Хто зірвав засідання Україна – Трійка ЄС?

Початок переговорів України з Європейським Союзом щодо нової Посиленої угоди, очевидно, відкладається на невідомий час. Причин тому кілька, але найголовнішою, безумовно, є політична нестабільність у державі й продовження війни між Президентом та прем’єром, війни, заручниками якої стали всі українці. Звичайно, без урахування тих кількох десятків великих бізнесменів, котрі встигають половити рибку в каламутній воді владного розбрату.

Ще ввечері минулої п’ятниці, здавалося, що все йде за планом. Навіть на офіційному сайті Ради Європейського Союзу з’явилося повідомлення про те, що Верховний Представник ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Хав’єр Солана почав пакувати валізи для поїздки до Києва, де 6 лютого мало б відбутися засідання Україна – Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ, яке, на думку європейців, мало б покласти початок переговорного процесу. Про це ще 22 січня однозначно заявив міністр закордонних справ головуючої в ЄС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. Проте все змінилося за лічені години.

Увечері понеділка, 29-го, стало зрозуміло, що німецьке президентство серйозно замислилося над тим, чи варто їхати на переговори з тоді ще міністром закордонних справ України Борисом Тарасюком, становище якого було досить уразливим. З одного боку – він має повну підтримку з боку Президента, а з другого – його активно паплюжать правляча коаліція та перший віце-прем’єр – міністр фінансів Микола Азаров, який не погребував боротьбою недозволеними методами, позбавивши ціле міністерство фінансування на початку року лише через особисту неприязнь до Тарасюка чи, можливо, партійну дисципліну.

Що ж сталося за вихідні й чому позиція європейців змінилася настільки, що навіть співробітниця прес-служби Солани Тереза Хенрікс сказала 30 січня про те, що “повідомлення про участь представника ЄС в засіданні Трійки з’явилося на сайті помилково”? І це при тому, що таких “помилок” у Європейському Союзі практично ніколи не роблять, оскільки будь-яка офіційна інформація перед появою на світ попередньо неодноразово узгоджується, щоб, борони Боже, нічого не трапилося.

Що ж стоїть за такою несподіваною зміною курсу?

Андрій Клюєв
У неділю ввечері до Брюсселя прибув віце-прем’єр-міністр України, фактично, довірена особа Віктора Януковича, Андрій Клюєв. Офіційні результати його перебування в європейській столиці (з неділі по вівторок) вражаючими не назвеш: розмова з комісаром ЄС Бенітою Ферреро-Вальднер “про політичну ситуацію в країні”, домовленість з віце-президентом Єврокомісії Жаком Барро про створення якоїсь напівефемерної комісії зі співробітництва в галузі транспорту, кілька інтерв’ю журналістам та блідий виступ на енергетичному форумі. Ось майже й усе. Ні, була ще зустріч з європейськими банкірами, але про її результати Андрій Петрович не зміг розповісти нічого конкретного, обмежившись кількома загальними фразами щодо того, що Україні потрібно дуже багато грошей під різноманітні проекти.

Така “результативність” візиту дає підстави вважати, що головною метою могло бути заручення підтримкою Брюсселя команди Януковича. Тим більше що віце-прем’єра супроводжував екс-міністр закордонних справ, а нині прем’єрський радник Костянтин Грищенко. До речі, ще в перший день перебування в столиці ЄС він голосно заявив, що в Україні “нема кому зустрічати Трійку ЄС”. “Для 6-го числа треба мати того, хто приймає, а приймати може тільки міністр закордонних справ, якого визнають і в нас, і у світі”, – сказав Грищенко, додавши, що, на його думку, навіть у Секретаріаті Президента вже не вважають, що такий визнаний міністр в Україні є. Але досвідчений дипломат тут же підстрахувався, заявивши, що, власне кажучи, і директиви на переговори з ЄС, схвалені урядом для української делегації, треба було б “доопрацювати” на міжвідомчому рівні з урахуванням рішення Ради міністрів закордонних справ ЄС щодо мандату Єврокомісії на переговори з Україною. Нагадаємо, що цей мандат не передбачає внесення до нової Посиленої угоди ні можливості майбутнього членства України в ЄС, ні неможливості цього.

Костянтин Грищенко
Цікаво й те, що на другий день перебування в Брюсселі Грищенко відмовився давати будь-які офіційні коментарі, посилаючись на те, що, мовляв, знову на “сайтах” усе “перекрутять” і навіть у неофіційній розмові був аж занадто акуратним: на прохання розповісти, чи правда, що ЄС може відмовитися від проведення засідання Трійки, порадив звернутися до німецького президентства.

Не виключено, що в даному випадку “зрив” засідання Трійки – на руку команді Януковича. З одного боку, він став своєрідною “відповіддю Чемберлену”, тобто тому ж Тарасюкові за ледве не зірваний іміджевий візит прем’єра до США у грудні. З другого – досвідчені “царедворці”, якими оточив себе Янукович протягом останніх місяців не могли не розуміти, що Тарасюку Президент міг пробачити все, крім розбитої мрії про європейське майбутнє, а саме такою вона могла стати за умови відмови європейців спілкуватися з уже екс-міністром. Який у той самий день, як з’явилося повідомлення прес-служби Солани про “помилково оголошений” візит на 6 лютого до Києва, подав у відставку. До речі, після відставки Тарасюка прес-служба Солани миттєво виправилася, повідомивши словами анонімного співробітника про те, що можливість проведення засідання Трійки тепер залежить виключно від України та її готовності прийняти делегацію ЄС.

Утім, головний висновок, який можна зробити з цієї історії, зовсім не в тому, що хтось когось знову “з’їв” – до цього ми вже звикли. Найгірше, що українським політикам глибоко наплювати на такі, можливо, і дещо абстрактні для них речі, як імідж держави та державні інтереси. Для них існує один інтерес – власна посада, владні повноваження та можливості для приробітків на бюджеті...

Сергій Воропаєв, власкор УНІАН у Брюсселі

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 2-02-2007 20:31 |  переглядів