Вишгородський прорив Блоку Юлії Тимошенко

Спостерігаючи за надзвичайно високим рівнем політичного обману і цинізму в ході виборчої кампанії до парламенту, Інститут „РЕСПУБІКА” виступає проти вражаючого розходження гасел і реальних дій українських політиків. Задля яскравішої ілюстрації українського політичного блюзнірства спеціально було проаналізовано найрадикальнішу опозиційну силу, принаймні такою вона себе вважає – Блок Юлії Тимошенко. Як з’ясувалося: навіть найзатятіші опозиціонери дозволяють собі таке...?! А що ж говорити про інших?

Наголосимо, дослідження Інституту базувалося лише на відкритих джерелах інформації.

ВИШГОРОДСЬКИЙ ПРОРИВ БЛОКУ ЮЛІЇ ТИМОШЕНКО

Вже тривалий час точаться суперечки навколо забудови Вишгородської греблі Київської ГЕС. Кажуть, що все розпочалося з рішення Київської обласної ради передати вказану територію до відання Вишгородського району. Нагадаємо, що зараз рада контролюється Блоком Юлії Тимошенко, а головою ради є представник БЮТ Володимир Майбоженко... Дедалі більше землі на території греблі Київського водосховища стає приватною власністю. Ділянки виділяються неймовірними темпами. Кому 10 соток, кому — 13 гектарів. Свого часу саме таку ділянку землі рішенням Вишгородської міської ради було виділено організації із захисту інвалідів. Голова Вишгородської районної організації УСДП (яка, до речі, входить у БЮТ) Руслан Ткач, в одному з інтерв’ю запевнив, що депутати від БЮТ проголосували за це рішення, бо отримали вказівку згори. Припускають, що це була вказівка від впливових у Блоці Юлії Тимошенко осіб Сергія Осики та Богдана Губського, які де-факто контролюють БЮТ у Київській області і відповідно фракції блоку у місцевих радах.

Вишгородська гребля Київської ГЕС утримує воду велетенського водосховища, яке штучно створили більше 40 років тому. Про те, що вона становить серйозну небезпеку місту – говорять уже кілька років – відколи на ній почали з'являтися тріщини. Нижче рівня водосховища живуть більше мільйона киян переважно лівобережних, а далі мешканці інших міст і сіл дніпровського узбережжя. Якщо греблю, не дай Боже, прорве – лівобережні райони столиці може змити протягом 15 хвилин!

Після забудови Київської ГЕС у 1964 обидві греблі Київського моря – і право- , і лівобережна, мають загальну довжину понад 50 км. Через кожен з кількох десятків шлюзів може проходити до 500 кубометрів води за секунду!

Коли наприкінці 50-х років проектувалася Київська ГЕС, на переконання фахівців, враховувалися всі аспекти, необхідні для того, аби створений складний технологічний комплекс, яким є Київська ГЕС, лівобережна земляна дамба, гребля й саме водосховище, вписався в існуючу природну систему. Греблю Київського водосховища було спроектовано і споруджено з розрахунком можливості виникнення різних ситуацій, в тому числі, так званих надзвичайних, або катастрофічних.

Для виникнення таких надзвичайних руйнівних наслідків, як запевняють експерти, потрібен як мінімум семибальний землетрус з епіцентром прямо в центрі водосховища, або падіння на дамбу астероїда близько 100 метрів в діаметрі, або ж вибух атомної бомби. Проектувальники передбачили, що у будь-яких інших випадках і дамба, і Київська ГЕС зможуть протистояти природним стихіям і діяльності людини ще багато десятків років.

Та не все так добре. Чи могли передбачити проектувальники у ті 50-ті роки радянської реальності, що пройде час і приватний інтерес все ж переможе? Заради лісової садиби або котеджу з виходом до води люди здатні багато на що. Приміром, сьогодні у межах Київського водосховища, в районі населених пунктів Хотянівка, Козаровичі, Старі та Нові Петрівці, Лютіж Вишгородського району, як ніколи активізувалось будівництво приватних котеджів. Відповідно до інформації КРУ в Київській області, тут власники земельних ділянок дійшли до того, що розкопують берег водосховища та прокладають канали до власних будинків, використовуючи підвальні приміщення для паркування маломірних плаваючих засобів.

Особливо згубні наслідки може мати інтенсивна приватна забудова в прибережній захисній смузі, яка є по-суті лівобережною земляною греблею Київського водосховища. Саме там шаленими темпами будуються приватні котеджі за височенними парканами та непривітними охоронцями.

