Кіноіндустрія вимушена шукати гроші для ТПУ?

Режисер Тарас Ткаченко відомий передусім своїми документальними стрічками про класиків українського кінематографа. Нині ж він фахово працює в ігровому кіно. І вкрай занепокоєний тим, що вимушений “красти у самого себе” на користь Тендерній палаті.

Французьке кіно має позитивний. У нас досвід співпраці з владою вкрай негативний. Що слід змінити, аби український «контакт» кіно та влади був на користь?

– Влада та бюрократія всюди однакові – і тут, і там. Просто треба вміти боротися за свої права. В Україні є гроші, ми аж ніяк не бідна держава. Але в нас немає менеджерів. Тобто вони є, але ці менеджери працюють чітко на корупцію. До прикладу, що таке нині Тендерна палата? Цього ще ніхто чомусь не озвучував, але я скажу: сума «відкату» з українського кінопроекту, проведеного через державне фінансування, отже, через Тендерну палату, становить щонайменше 25%.

Наприклад, подаю проект документу в Міністерство культури і туризму. Різні «експерти» розглядають його там три місяці. Потім ще чотири місяці я переписую кошторис, бігаю туди щоденно. Мені «відрізають» усе, що тільки можна. Я не маю права поставити собі нормальну зарплату, максимум 150 доларів. Після цього приходжу в Тендерну палату й мушу віддати неофіційно «відкат» – 25% від суми, що залишилася. Звідки? А навіщо мене до цього стільки перевіряли?! Тепер маю десь украсти, фактично в самого себе, ще 25% кошторису. Такий стан речей слід змінювати.

Богдан ЮРОЧКО

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 28-12-2007 18:51 |  переглядів