Хто зароблятиме на шенгенських візах?

Щойно українці отримали таку собі пільгову процедуру отримання європейських віз і пільгову їх оплату (УНІАН писав про це наприкінці листопада минулого року), як втрутилася “третя сила” в особі індійської компанії. І тепер українці за візи до Німеччини, Бельгії та Голландії сплачуватимуть більше, ніж офіційно встановлено.

Нагадаємо, країни, які входять до Шенгенської угоди, підняли вартість в’їзних віз до 60 євро. Але Україна, Молдова й Росія отримали, як виняток, ціну в 35 євро – відповідно до угод про спрощення візового режиму. Проте з 1 березня цього року консульства Нідерландів та Бельгії, і з 16 лютого – консульський відділ посольства Німеччини в Україні перейшли на єдиний режим оформлення в’їзних документів. Тепер до консульств цих країн не стоятимуть довжелезні черги. Тепер вони вишикуються лише до одного офісу – за адресою: Київ, вул. Федорова, 1.

Там, у свіжовідремонтованому приміщенні в житловому будинку розташувалося українське представництво індійської компанії "Visa Facilitation Services»(VFS). VFS – це такий собі посередник, на якого консульські відділи вирішили покласти свої обов’язки щодо прийому документів, необхідних для оформлення віз.

“Ми виходимо з того, що нова система призначення дати співбесіди є швидшою, зручнішою та дешевою послугою, аніж особиста поїздка до Києва задля призначення дати співбесіди чи залучення з цією метою туристичного бюро, — повідомив УНІАН Перший секретар Посольства Федеративної Республіки Німеччина, керівник відділу преси, протоколу та роботи з громадськістю Марко Наокі Лінс. — Одночасно нова система призначення дати співбесіди робить можливим для заявників визначитися зі строком співбесіди терміном до трьох місяців наперед, що посольство дотепер не мало змоги робити. Централізація системи призначення дати співбесіди для отримання візи покликана запобігти виникненню довгих черг перед Посольством, які, як доводить минулий досвід, з задоволенням використовувалися сумнівними структурами з метою наживи.”

«Кількість жителів України та Молдови, що відвідують Посольство, останніми роками різко зросла. Ми очікуємо збереження цієї тенденції у найближчі роки», — таким є пояснення консульства Нідерландів. Отже, повідомляє голландська консуляда, «з метою скорочення часу очікування та покращення обслуговування Нідерланди доручили міжнародній компанії VFS відкрити новий Центр оформлення документів (ЦОД) для отримання віз у Києві».

Італійське та французьке представництва, ймовірно, незабаром приєднаються до клієнтів цієї компанії в Україні. “Ми залишаємо українцям відкритою можливість звертатися безпосередньо до посольства, але ми хочемо вивести за межі посольства ці служби з тим, щоб дозволити українцям скоротити термін очікування”, – повідомив на прес-конференції посол Франції в Україні Жан-Поль Везіан. Він пояснив, що, видаючи до 50 тисяч віз на рік, посольство має величезні труднощі з їх оформленням, тоді як люди змушені чекати на візу по декілька тижнів, у деяких випадках – до 10 тижнів.

Центр оформлення документів кореспондентові УНІАН довго шукати не довелося. Він знаходиться в центрі міста, близько від метро. Ні надворі, ні всередині жодних черг. Дивно... До німецького консульства навіть не підійдеш через натовп. А тут...

Виявилося, Німеччину ЦОД обслуговує лише в частині запису громадян на співбесіду. Цей момент також уточнив Марко Наокі Лінс: “Посольство Федеративної Республіки Німеччина прийняло рішення залучити фірму VFS винятково до сфери призначення дати співбесіди. Подальше розширення сфери її діяльності наразі не передбачається”.

Тому тут і «німецьких» віконець немає. «Голландські» та «бельгійські» вже є (з відповідними прапорцями на склі)...

Власне, половина з віконець залу, що схожий на касовий, поки що порожні. З 14 працюють лише 6. Решта – на перспективу. За віконцями сидять дівчата слов`янської зовнішності. Їх колеги-індуски, які бігають туди-сюди, схоже, наглядають за роботою.

У вестибюлі (він же – зал очікування) стоїть автомат, що видає талончик з порядковим номером – для порядку в черзі. В іншому куточку – безкоштовний для відвідувачів копіювальний апарат. Чистота, порядок.

І персонал не по-нашому ввічливий. Підхожу до віконець. «У вас є номер?», – раптом чую над вухом. Молодий чоловік намагається вгадати, до якої країни я зібрався. “І в Бельгію, і в Голландію, кажу”. Мені запропонували записатися в чергу.

Ні, кажу, краще покличте директора. Продивляюся інформацію для відвідувачів. Виявляється, послуги зі збирання документів та подачі анкет коштують не так дешево. У 170 гривень оцінено послуги фірми плюс 40 гривень – за поштову пересилку документів. 35 гривень коштує запис на прийом до німецького консульства.

Загалом виходить приблизно 32 євро – майже вартість шенгенської візи. Зрозуміло, консульський збір – 35 євро – нікуди не зник. Отже, повна вартість візи в Шенген для українця стала дорожчою, ніж для інших країн, де вона становить 60 євро.

До мене вийшов послужливий молодий чоловік, спитав, чим може допомогти. Я спершу прийняв його за чергового клерка. Той представився Антоном, директором українського представництва VFS.

Цікавлюся, як проходить перший робочий день. Антон Борисенко скаржиться, що важко, нічого не встигає, навіть не має часу поспілкуватися. Намагаюся уточнити, звідки ростуть ноги компанії – чи справді вона індійська. Розумієте, ніби викручується Антон, компанія транснаціональна і працює на кількох континентах, і коріння не має. Як не має, кажу, якщо Кока-Кола, приміром, теж в усьому світі працює, але де батьківщина її, усім відомо. “Ну... Я не знаю...”