Лівобережна земельна дамба будувалася шляхом намивання грунту, тоді ж коли і сама ГЕС – на початку шістдесятих. За даними підприємства „Гідромеханізація”, земляна дамба складається з 35 млн. тонн грунту та спецсистеми дренажу, яка стримує тиск мільярдів кубів води Київського водосховища, яке міжнародні організації вважають найбільш небезпечним об'єктом не лише в Україні, але й на всій земній кулі. На думку керівника незалежної міжнародної групи вчених з прогнозування наслідків катастроф Василя Кредо, саме через „Київське море” столицю України цілком може чекати доля Помпеї, а Україну – доля зниклої Атлантиди.

Київське водосховище накопичило за 20 років після чорнобильської катастрофи, за даними вчених, багато мільйонів тонн високорадіоактивних нашарувань мулу і є вкрай небезпечним об'єктом, оскільки територія, по якій пройде мул, не підлягає реабілітації тисячу років. На Київському водосховищі існує реальна небезпека виносу радіонуклідів у русло Дніпра. За приблизними оцінками у водосховищі акумульовано 90 млн. кубометрів радіоактивного мулу – це 330 тис. вагонів!

Якщо внаслідок згубних приватних забудов постраждає система дренажу земляної греблі, на всю Україну та Європу рине радіоактивне цунамі з води „Київського моря”. Київ розташований на різних висотах і найбільша небезпека у разі аварії стосується саме житлових масивів в нижньому місті. За перші хвилини рухне Поділ, потім Троєщина, Русанівка, Позняки – Київська дамба може погубити мільйони людей!

За даними експертів групи Василя Кредо, у разі прориву Київської греблі 27 українських міст, а також низка інших гідрооб’єктів по Дніпру будуть знищені. Руйнування однієї з дамб може призвести до „ефекту доміно”, що рушить на всі інші дамби, миттєво знищує промисловість придніпровського регіону і створює на потенційно затопленій території зону нечуваного екологічного лиха. На думку Олександра Пересунька, заступника начальника ДП „Укрводшлях”, раптове руйнування одного шлюзу автоматично викличе руйнування всіх нижчестоячих шлюзів, і постраждають від цієї катастрофи близько 20 млн. чоловік. Перестануть працювати канали, що забезпечують водою великі міста, весь Крим і Донбас залишаться без води.

Не дивлячись на те, що небезпеку прориву греблі розглядають виключно, як теоретичну, все ж слід згадати що сумні приклади здійснення теорії на практиці, Київ вже знає. Вранці 13 березня 1961 року штучну дамбу в районі Бабиного Яру з жахливим гуркотом прорвало і смертоносний потік пульпи висотою у п'ятиповерховий будинок пішов донизу, змітаючи на своєму шляху дерева, стовпи, будинки, транспорт та розливаючись по Куренівці….

Запевнення про відсутність якоїсь загрози у ситуації з приватною забудовою на Київській дамбі зводяться до одного – простоїть ще не один десяток років...

Земляна гребля є режимним об’єктом. Це означає, що вона має охоронятися. Але ким та від кого? Кому належить цей об’єкт, хто дозволяє тут приватну забудову? Якщо користувачем земляної греблі, як частини технокомплексу, є ГЕС, то на якій підставі тоді будують котеджі? За інформацією міської влади Вишгорода в особі заступника голови міста, міською владою жодної сотки не продавалося та не наділялося у користування під забудову на території Київської дамби (інтерв’ю 5-му каналу від 11.04.2007 р.).

Будівництво на дамбі тим часом триває. Триває і виведення землі з державної у приватну власність. Ділянки з виходом до води є, мабуть, найбільш затребуваними. Неважливо, чи вони „намиті”, чи перебувають у переліку гідротехнічних споруд – дамби, греблі, тощо. Головне, що ціна 1 сотки вже сягає 10 тис. доларів. За такої вартості нікому не цікаво, що забудова на греблі – це втручання в структуру греблі, що руйнується спеціальний штучний дренаж, що будівництво ослабить конструкцію дамби і вимиває тіло греблі...

Скільки б екологи не запевняли, що все це суперечить чинному законодавству, краса ландшафту примушує забудовників і покупців не тільки розщедрюватися „по-дорослому”, але й іти на суттєвий ризик.

За виділенням земельних ділянок може здійснюватися прокурорський нагляд. Підставою для того, щоб прокурор виніс протест з вимогою скасувати рішення місцевої ради або адміністрації про виділення ділянки, є відсутність тих або інших документів, узгоджень, якщо рішення не розглядалися на сесії депутатів. У разі відмови компетентного органу задовольнити протест, прокуратура може звернутися до суду з вимогою визнати недійсним те або інше рішення. Та поки все без змін. Впливові політичні сили, чиї представники, очевидно, стоять за будівництвом на греблі, обіцяють нам УКРАЇНСЬКИЙ ПРОРИВ. А мільйонам українців лишень залишається сподіватися, щоб не сталося прориву... Але вже Вишгородського!

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 24-09-2007 14:49 |  переглядів