

І всі розповіді Черновецького та його заступника Голубченка (знятого ще Кучмою з посади віце-прем’єра після звинувачень у корупції) про те, що таке „круте” підняття конче необхідне через необхідність великих витрат на утримання ЖКГ, їхні опоненти легко парирують вимогою припинити практику безплатної роздачі київської землі та її виставлення на аукціони. Потрібні кошти з’являться без витрушування останніх гривень з кишень киян.

Отже, для опонентів Черновецького склалася ситуація, яка дуже сприяє гострій та результативній критиці: ущемлені особисті інтереси збіглися з масовими настроями населення. Слід визнати, що піар-атака (маніфестації, листівки, зла і дошкульна газетка „Детектор”) доконечно обвалили рейтинг Черновецького та його блоку: Згідно з результатами опитування Всеукраїнської соціологічної служби, оприлюдненими 7 грудня її директором з наукових питань Борисом Сагалаковим, 68,4% киян підтримують ініціативу ряду політичних сил щодо референдуму з відставки Леоніда Черновецького з посади міського голови Києва (з них 46,9% – однозначно, а 21,5% респондентів швидше підтримують, ніж не підтримують). Якщо такий референдум відбудеться, то 69,1% жителів Києва віддадуть свої голоси за його відставку (48,5% киян голосуватимуть однозначно, 20,6% – швидше підтримують відставку, ніж не підтримують). Згідно з результатами опитування, за роботу міському голові Леоніду Черновецькому 42,5% респондентів поставили “найнижчу оцінку” (читай – „одиницю”) а 24,3% — “двійку”, „трієчником” мер є в очах 18,4% киян. Позитив у роботі мера знайшли лише 6% киян.

Але останні події в Київраді демонструють, що запал „Демкиєва” вичерпується, а результатів особливих не видно. Навіть особиста участь Юлії Тимошенко не допомагає. Хіба що провалили черговий „дерибан” землі 12 грудня. То її „подерибанять” трохи згодом, краще підготувавшись. Адже в мера є у Київраді більшість – 72 „багнети”. І її наявність пояснюється не лише щедрими бонусами депутатам (на цьому тлі цікавою виглядає інформація про передачу великих ділянок землі структурам, пов’язаним з „другом сім’ї” Черновецького Денисом Комарницьким, депутатом Київради від блоку Литвина Ігорем Баленком, лідером ГАКу Олександром Пабатом та ін.). До речі, й активність населення згасає, не було 12 грудня тих натовпів, як під час двох попередніх засідань Київради.

А коріння втрати „драйву” політиками та населенням, скоріш за все, лежить у стратегічній площині. Адже будь-який „чорний піар”, навіть талановитий та ефективний, рано чи пізно вичерпує свій потенціал. Більше того, якщо людям пояснюють, що кояться неподобства, але не окреслюють „світлого” шляху їх подолання та “світлої” альтернативної, то після досягнення певного порогу це призводить до зневіри та апатії. Мобілізація і консолідація в боротьбі можливі лише тоді, коли поряд із „проти” існує і „за”.

Можна припустити, що це розуміють і лідери „Демкиєва”. Але їм усередині об’єднання, як це часто буває, дуже важко розібратися, хто кому Рабинович. Висунення представника однієї з трьох сил неминуче викличе ревнощі з боку двох інших. Томенко? Чому саме він? Чим Кличко гірший? Від БЮТ лунатиме: „А чим Кличко кращий за Томенка?” Тим паче що ці кандидатури погано сприймаються на Банковій. А в „Нашої України” взагалі не видно харизматичних консолідуючих постатей.

Найгучніші критики Черновецького – його попередник Олександр Омельченко та скандаліст Михайло Бродський – не виглядають серйозними консолідуючими кандидатурами.

Конче потрібен третейський суддя. У битву за Київ має вступити „важка артилерія”. Мова – про Президента. Лише Віктор Ющенко здатен зібрати за круглий або квадратний стіл основних „борців”, скоординувати зусилля трьох сил і запропонувати прийнятну для „трійці” нейтральну кандидатуру як альтернативу Черновецькому. Тим паче, що в його оточенні зараз є ціла низка молодих, грамотних і перспективних політиків, не заангажованих безпосередньо якоюсь політичною силою.

Чому глава держави має втручатися в цю тяжку ситуацію, усвідомлюючи, які законодавчі рогатки заклав свого часу Омельченко для утруднення будь-яких посягань на посаду міського голови?

А тому що Леонід Черновецький навмисне чи мимоволі дискредитує Віктора Ющенка. Адже мер не асоціюється в масовій свідомості зі своєю нинішньою „політичною кришею” – Партією регіонів. Ні, він позиціонується як недавній член парламентської фракції „Наша Україна”, соратник і друг Ющенка. І тінь від „чорних діянь” Черновецького в Києві падає на і без того потьмянілий імідж Віктора Андрійовича.

Зрештою, навіть толстовство повинне мати свої межі. Чи прокинеться щось у душі Президента після реплік Черновецького про його „популізм” і загравання з виборцями?

Микола Писарчук

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 14-12-2006 13:55 |  переглядів