А чому ж тоді індуси по залу бігають?

– Персонал у нас український, – каже Антон, – а індуси... вихідці з Індії – лише дають поради й контролюють якість послуг.

Антон хутко розчинився в службовому коридорі, зіславшись на купу справ, більше ми його не бачили. Та й не змогли навіть почути, бо телефон Центру оформлення документів (521-24-57, спробуйте перевірити) наступного дня вже не відповідав.

Фірма з індійськими “консультантами”, привидом-директором українського представництва та дивною історією виникнення в Києві могла б залишитися загадкою.

Тим більше, що пошуки в Інтернеті не дали повної картини. Цікаво, що індійські оформлювачі віз навіть не завели Інтернет-представництва. Перше, що вдалося знайти під абревіатурою “VFS” – розшифровку “Volvo Financial Services”. Ну, думаю, тут уже “ліваком” пахне. Але з чого б європейські представництва – усі як один – стали б довіряти нікому не відомим індусам? Власне, індійське походження компанії вдалося підтвердити виключно Інтернет-публікаціями.

Виявилося, VFS входить до групи «Kuoni». Швейцарська туристична компанія «Kuoni Travel Group» була створена понад 100 років тому й сьогодні вважається найбільшою у світі. Не в останню чергу – завдяки широкій мережі по всьому світі та дочірнім компаніям, які займаються організацією подорожей, ділових поїздок, корпоративних та урочистих заходів. Також – як ми вже знаємо – і збором документів для подання в консульські підрозділи. Цим вона займається в 18 країнах, працюючи більш як із 46 консульствами різних країн. Цим, стверджують іноземні представництва в Україні, вони й керувалися, обираючи собі посередника для роботи із заявниками. Німець Марко Наокі Лінс підтвердив це: “Фірма VFS співпрацює впродовж тривалого часу з нашими посольствами у консульствах Індії, Шрі Ланки та Гани. Але також з дипломатичними представництвами інших країн у цих країнах (Великобританії, США). З огляду на досвід співпраці з цим партнером посольство прийняло рішення відділити процедуру призначення дати співбесіди у окремий процес. Розглядалися різні кандидати, серед яких було обрано фірму VFS.”

Цікавим виявився досвід діяльності VFS у Росії, де компанія працює вже більш як рік. Планувалося, що вона відкриє представництва у великих містах РФ, аби громадянам не доводилося їхати з Владивостока в Москву, Санкт-Петербург чи Єкатеринбург для подання анкет. Але посередники з оформлення віз “заморочуватися” не стали – налагодили співпрацю з невеликим московським турагентством, що має представництва в 16 російських містах. Така ситуація насамперед не сподобалась іншим турагентствам, що змушені були подавати документи через свого конкурента. Також туроператори сприйняли ситуацію як намагання монополізувати напрямок. І є на те підстави – клієнти будь-якої комерційної структури мають право обирати, куди нести свої документи.

Інше питання – як і в українському варіанті – щодо кінцевої вартості візи. Скажімо, британська віза подорожчала для росіян на 30 доларів і становить 120 дол. Така сума відлякує чималу кількість студентів, що прагнуть потрапити до туманного Альбіону на навчання й потенційних туристів.

Ми спробували дізнатися, чи не порушує діяльність VFS в Україні українське антимонопольне законодавство. Щоправда, Антимонопольний комітет не спромігся проаналізувати ситуацію. Прес-служба АМК лише видала ось такий короткий коментар: «АМКУ не отримував скарг з приводу надання представницьких послуг з оформлення віз. Якщо ж ми отримаємо такі звернення з конкретними фактами, які свідчитимуть про ознаки порушення конкуренційного законодавства, АМКУ дослідить це питання в установленому порядку».

Насмілюся припустити: навряд чи індуси витрачатимуться на відкриття представництв по всій Україні. А тому, якщо не будуть обережнішими, ніж у російському варіанті, скарги до АМК таки надійдуть.

Зависло ще кілька запитань.

Кількість бажаючих від’їхати до Бельгії та Голландії українців не така велика. Та якщо хол Центру оформлення документів заповниться подавачами на італійські та французькі візи, 14 операторів центру штурмуватиме кілька тисяч відвідувачів на день. Лише німецьке консульство минулого року отримало 137 тисяч звернень українців з проханням про надання візи. І лише за січень цього року воно видало більше 8 тисяч віз. Щоправда, тут індусам трохи не пофартило — німці не збираються переходити на інший режим роботи. Але, навіть, сплачуючи по 35 гривень за запис на співбесіду до німецького консульства, українці (якщо брати минулорічну статистику), цього року можуть викласти 4,79 млн гривень.

А кожен із аплікантів інших консульств має заплатити близько 32 євро, при чому за досить дрібну послугу. Тобто йдеться про досить привабливий шмат ринку. І цей візовий пиріг обов’язково хтось захоче отримати. А тому можливі претенденти підуть на захоплення через визнання VFS монополістом. Тоді вже ділитимуть між собою.

Але до того черги до ЦОД за довжиною можуть назогнати ті, які лякають своїм виглядом біля німецького консульства. А на претендентах до виїзду в Німеччину давно заробляють немалі кошти. Отже, з VFS може вийти наступне: індійська компанія позбавить заробітку десятки підпільних агентств, що годуються на “німецьких” чергах. І забрати собі ці кошти, оскільки цілком прогнозовано можуть виникнути дві черги: безплатна і коротка.

Дмитро Стаховський

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 7-03-2007 14:48 |  переглядів